Останній шанс: як європейці наставляли Трампа перед зустріччю з Путіним

Як відомо, минулого тижня президент США Дональд Трамп погодився на перший з 2021 року американсько-російський саміт, заявивши, що його спецпосланець Стів Уіткофф досяг «значного прогресу» на нещодавніх переговорах у Москві. Віткофф, нагадаємо, зустрівся з незмінним господарем Кремля 6 серпня, за кілька днів до закінчення терміну американського ультиматуму з перемир'я в Україні.

Після закінчення ультиматуму старий-новий господар Овального кабінету жодних заходів не вжив, начебто його - ультиматуму-не було в природі. Тим не менш, у п'ятницю, 15 серпня, голова Білого дому прийме досі міжнародного ізгоя Путіна в Анкориджі – найбільшому місті Аляски з населенням близько 300 тисяч осіб.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як заявив президент США, це буде «пробна» зустріч у рамках його зусиль щодо припинення війни в Україні. Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівіт назвала майбутній саміт «вправою на вміння слухати».

Тим часом у Європі вкрай стурбовані непередбачуваністю результатів цієї зустрічі та побоюються, що лідери США та Росії можуть ухвалити рішення, які матимуть серйозні наслідки, і навіть чинити тиск на Україну, змушуючи її погодитися на невигідні умови.

Тому превентивно 13 серпня президент України та європейські лідери провели онлайн-зустріч із Дональдом Трампом. Як зазначає агентство Reuters, метою було попередити президента США про ризики укладання перемир'я ціною інтересів Києва.

При цьому Володимир Зеленський особисто прилетів до Берліна для участі у віртуальному саміті з лідером Сполучених Штатів. Окрім нинішнього господаря Банкової, у саміті брали участь лідери Німеччини, Фінляндії, Франції, Великобританії, Італії, Польщі та ЄС, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Сусідню Польщу представляли почергово прем'єр-міністр країни Дональд Туск та новий президент Кароль Навроцький, відомий своїми консервативними поглядами.

Після відеоконференції між собою, європейські лідери та гарант української Конституції провели окрему онлайн-зустріч із Дональдом Трампом та віце-президентом США Джей Ді Венсом. Після цього пройшло онлайн-засідання «коаліції охочих» - групи країн, які розробляють плани підтримки України.

"Надія на мир в Україні є", - сказав на прес-конференції за підсумками саміту Фрідріх Мерц. "М'яч тепер на стороні Путіна", - заявив у свою чергу генсек НАТО Марк Рютте. Європа та США, за його словами, об'єднані у своєму бажанні завершити війну у нашій з вами країні. У той же час голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн назвала розмову з Трампом «дуже гарною». «Сьогодні Європа, США та НАТО зміцнили спільну позицію щодо України», - наголосила вона. А ось лідер Франції зробив такий акцент: «Територіальні питання щодо України можуть і обговорюватимуться лише з президентом України».

Україна готова обговорювати територіальні питання, але про юридичне визнання окупованих територій не може бути мови, заявив канцлер Мерц, доповнивши Макрона. «Будь-які питання, які стосуються територіальної цілісності нашої країни, не можуть обговорюватися без участі нашого народу та в обхід Конституції України», – знову повторив на брифінгу із Мерцем Зеленський. Він висловив сподівання, що негайне припинення вогню в Україні стане центральною темою розмови Дональда Трампа із Путіним під час зустрічі на Алясці.

Президент США пізніше сказав, що провів «дуже хорошу розмову» з українським президентом та європейськими лідерами, оцінивши її на 10 із 10 балів. Він також заявив про бажання провести тристоронню зустріч за участю президентів України та РФ, якщо саміт із Путіним на Алясці пройде вдало. За словами головного республіканця, якщо господар Кремля не погодиться припинити війну, на Росію очікують «дуже серйозні наслідки». Які саме він, втім, не уточнив.

Як зазначає німецька Bild, першу скрипку на віртуальному саміті 13 серпня грав 69-річний глава уряду ФРН, «якого містер Трамп вважає рівним через те, що Берлін є головною економікою Євросоюзу».

До речі, саме 13 серпня, коли Фрідріх Мерц зустрічав у себе президента Зеленського, «стукнуло» 100 днів його перебування біля канцлерського керма. До цього рубежу він підійшов у не найкращій формі і ось чому. Саме до стоденного «ювілею» нове опитування громадської думки ARD Deutschlandtrend показало, що канцлером задоволені лише 32% громадян Німеччини. Його попередник Олаф Шольц за підсумками своїх перших 100 днів заручився підтримкою 56% німців, а Ангела Меркель у рамках першого терміну 2006 року набрала 74%.

Що ще сумніше, правлячий блок із християнських та соціальних демократів (ХДС/ХСС) перестав бути найпопулярнішою політичною силою в країні, поступившись правопопулістській та проросійській «Альтернативі для Німеччини». Її рейтинг, за даними Forsa, зараз сягнув 26%, а ХДС/ХСС – упав до 24%. Аналогічна ситуація вже спостерігалася навесні як відповідь на зволікання з формуванням правлячої коаліції з соціал-демократами (СДПН), тепер це реакція на інші промахи.

Провідні німецькі медіа вказують на кілька основних факторів невдач уряду пана Мерця. Серед них – відсутність досвіду політичного керівництва у Мерца та багатьох ставлеників канцлера, яких він увів у свій уряд, розбіжність передвиборчих обіцянок з діями і, нарешті, публічні чвари в правлячій коаліції.

Особисто Мерцю «шиють» відмову від образу консерватора та реформатора на догоду своїм інтересам, втім, як і відмова від передвиборних обіцянок. Він заявляв, що не допустить зростання правих сил, не змінить фіскальної політики (хоча саме це він і зробив силами старого складу Бундестагу, навіть не вступивши де-юре на посаду) і зменшить витрати на електроенергію - у результаті пільги передбачені лише для бізнесу. Шуму з репутаційним знаком мінус наробило і його заяву про часткове призупинення постачання озброєнь Ізраїлю, яке довелося додатково роз'яснювати німецьким громадянам і партнерам.

Мабуть, єдиним політичним активом, який Фрідріх Мерц може сміливо записати на свій рахунок, окрім посилення підходів до міграції, є його активна діяльність на міжнародній арені. Канцлер, як і обіцяв, вивів Німеччину в авангард європейських країн, які підтримують нашу країну. Утім, тут також його зусилля часто зустрічають критикою. Зокрема пана Мерца звинувачують у бажанні вирішувати усі питання у вузькому колі союзників в особі Франції та Великобританії та іноді Польщі, а також у коригуванні позиції залежно від коливань настрою нинішнього господаря Овального кабінету.

Читайте також: Трамп обіцяє, що не говоритиме з Путіним про території України

Читайте також: Трамп вимагатиме від Путіна безумовного припинення вогню