Після «референдумів»: яку гру затіяв Кремль в умовах світової ізоляції

На тлі успішного українського наступу Росія продовжує легалізувати анексію українських теренів. У вівторок, 4 жовтня, тамтешня Рада федерації схвалила ратифікацію «договорів» про прийняття до складу РФ частково і, безумовно, тимчасово окупованих областей нашої держави. На день раніше їх, нагадаємо, ратифікувала Держдума. Найближчим часом ці території офіційно проголосять російськими. Відбудеться саме після заключного етапу – підпису Путіна під цими законами, які вносять зміни до російської конституції.

Україна тим часом цілком логічно заявляє, що продовжуватиме боротьбу за свої землі. Володимир Зеленський у своєму традиційному відеозверненні повідомив про свій указ, яким визнаються нікчемними всі розпорядження Путіна та законодавчі акти розвласті щодо українських територій. Крім цього, вчора нинішній господар Банкової ввів у дію рішення РНБО, в якому констатується неможливість проведення переговорів з президентом Росії. Показовий момент у тому, що йдеться про комунікаційному табу безпосередньо з Путіним. Тобто, якщо не вікно, то переговорну кватирку в ОП зберігають. Цілком ймовірно – з прицілом на перспективу, де в рандеву братиме участь уже не бункерний мешканець, а його наступник.

Читайте також: Нардепа від ОПЗЖ звинувачують у держзраді

У Кремлі, до речі, вже прокоментували це рішення українського гаранта. «Чекатимемо зміни позиції Зеленського або вже майбутнього президента України», - заявив путінський прес-секретар Дмитро Пєсков. Іншими словами, за стіл переговорів із Зеленським у Москві сідати готові, до чого, до речі, закликав і Путін у своїй «знаменитій» промові 30 вересня. Цю ж тему порушила недавно і маріонетка Кремля топ-рівня - невизнаний президент Білорусі, яка фактично бере участь у російсько-українській війні.

«Позиція Російської Федерації нам абсолютно зрозуміла та зрозуміла. Не раз президент про це заявляв: вони хоч завтра готові сісти за стіл переговорів і домовлятися. Тверезо, виходячи із ситуації, що склалася», - викарбував кремлівські наративи Олександр Лукашенко. Що означає «тверезо», з огляду на нинішню ситуацію на фронті, сказати однозначно гранично складно. З одного боку, це може бути закамуфльований сигнал Москви про те, що цей етап війни вона програє та готова до поступок. З іншого боку, той же Лукашенко пророкує ескалацію. На його думку, РФ найближчим часом «наростить зусилля в рамках «спецоперації», а Захід прагнутиме ще більше озброювати Україну».

«Щодня на польський аеродром Жешув прибувають близько десятка, часом більше, американських транспортних літаків, а в Росії вже заявили, що мобілізували понад 200 тисяч людей. Тобто напруга лише наростатиме», - підкреслив білоруський диктатор. У свою чергу міністр оборони РФ Шойгу вчора заявив, що навчання мобілізованих зараз триває на 80 полігонах і в шести навчальних центрах. Скільки воно триватиме – незрозуміло, але частина рекрутованих «визволителів» вже з'явилася на фронті – про тих, хто раніше служив в армії тривалі терміни і майже не потребує навчання. За прогнозами військових експертів, переважна більшість мобілізованих почне прибувати не раніше кінця жовтня. І як російське командування має намір до цього моменту утримувати позиції під натиском ЗСУ, що посилюється - питання для Кремля відкрите.

Київ тим часом обговорює з американцями постачання ракет із вищою дальністю ураження, заявила посол України в США Оксана Маркарова: «Ми завжди говорили, що нам потрібні озброєння з більшим радіусом дії. Наразі активні дискусії продовжуються. Ми сподіваємося, що Сполучені Штати нададуть нам озброєння і ми покажемо не лише ефективне його застосування, а й те, як відповідально його використовуватимуть».

За даними CNN, українська сторона нібито обіцяє Вашингтону погоджувати кожну мету ракет ATACMS, які мають дальність 300 кілометрів. Але поки що ці «птахи», які дозволяють завдавати ударів як мінімум по російським об'єктам в анексованому Криму, Білий дім офіційно надавати відмовляється через, як пишуть впливові світові ЗМІ, побоювання прямого конфлікту Росії з НАТО.

Не випарувалися поки що з інформаційного простору побоювання Заходу щодо ймовірності застосування Кремлем ядерної зброї. Так, видання Times із посиланням на військові джерела пише, що Росія планує влаштувати демонстраційний підрив ядерної зброї на кордонах України та заявити, що це було випробування. За даними журналістів, Москва, найімовірніше, випробовуватиме ядерну зброю в Чорному морі. Водночас міністр оборони Великобританії Бен Уоллес називав недавно ядерний удар по Україні дуже малоймовірним. Та ж риторика надходить останніми днями і з Пентагону, де кажуть, що не бачать ознак активності навколо ядерного арсеналу Москви «які могли б вважатися підозрілими». При цьому обговорюється ще одна гіпотетична загроза – вибух на Запорізькій АЕС. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при РНБО вчора випустив алгоритм дій на випадок удару «брудною бомбою», ядерної атаки чи аварії на АЕС, а Єврокомісія доставила до Києва п'ять мільйонів пігулок йоду для людей, які мешкають поблизу атомних електростанцій.

