Промовиста тиша: як і чому Путін проігнорував атаку на Москву

Головною метою ударів України 18 червня став Московський нафтопереробний завод (НПЗ) у Капотні, який повністю зупинив свою роботу через критичні пошкодження. Яскраві, попри чорні клуби диму, фото палаючого заводу буквально заполонили соцмережі.

Президент Володимир Зеленський назвав цю операцію Сил оборони справедливою відповіддю на нещодавній обстріл рашистами Києво-Печерської лаври.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Головне, за словами глави держави, щоб населення Росії стало відчувати — воює одна людина, Путін, а розплачуються за все люди: «Тому, на мій погляд, треба тиснути всім на Путіна: українцям, треба тиснути абсолютно всім європейцям, американцям, ну й "руським" пора б уже протверезіти і тиснути на свого керівника».

Зазначимо, що безпосередньо на столичний регіон РФ напередодні летіло від 180 до 200 дронів. Попри твердження мера Москви Собяніна про «збиття» більшості цілей, військові експерти зазначили, що щонайменше 20 БПЛА успішно пробили ППО мегаполіса. Крім того, оператори ЗСУ змогли прокласти надскладні маршрути в обхід комплексів «Панцир-С1».

Це, нагадаємо, була вже друга успішна атака на цей об'єкт за останні три дні (попередня відбулася 16 червня). Тоді на заводі спалахнули масштабні пожежі щонайменше у 5–6 точках. Постраждали комбінована установка первинної переробки нафти, вторинної переробки та резервуарний парк.

Що ж до свіжої «бавовни», то на одному з відео зафіксовано, як від вибуху з резервуара буквально зірвало дах. Через колосальну пожежу на НПЗ хмари сажі та продуктів горіння вітром понесло на північний схід. У Люберцях, Балашисі та Залізничному районі Москви пройшов чорний дощ із сажею, який залишив темні плями на землі, авто та будинках. Місцеве керівництво закликало жителів закривати вікна й не виходити на вулицю без респіраторів. У чотирьох головних аеропортах Москви довгий час діяв план «Килим», який повністю паралізував авіасполучення.

Влада країни-агресора та роспропагандисти відреагували на інцидент хаотично. Жителі в будинкових чатах масово скаржилися на повну відсутність сповіщень: під час рекордної атаки так і не ввімкнули сирени.

Водночас міністр закордонних справ РФ Лавров пригрозив Україні «регулярними масованими ударами», підкресливши, що «слів у відповідь на дії Києва вже недостатньо».

Вельми і вельми показово, що Путін публічно не коментував масовані атаки на Москву, що викликало хвилю обурення серед болотних мешканців. Як влучно зазначає з цього приводу портал Axios, «ця промовиста тиша краще за будь-які слова демонструє паніку Кремля і втрату контролю над ситуацією».

Як відомо, 18 червня Путін брав участь у саміті Росія—АСЕАН у Казані. Павільйон «Експо», де проходив захід, розташований поруч з аеропортом. Як пишуть умовно ліберальні росЗМІ, із самого раннього ранку самих лише силовиків уздовж доріг, що ведуть до «Експо», було набагато більше, ніж водіїв машин на цих дорогах. Повідомляється, що заходи безпеки в самому павільйоні були безпрецедентними.

На цьому тлі Сполучені Штати оприлюднили рекомендації своїм громадянам у РФ, закликавши, серед іншого, «шукати укриття». А президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масована атака українських безпілотників на Москву 18 червня кардинально змінює хід війни на користь України: «Це кардинально змінює хід війни, оскільки російське населення стане усвідомлювати, що йдеться не про перегляд війни на екранах телевізорів, а про війну на їхній власній землі». Литовський лідер закликав європейців посилювати тиск на Росію, запроваджуючи все сильніші санкції.

Тим часом санкційна картина на цей момент виглядає строкато-неоднозначно. З одного боку, ЄС усе ніяк не може затвердити 21-й пакет антиросійських рестрикцій. Головним блокувальником цього разу виступає Болгарія, чий прем'єр Румен Радев напередодні повідомив, що Софія виступає проти через наявність у списках всім відомого патріарха Кирила та «Лукойлу».

З іншого ж боку, не далі як у четвер, 18 червня вперше від початку повномасштабної війни лідери ЄС погодилися з пропозицією продовжити санкції проти Росії на рік. Таке рішення було ухвалено за підсумками засідання Європейської ради, яке розпочалося за безпосередньої участі Володимира Зеленського. Ці переговори сумарно тривали орієнтовно 3,5 години і закінчилися незадовго до півночі за київським чаментом.

