Перспективи ініціативи: що показала зустріч Зеленського з євро-тріо

У ніч проти понеділка, 8 червня, за підсумками багатогодинних закритих переговорів у Лондоні лідери України, Великої Британії, Франції та Німеччини у спільній заяві наголосили на необхідності участі Європи у врегулюванні російсько-української війни та визначили п'ять умов для справедливого миру. У документі, оприлюдненому на офіційному сайті британського уряду, особливо підкреслюється, що Європа, «як незмінний союзник України, повинна відігравати важливу роль у будь-якому врегулюванні».

«Лідери чітко заявили, що всі зусилля мають докладатися у найтіснішій співпраці з Україною, іншими європейськими партнерами та США», — йдеться також у заяві.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Що ж стосується 5-ти умов, необхідних для «справедливого і міцного миру», то вони такі.

Перше - негайне і повне припинення вогню. Друге - нинішня лінія зіткнення має стати відправною точкою для переговорів. «Міжнародні кордони не можна змінювати силою, а суверенне право України обирати власні механізми безпеки та союзи має поважатися у повному обсязі», - аргументують підписанти заяви.

Третя умова полягає у тому, що після набуття чинності перемир'я Київ повинен отримати надійні і юридично зобов'язуючі гарантії безпеки, засновані на зобов'язаннях, прийнятих у Берліні у грудні 2025 року та в Парижі у січні 2026-го. Це, серед іншого, передбачає розгортання багатонаціональних сил в Україні.

Четверте - російські активи залишатимуться замороженими доти, доки РФ «не припинить свою агресивну війну і не компенсує Україні збитки, нею спричинені».

І, нарешті, п'ята умова: у будь-якій мирній угоді мають бути захищені європейські інтереси безпеки: «Елементи будь-яких переговорів, що стосуються ЄС і НАТО, вимагають згоди відповідно ЄС і його держав-членів, а також союзників по НАТО».

У заяві, яку своїми автографами скріпили Зеленський, Стармер, Макрон і Мерц, також зазначається, що лідери «привітали успіхи України на полі бою, зокрема нещодавнє звільнення територій та новаторське використання технології безпілотників». Вони також засудили масштабні ракетні та безпілотні атаки РФ проти України, зокрема неодноразове використання ракет «Орешник» і вторгнення російських дронів на територію країн-членів НАТО.

Крім того, лідери обговорили подальшу підтримку Києва, а також те, як НАТО «може перейняти досвід України на полі бою і як посилити довгострокове промислове співробітництво з Україною для зміцнення власної оборони Європи».

Учасники недільної лондонської зустрічі «високо оцінили» заклик президента Володимира Зеленського до припинення війни шляхом переговорів, викладений у його листі Путіну від 4 червня.

Зустріч нинішнього господаря Банкової з європейськими колегами, як зазначалося вище, проходила у закритому режимі, проте після її закінчення глава української держави у соцмережах дещо привідкрив переговорну завісу. Зокрема, Зе повідомив, що предметно обговорив із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини питання оборони, ситуацію на фронті та «детальні подальші дипломатичні кроки».

«Поінформував про ситуацію на полі бою і російські втрати. Вже п'ять місяців поспіль агресор втрачає вбитими і пораненими понад 30 тисяч військових. Важливо, що наші оцінки збігаються з оцінками наших партнерів: Росія на полі бою не перемагає, і наші мідлстрайки та діпстрайки суттєво обмежують її можливість розширювати агресію. Але дуже важливо, щоб був захист і від балістичних загроз, якими росіяни тероризують наші міста і громади», - акцентував президент.

За його словами, також у ході лондонського рандеву обговорили можливі шляхи активізації дипломатії та роль Європи у цьому процесі. «Для України завжди було пріоритетом, щоб позиція і голос Європи у переговорах були сильними. Дякую Великій Британії, Франції та Німеччині за підтримку і готовність допомагати. Домовилися, що команди попрацюють над наступними кроками», – підсумував глава держави.

Важливо відзначити, що недільна зустріч, яка пройшла, як підкреслив Зеленський, у форматі Е3+Україна, відбулася на тлі пасивності США. Зокрема, нещодавно Дональд Трамп закликав Україну і Росію «самим розібратися» з війною, додавши, що він «уже допоміг» сторонам конфлікту.

Цю заяву нинішній господар Овального кабінету зробив 5 червня у бесіді з журналістами на борту Air Force One на шляху з Вашингтона до Чіппева-Фолс (Вісконсин). Пряме запитання главі Білого дому було сформульоване так: «Сер, щодо України. Тепер, коли Зеленський запропонував зустріч віч-на-віч із Путіним, ви все ще хочете, щоб вони спочатку пішли на контакт самі, перш ніж США втрутяться в переговори?»

«Я не проти, якщо вони зустрінуться. Нехай вони розбираються самі. Адже я саме той, хто привів їх до цієї точки»,— без зайвої скромності заявив Трамп, занісши собі в політичний актив сам факт запуску мирно-переговорного процесу. При цьому, попри те, що найближчим часом нові контакти не плануються, США, за словами Трампа, не відмовляються від майбутнього посередництва: «Ми всі будемо залучені. Спецпосланник Віткофф буде залучений. Як і віцепрезидент Джей Ді Венс. Всі».

