Обережна стабільність: чи продовжить Берлін підтримувати Україну

Перед засіданням «Рамштайну» міністр оборони Рустем Умєров, який завчасно прибув до Німеччини, провів зустріч face to face зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом. Глави відомств обговорили ключові питання щодо зміцнення оборонної співпраці між країнами. Зокрема, йшлося про постачання сучасних ракетних систем і боєприпасів для України, а також «подальший розвиток протиповітряної оборони».

Умєров окремо подякував німецьким партнерам за надані системи Patriot і розповів про те, що ФРН замовила для України ще 17 систем ППО IRIS-T, чотири з яких наша країна отримає до кінця цього року, а решта – 2025-го.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Ця допомога є надзвичайно важливою для захисту нашого неба у світлі останніх повітряних терористичних атак з боку Росії», - наголосив глава МОУ.

Водночас німецький канцлер Олаф Шольц, з яким, до речі, провів двосторонню зустріч із президентом Зеленським, який прибув на «Рамштайн» (глава нашої держави подякував Німеччині за посилення ППО, що «зберігає життя українців»), у коментарі Bloomberg уточнив, що до 2026 року Україна отримає від Німеччини ще 24 IRIS-T. За його словами, йдеться про 12 систем середньої дальності та 12 – малу.

Канцлер ФРН також прокоментував проблеми країни напередодні чергових виборів. Зокрема, виступаючи у Берліні через кілька днів після оприлюднення значних результатів правої «Альтернативи для Німеччини» (АдН) на виборах до парламентів Тюрінгії та Саксонії, він висловив розчарування результатами голосування на цих землях. Нагадаємо, за результатами голосування АдН, яка виступає категорично проти підтримки України та антиросійських санкцій, перемогла у першому регіоні та вийшла на друге місце у другому. Підсумки виборів, визнав Олаф Шольц, пригнічують. «Дуже погано те, що зараз популізм отримує таку велику підтримку. Нам усім потрібно звернути увагу на те, що ми робимо», - наголосив канцлер. Виборчий успіх АдН Олаф Шольц пов'язаний з нестабільністю та підвищеною тривожністю громадян через різні потрясіння, міграційну кризу, а також російсько-українську війну.

Тим часом чергові вибори у ще одній східній землі – Бранденбурзі – відбудуться 22 вересня. Згідно з новими соцопитуваннями, АдН підтримують 24% респондентів, СДПН - 20%, ХДС - 19%, «Союз Сари Вагенкнехт» - 17%.

За словами канцлера Шольца, сьогодні багато хто задається питанням про те, яку роль АдН та їхні погляди гратимуть у перспективі. Сам він відповів на це запитання гранично лаконічно: "Це нашкодить нашому майбутньому". Окремо канцлер ФРН наголосив, що, мовляв, інші партії дали ясний сигнал про те, що не збираються співпрацювати з АдН, а отже, праві залишаться біля розбитого коаліційного корита.

Ця заява прозвучала на тлі підготовки відділення Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у Тюрингії до переговорів із Соціал-демократичною партією Німеччини (СДПН) та лівим «Союзом Сари Вагенкнехт». Лідер ХДС у Тюрінгії Крістіан Херргот, оголошуючи про підготовку до подібних обговорень, справді виключив участь у них представників АдН, що для Києва – гарний сигнал.

На болотах тим часом, коментуючи результати виборів у Тюрингії та Саксонії, не погодилася з домінуючим у європейських ЗМІ думкою, що погляди АдН є радикальними. Як заявила відома представник росМЗСу Марія Захарова, «тільки ця партія надавала німцям можливість реалістично поглянути на виклики Німеччини та почати ними займатися». Зі схожими за змістом посилами виступив і путінський спікер Пєсков.

Загалом, у країні-агресорі дуже засмутилися, що попри «історичну перемогу» АдН навряд чи знайдеться місце на правлячому коаліційному кораблі, а отже, «качати» тему зменшення підтримки України практично не буде кому. До речі, відповідаючи на питання про труднощі, з якими стикається офіційний Київ через брак озброєння, Олаф Шольц не навів деталей планів уряду ФРН з цього питання, але запевнив, що влада дотримується колишніх принципів і не відмовляється від своїх зобов'язань. "Можу так сказати: я дотримуюся свого обережного курсу, але це курс на користь підтримки України", - констатував німецький канцлер.

Тим самим пан Шольц фактично спростував повідомлення видань Frankfurter Allgemeine Zeitung та Bild про те, що Німеччина – другий постачальник військової допомоги Україні після США та перший у Європі – запроваджує мораторій на нові програми постачання ЗСУ через економію бюджету. До призупинення закликав Мінфін, і, як писав Bild із посиланням на тематичний лист німецького Міноборони, це поставило під небезпеку повного зриву вже обіцяних поставок нашій країні.