Ультиматуми та залякування – це одна з головних особливостей політичного стилю Путіна, констатують експерти, прогнозуючи подальшу тактику Кремля. «Найближчими місяцями Росія намагатиметься вирішити свої військові та політичні проблеми в Україні шляхом масової мобілізації росіян, збільшення чисельності своєї армії в Україні. Попри настанови свого ж військового класика Суворова – «воювати не числом, а вмінням», Росія спробує задавити Україну перевагою кількості своїх військових. Але поки що виходить погано. Як і очікувалося, нинішня російська військова система не готова до масової мобілізації. Проте ця мобілізаційна машина запущена, і вона працюватиме найближчими місяцями, хай і з дуже низьким ККД. Також, можливо (якщо Путіну вдасться остаточно нагнути Лукашенка), Росія прагнутиме відкриття другого фронту проти України з білоруського напрямку. Але Україна готова до цього. Якраз у ці дні біля білоруського кордону показово проводяться військові навчання Збройних Сил України разом із прикордонниками та Нацгвардією», - зазначає політолог Володимир Фесенко.

На його думку, Кремль намагатиметься дотиснути і Україну, і Захід у наступні місяці, сподіваючись змусити Зеленського до припинення військових дій, до «перемир'я» на своїх умовах, та збереження під своїм контролем хоча б частини окупованих українських земель. «Але якщо до початку весни наступного року виявиться, що Путін своєї мети не досяг, що тоді йому залишиться? І саме в цей момент різко посилиться ризик демонстративного застосування Росією тактичної ядерної зброї. Знов-таки, щоб налякати Захід, цього разу можливістю «судного дня» і змусити Україну до капітуляції. Це може призвести до нових втрат у війні, але не критичних і не катастрофічних, ефект застосування такої зброї буде обмеженим. Відповідно, це не змінить хід війни на користь Росії, тільки зробить її більш жорстокою та непримиренною. Після таких дій російської армії для України не буде жодних обмежень проти російської агресії. Війна стане тотальною, із застосуванням усіх можливих сил та засобів, у тому числі і на російській території. Однак ядерна авантюра Путіна може впритул наблизити світ до глобальної ядерної війни. Саме з цієї причини з боку Заходу, а можливо й Китаю, будуть вжиті дії, спрямовані на те, щоб не допустити цього катастрофічного сценарію. А можливо, і в Росії до цього часу відбудуться зміни, які нейтралізують ризик катастрофи для самої РФ», - резюмує Фесенко.

А ось прогнозна лінія його колеги з експертного цеху Олександра Кочеткова дещо інша, але не менш цікава. Експерт зокрема прогнозує, що Путін говоритиме мовою ультиматумів: «Уже найближчим часом, як кажуть знаючі люди, відбудуться закулісні консультації між Москвою, Вашингтоном, Лондоном і Пекіном. Київ, як і Берлін із Парижем, братимуть участь опосередковано. Гадаю, домовленостей не буде, хоча й у світі, і в Києві є сили, які їх дуже бажають. Далі має бути щось подібне до ультиматуму: Кремль запропонує Києву вивести всі свої війська з територій частково захоплених РФ областей. Тому що це вже, на кшталт, «росіюшка неосяжна», і там щосили садять берізки впереміш з ухилистами від могилізації. А інакше недоімперія вважатиме присутність ЗСУ невмотивованою агресією з боку України. Але такий ультиматум серед війни, яка для РФ складається фатально, вимагатиме підтвердження діями. Найбільш очевидним є демонстраційний ядерний вибух над безлюдною територією. Так, це буде брутальне порушення договору про заборону ядерних випробувань. Але Кремль уже стільки всього порушив… Такий демонстраційний вибух загрожує незворотними наслідками. Тому що невідомо, чи не сприймуть Штати підготовку до демонстрації за реальний напад і чи не вдарять превентивно. А зараз усі у світі всі такі нервові та різкі… Тому демонстраційний ядерний вибух, до речі, передбачений у кількох стратегіях нападу на Україну, стане фінальною перевіркою кремлівського фюрерка на альфа-самцовість. І найближчим часом оцінюю таку можливість як мінімальну».

«Зрозуміло, що Україна ні капітулювати, ні відводити свої війська з нашої землі не стане. І тоді можливий масовий удар агресора по об'єктах нашої критичної інфраструктури – гідроспоруд, теплоелектростанції, транспортні вузли. Ракети в достатній кількості агресора поки що мають. Причому удар може бути як звичайною зброєю, так і тактичною ядерною, або в комбінації. І це не має важливого значення. Проникаюча радіація та радіоактивне зараження від тактичної ядерної зброї згасають на відстані 10-15 км від точки вибуху. Що робить його порівнянним із звичайними потужними боєприпасами. А далі чергове сюжетне роздоріжжя. Або світ лякається настільки, що віддає Україну недоімперії, згортаючи постачання нам зброї, або, що сьогодні виглядає вірогіднішим, світ мобілізується для якнайшвидшого розгрому зусиллями недоімперії України. Ближче до Нового року все остаточно викристалізується», - підсумовує Олександр Кочетков.

Читайте також: У Путіна відреагували на інформацію про зміну статусу так званої "спецоперації"