Нові коментарі пана Трампа помітно відрізняються за тоном від інших його висловлювань щодо України, сенс яких зводився до того, що єдиною силою, здатною примирити ворогуючі сторони, є США. Тепер же головний республіканець запропонував сторонам домовлятися безпосередньо.

Політолог, керівник аналітичного центру «Делова столица» Вадим Денисенко з цього приводу зазначає наступне: «Невдовзі після оприлюднення листа Зеленського Путіну з'явилася заява Трампа, у стилі того, що «нехай ці двоє між собою розбираються». Дехто (особливо росіяни) відразу почали це трактувати в тому плані, що Трамп умив руки і вийшов з переговорів. Одразу слід сказати: це абсолютно не так. Тим більше, що ніякої зустрічі Путіна і Зеленського найближчим часом не буде, і вийти з переговорів Трамп просто не зможе. Зараз головним лакмусовим папірцем того, що планує робити Трамп, буде голосування в Сенаті законопроєкту про підтримку України. Конгрес уже проголосував, і в Палаті представників було досягнуто двопартійного консенсусу. У Сенаті ж голосування може бути результативним, якщо проти не виступить Трамп. І здається, він не буде проти. Загалом, можемо говорити, що результативне голосування в Конгресі – це вже велика перемога української дипломатії взагалі і українського посольства в США зокрема».

Вищенаведеним реплікам 79-річного американського лідера щодо процесу мирного врегулювання, нагадаємо, передував виступ держсекретаря США Марко Рубіо у Палаті представників Конгресу. Зізнання глави американської дипломатії, зокрема про те, що Вашингтон не є нейтральною стороною і нібито грає на українській частині поля, були з «крайнім здивуванням» сприйняті на болотах.

До речі, виступаючи перед конгресменами, Марко Рубіо, серед іншого, негативно оцінив ефективність військової кампанії путінської Росії: «Я думаю, що у більшості спостерігачів у всьому світі і, я б сказав, у декого в Росії немає жодних сумнівів, що вторгнення в Україну стало для них стратегічною катастрофою. Вони точно не досягнуть цілей, які поставили в перший день, і можливо, їм навіть ніколи не вдасться досягти у військовому відношенні тих цілей, які вони зараз вимагають на переговорах».

«Я був вражений, коли Марко Рубіо виступав у Конгресі на слуханнях... Він сказав, що українську кризу дуже складно зараз врегулювати, тому що сторони не готові йти на поступки, особливо Росія. Це дуже і дуже дивна заява, яка не може не викликати здивування»,— прокоментував слова американського колеги глава росМЗС, спілкуючись із роспропагандистами. Водночас у свіжому інтерв'ю — телеканалу RT Arabic Лавров знову повторив раніше озвучені тези про те, що «війна Байдена стала війною Трампа, і вже немає відмінностей між суттю підходу Сполучених Штатів і Європи».

Тим часом, як заявив напередодні агентству Bloomberg прем'єр Чехії Андрей Бабіш, хтось конкретний у Євросоюзі «нарешті повинен взяти на себе ініціативу щодо припинення російско-української війни, оскільки у президента Трампа немає на це часу». «Прагнення до того, щоб Європа очолила нові мирні переговори, змусило деякі країни переживати. Країни Балтії заявили, що слід проявити обережність. Інші підтримали ідею подальшого обговорення цього питання, перш ніж робити нові зусилля»,— зазначає з цього приводу Bloomberg.

Коментуючи пожвавлення на європейському напрямку, путінський речник Пєсков заявив, що кремлівський диктатор готовий до діалогу: «Ми не ініціатори цього мовчання. Тому, якщо європейці відійдуть від своєї парадигми неспілкування з Росією, їм достатньо взяти слухавку телефону і набрати номер».

Сам же Путін у своєму виступі на нещодавньому Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) зазначив: «Ну, напевно, надійні гаранти ніколи не завадять. Але чому відмовляють у такій якості американській адміністрації та президенту Трампу, мені не дуже зрозуміло».

Політолог Тарас Загородній переконаний, що Європа повинна відігравати більш агресивну і самостійну роль у переговорному процесі щодо припинення повномасштабної російсько-української війни. Як один із дієвих механізмів посилення позицій експерт називає тиск колективної Європи на Піднебесну.

Суть така: ЄС пропонує КНР «солодкі» торговельні угоди, від яких, як то кажуть, не можна відмовитися, а китайська сторона примушує кремлівського злочинця не імітувати мирний процес, а реально домовлятися про припинення його «СВО». Експерт переконаний, що тільки в такому разі дипломатичний віз може реально зрушити з мертвої точки, і за такого підходу європейців китайці неодмінно «зіллють» Росію».

Водночас відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников, констатувавши, що одним з елементів путінської тактики став повітряний терор проти українців, підкреслив: «IRIS-T, SAMP/T, Patriot європейського виробництва – все це існує. Проблема не в тому, що цих систем немає. Проблема в тому, чи готові європейські країни передавати їх Україні швидко і в достатній кількості. Іноді така готовність є, але частіше за неї доводиться боротися після кожного нового удару по українських містах».

Парадокс цієї війни, підсумовує Портников, простий і жорстокий і полягає в тому, що Захід надає Україні щит — (та й той не завжди у достатній кількості), — але часто обмежує можливості завдавати ударів по тому, хто атакує, «а потім дивується, чому ці атаки ніяк не припиняються».

Читайте також: Зеленський сьогодні зустрінеться з Макроном, Мерцем та Стармером у Лондоні