«Лідери ЄС ухвалили висновки саміту щодо України і вирішили продовжити дію санкцій проти Росії на 12 місяців», — заявила журналістам у Брюсселі речниця президента Євроради Марія Томасік.

Слід зазначити, що рішення про продовження санкцій на 12 місяців стало прецедентом для ЄС, оскільки з 2015 року, зокрема протягом усього періоду повномасштабної війни, держави-члени Євросоюзу мали продовжувати санкції раз на пів року, що давало окремим столицям, зокрема Будапешту, можливість торгуватися з цього приводу. Зміна періоду стала можливою після поразки Орбана на виборах.

При цьому Володимир Зеленський під час звернення до учасників засідання Євроради закликав розблокувати кошти European Peace Facility (Європейського фонду миру) у розмірі 6 млрд євро. «Це значна сума, її потрібно використати на те, що дійсно допомагає захищати життя, — на те, що вже довело свою ефективність у цій війні, на те, що працює. Будь ласка, підтримайте швидке використання цих коштів, щоб жодне життя не було втрачено через затримки», — акцентував нинішній господар Банкової, додавши, що ці фінанси можна використати на ППО, далекобійні снаряди та інші засоби, які вже доводять свою ефективність.

«Якби ми могли використати це кошти для захисту нашої енергетичної інфраструктури, це було б корисно. Звісно, ми хочемо закінчити цю війну до зими — за допомогою дипломатії та тиску на Россию. Але ми розуміємо, з ким маємо справу. Путін — це війна, і якщо війна продовжиться, Україні знадобиться зимовий пакет допомоги», — підкреслив Зе.

«Це має включати енергетичний пакет — газ, дизельне паливо та необхідне енергетичне обладнання — і ракетний пакет щонайменше на 300 ракет на зиму. Давайте готуватися до цього вже зараз, одночасно максимально посилюючи дипломатичні зусилля. Нам потрібні конкретні рішення», — закликав європейців чинний гарант української Конституції.

Станом на сьогоднішній день Європейська комісія (ЄК) не змогла підтвердити інформацію про розблокування Угорщиною 6,6 млрд євро з Європейського фонду миру (European Peace Facility), призначених для військової підтримки нашої з вами країни.

Однак не все так сумно в плані подальшої підтримки Києва, і засідання у форматі «Рамштайн», що пройшло в четвер, 18 червня, — наочне тому підтвердження. Як заявив за підсумками зустрічі міністр оборони Михайло Федоров, на засіданні Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн») союзники оголосили про нові пакети допомоги «приблизно на чотири мільярди доларів».

Показово, що тематичний кейс «Рамштайна» у зрізі провідних західних медіа цілком і повністю затьмарив удар по Москві, хоча для нас із вами, ясна річ, важливими є обидва треки.

Західні медіа, коментуючи масштабні атаки дронів на столицю РФ і влучання в Московський нафтопереробний завод (НПЗ) у Капотні, акцентують увагу на тому, що війна остаточно повернулася до «серця Росії».

Видання в унісон підкреслюють, що українські безпілотники здатні проривати ешелоновану російську оборону, а пошкодження ключових установок НПЗ чинить безпосередній вплив на паливну інфраструктуру регіону.

У західній пресі також звертають увагу на істерику серед російських провоєнних блогерів, які вимагають запровадити жорсткі репресії проти москвичів, котрі знімають і публікують докази прильотів у мережу.

Тим часом Financial Times констатує: «Апокаліптичні кадри полум'я та диму, що охопили російську столицю, стали вражаючою демонстрацією дедалі більшої здатності України завдавати ударів далеко в тилу ворога за допомогою власних далекобійних дронів».

Водночас The Washington Post робить наступний акцент: «Кілька тижнів безперервних атак України на російські енергетичні об'єкти змусили багато регіонів Росії ввести обмеження на продаж пального і, схоже, РФ занурюється в серйозну кризу».

The New York Times «бавовну», яка розквітла 18 червня в Москві, винесла на головну шпальту, підкресливши, що «масштабний удар України серйозно посилив побоювання серед росіян, які вважають, що позиції Кремля стрімко слабшають».

Читайте також: Сили оборони завдали ще одного удару по Московському НПЗ

Читайте також: У Керчі та Краснодарському краї горять порти після атаки дронів