Пристрасті по Мазепі. Головні міфи про непокірного гетьмана

Якими міфами про Мазепу годують обивателів, розмірковують автори порталу Znaj.ua.

Найбільший феодал Європи

Російська історіографія представляє Мазепу як найбільшого феодала Європи. При цьому не береться до уваги, що, відповідно до практики того часу, як особисті, так і державні кошти гетьман тримав у військовій скарбниці.

Особисті ж витрати правителя були незначні. Як випливає з доносу Кочубея гетьман жив у «їдальні і мурованій хаті». Розміри палацу на околиці Батурина, за археологічними даними, становили 20 х 14,5 м.

З гетьманської скарбниці фінансувалося повстання мазепинців, та й Карл XII запозичив з неї великі суми.

Поганий полководець

Відомо, що гетьман навчався артилерійській справі в голландському місті Девентере.

1695 року під час облоги Кизикермена (нині Берислав Херсонської області) гетьман наказав обкласти фортецю плетеними кошиками з землею, а на них встановив мортири і гармати. Протягом п'яти днів вівся потужний артобстріл. Фортечні стіни, тим не менш, встояли, і, як писав літописець Самуїл Величко, Мазепа наказав своєму війську котити земляний вал, такий широкий і високий, щоб їм можна було засипати рів і, порівнявшись зі стінами, легко вломитись в фортецю.

Все це змусило обложених здатися. Також успішно були взяті добре укріплені і захищені артилерією фортеці в Бихові і Бродах.

Народні повстання проти гетьмана

Відповідно до джерел, зафіксовано лише одне «повстання» — Петра Іваненка. Що стосується бунтів 1708 року, про яких Мазепа писав цареві, то це був блеф — гетьман просто не хотів виводити козацькі полки з Гетьманщини, як того вимагало російське командування. І придумав причину, яка дозволила зберегти у себе хоча б частину війська.

«Хотів видати» Карла XII

Нібито Мазепа відправив миргородського полковника Апостола до Петра I з пропозицією видати Карла XII в обмін на помилування після взяття Батурина московським військом.

Насправді Апостол поїхав у протилежну від царської штаб-квартири сторону по зовсім іншій справі. У рідних Сорочинцях він наткнувся на великий російський підрозділ, тому став зображати царського вірнопідданого.

Через місяць його змусили написати компрометуючий лист гетьману, з якого ми і дізнаємося, що той нібито «послав його з інтригуючим проханням». На чорновому посланні Апостола до Мазепи виявили правку графа Головкіна, а на останній сторінці приписку: «Листи, написані до Мазепи за зраду його фальшиві від канцлера».

Під арештом у короля

В історичній літературі Росії існує теза про те, що Карл XII не довіряв Мазепі, тому утримивав його зі старшинами під вартою.

При цьому на допиті сердюк (тобто, найманий козак) Корній Семененко повідомив, що «від шведа була Мазепі повага» і «надан був шведський караул, людин з п'ятдесят кінних, і завжди при ньому були невідступно».

Зрадник-одинак

Цар поширював наклеп, що відразу після «зради» козаки і старшини розбіглися від Мазепи. Насправді на момент переходу на бік Карла XII з гетьманом переправилися через Десну біля 1300 осіб з різних полків.

У маніфестах царя, а пізніше в російських монографіях про Північну війну нав'язувалася теза про те, що народ не підтримав Івана Мазепу. Насправді в повстанні взяли участь 40 000 чоловік, майже 30 000 з них загинули.

Підписав зрадницьку угоду

У зверненнях Петра I до українського народу поширювалася неправдива інформація про договір Мазепи з польським королем, згідно з яким до Речі Посполитої нібито відходила Україна, а гетьман «Отримав вже від Лещинського за те собі гонор воєводства в Польщі і титул князя Северскаго» (маніфест царя від 21 січня 1709).

Тим часом в Щоденнику військових дій російської армії під Полтавою записано: «26 червня. (...) Після прибуття в дивізію наказав (Петро I) закликати полковників і зволив говорити:

Король Карл і самозванець Лещинський привернули до себе злодія, зрадника, другого юду гетьмана Мазепу, і поклялися відірвати від Росії народи малоросійські і створити князівство особливе під владою злодія і зрадника Мазепи, в якому йому бути великим князем і мати у себе у володінні козаків донських і запорізьких, і Волинь, і всі козацькі роди, які на цей стороні Волги.

Анафема, оголошена Мазепі українськими священиками

Насправді анафемі Мазепу було піддано царем раніше. В указі царя від 9 листопада 1708 мова йде про те, що 6 листопада «вільними голосами обрали одноголосно в гетьмани ...Івана Ілліча Скоропадського, а колишній правитель Гетьманщини відданий соборному прокляттю.

З листа Головкіна від 9 листопада дізнаємося, що 6 листопада «знищення учинено» Мазепі, «герб його катом потоптаний».