«Зараз дуже багато відчаю від проміжних місцевих виборів у Німеччині, де перемогли або дуже багато голосів набрали партії крайнього лівого (BSW) і правого (AдН) штибу, що мають зв'язки з Москвою. Але, по-перше, вибори відбулися лише у двох землях колишньої НДР. Там відсоток ліваків був традиційно високий. Щодо зростання вкрай правих – ну, тут варто згадати історію. Комуністичні органи Східної Німеччини формувалися з колишніх нацистів, тому коріння залишилося і паростки пішли. По-друге, у цих землях найбільше політично постраждали комуністи з Die Linke, чиї голоси перейшли до BSW. На баланс антиукраїнських сил у лівому спектрі це не вплинуло – Die Linke завжди були відверто промосковські та агресивно налаштовані до України. А ось щодо зростання АдН – це явно реакція на наслідки імміграційної політики, яка відчутно змінила Німеччину та не всім це сподобалося. Питання України для цієї партії не в пріоритетах, але AдН є націоналістичною силою і їм тільки потрібно чітко дати зрозуміти негативні наслідки поразки України для Німеччини та Європи загалом. А тут є що нагадати на історичних прикладах», – зазначає нардеп Верховної Ради Володимир Ар'єв.

«Ключовий висновок – зовнішня інформаційна політика України має бути сформована нарешті з головою, а не на відкатах із російськомовних медіа. Дипломатія також має бути демонополізована Офісом президента і негайно. Сьогодні життєво важливо комплексно працювати як із істеблішментом Німеччини, так і з виборцями, із суспільством. Вони не думатимуть про Україну щодня, бо це не їхня держава, але в сухому залишку завжди мають згадувати можливі катастрофічні проблеми для своєї країни у разі посилення Російської Федерації. Поки що у них чіткої картини досі немає. Великі вибори до Бундестагу будуть наступного року. Час у нас поки що є. Як і всі шанси його проґавити», - підсумовує парламентарій від «Євросолідарності» екс-президента Порошенка.

Ну, а доки Німеччина поступово входить у велику виборчу гонку, кульмінацією якої стануть вибори до Бундестагу у 2025 році, ще одна важлива країна-союзник України струшує з себе поствиборчі краплі. Зокрема, у четвер, 5 вересня, президент Франції нарешті визначився із кандидатурою прем'єр-міністра. Створення нового уряду доручено 73-річному Мішелю Барньє, ветерану французької політики та члену правої партії «Республіканці» (LR). Зазначимо, що очікування на призначення глави уряду тривало цілих 50 днів, а консультації в Єлисейському палаці здавалися нескінченними.

Мішель Барньє двічі був єврокомісаром. У 2016-2021 роках він з боку Брюсселя вів переговори про вихід Великої Британії з Європейського Союзу. А 2021 року недовго пробув кандидатом у президентські праймери «Республіканців. В останні роки пан Барньє не займав активних партійних позицій і, як зазначає Le Figaro, сходить швидше за «технічного», ніж за «політичного» чиновника. Видання окремо наголошує, що провідну роль у підтримці Парижем Києва як грав, так і гратиме президент Макрон, чиї повноваження закінчуються у 2027 році. До речі, «подруга Путіна» Марі Ле Пен вже заявила, що її «Національне об'єднання» не увійде до уряду, який очолює пан Барньє.

Але повернемось до «Рамштайну». Як повідомив міністр оборони Рустем Умеров, Іспанія надішле Україні батарею комплексу протиповітряної оборони HAWK, Нідерланди передадуть ракети та допоміжні матеріали для літаків F-16 на 80 млн євро, також підписано Положення Коаліції морських здібностей – лідерство в ній у Британії та Норвегії.

Великобританія передасть 650 легких багатоцільових ракет на суму 162 млн фунтів - це "значно зміцнить" можливості протиповітряної оборони.

Канада взяла на себе важливу роль у навчанні українських пілотів для польотів на F-16 у рамках програми "FLIT" – і на п'ятирічний термін підготовки пілотів та технічного складу уряд країни виділить $389 млн. Також Оттава надасть понад 80 000 ракетних двигунів для некерованих авіаційних ракет та 1300 боєголовок до них – це "значно посилить" українські можливості у повітряних операціях. Новий пакет допомоги Канади також включає тисячі кулеметів та пістолетів, елементи військової техніки та півсотні "швидких" – це допоможе забезпечити медичні потреби на полі бою.

Загалом говорити про якийсь прорив за результатами «Рамштайну» складно. Тим паче, що не всі партнери активно підтримують нас. Зокрема, «підвисли» 6 мільярдів доларів допомоги України в США, які можуть «згоріти» 30 вересня через закінчення фінансового року. Також дивна ситуація з F-16: видання The Wall Street Journal з посиланням на слова американських співрозмовників Авіакатастрофа українського F-16 минулого тижня поставила під сумнів серед західних союзників України поспішність підготовки пілотів та введення їх у бій. Що може загальмувати і так повільне посилення ЗСУ авіацією.

Читайте також: Зеленський розсекретив місця розміщення виробництва української зброї

Читайте також: Українці у Німеччині повинні працювати, - Шольц