Німці сперечаються, США «морозяться»: що відбувається навколо захисту Заходом України

Віце-президент США Джей Ді Венс у четвер, 21 серпня, заявив, що європейські країни мають взяти на себе основні фінансові зобов'язання у майбутній угоді щодо гарантій безпеки для України. Він пояснив таку риторику тим, що «це європейський континент та європейська безпека». Водночас анонімний представник Пентагону, як пише Politico, повідомив невеликій групі союзників, що США планують відігравати мінімальну роль у будь-яких гарантіях безпеки України. Співрозмовник видання стверджує, що останні зустрічі представників НАТО викликали у союзників все більшу стурбованість, що президент Дональд Трамп покладатиметься виключно на Європу у забезпеченні довгострокового миру після закінчення російської агресії.

Як відомо, недавно президент США виключив розгортання американських військ в Україні, але заявив, що готовий надати «повітряну» підтримку в рамках гарантій безпеки від Сполучених Штатів.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

За даними The Times, європейці закликають президента США розмістити F-35 у Румунії, щоб "захистити Україну". У сусідній Румунії, зазначимо, Альянс будує свою найбільшу авіабазу в Європі, щоб утримати Росію від повторного вторгнення. Повідомляється, що на додачу до американських винищувачів, що базуються в Румунії, європейські країни хочуть отримати гарантії щодо подальшого використання американських супутників для GPS і розвідки в Україні. Вони також прагнуть отримати від США зобов'язання постачати Україні ракети ППО Patriot та Nasams для відбиття російських атак та дозволу на польоти літаків-шпигунів над Чорним морем.

Нагадаємо, старий-новий господар Овального кабінету делегував держсекретарю США Марко Рубіо переговори з європейськими лідерами щодо гарантій безпеки для України, після чого, як пишуть американські медіа, самоусунувся від цього процесу.

Тим часом, протягом останніх кількох днів керівники генеральних штабів України, США та європейських країн обговорювали військові плани, пов'язані із зусиллями активізувати мирні переговори. «Начальники генеральних штабів розробили військові варіанти підтримки переговорів з метою встановлення тривалого миру в Європі», – повідомив речник Об'єднаного комітету начальників штабів армії США Джозеф Голстед. За його словами, напрацювання незабаром буде представлено радникам з безпеки «для належного розгляду в рамках поточних дипломатичних зусиль».

Водночас, керівник профспілки військовослужбовців Німеччини (DBwV) полковник Андре Вюстнер заявив, що для надання Києву дієвих гарантій безпеки європейські держави мають бути готові до розгортання в Україні кілька десятків тисяч військових на тривалий термін. «Із самого початку Путіну потрібно чітко дати зрозуміти - і підкріпити це міжнародними силами - що ми серйозно ставимося до гарантій безпеки», - акцентував він. Проте нещодавня заява канцлера ФРН Фрідріха Мерца про те, що Німеччина має брати участь у забезпеченні майбутнього України і для цього Берліну, можливо, доведеться приймати рішення, які «вимагають мандата Бундестагу», викликали неймовірний скандал. У Німеччині всі сприйняли цю заяву однозначно: йдеться про можливість розгортання в Україні німецьких військ, для чого потрібна згода парламенту. Напередодні Дональд Трамп підтвердив здогади: він назвав Німеччину серед країн, які могли б виступити гарантами миру. Цей гіпотетичний сценарій з того часу став темою номер один у німецьких медіа і, що дуже показово, викликав різке неприйняття майже всіх тамтешніх політичних гравців.

Якщо питання постачання озброєнь Україні, особливо ракет Taurus, мало як прихильників, так і противників, то відправлення військ до нашої з вами країни навіть після закінчення конфлікту було сприйнято як нереалістичну перспективу і до того ж виявилося вкрай непопулярним у німецькому суспільстві. У даному контексті Bild згадує, що такі можливості наприкінці 2024 року допускала глава МЗС ФРН Анналена Бербок. Тоді Фрідріх Мерц, перебуваючи в опозиції, піддав її ідею жорсткій критиці, оцінивши як «безрозсудну». "Тепер він висуває її сам і стикається з буквально загальним опором", - констатує видання.

Справді, ідею пана Мерца не підтримали навіть у його власній партії. «Я вважаю це неправильним і не бачу причин, чому ми повинні йти цим шляхом», - заявив прем'єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер, один з найвпливовіших християнських демократів. Глава МЗС ФРН Йоханн Вадефуль (ХДС) під час візиту до Японії 20 серпня також засумнівався в ідеї, назвавши її «непосильним завданням», а голова парламентської фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан зазначив, що є «розумніші» варіанти допомоги.

Віце-канцлер та лідер соціал-демократів Ларс Клінгбайль зазначив, що зараз не час обговорювати це питання. За його словами, для початку необхідно дочекатися укладання миру між Росією та Україною. «Потім побачимо, що можна зробити. Але зараз питання не в тому, чи будуть німецькі солдати відправлені в Україну чи ні», - зазначив він. Цю позицію, до речі, підтримав і міністр оборони Борис Пісторіус, який раніше вважається «яструбом» щодо підтримки України. При цьому свою незгоду висловили майже всі опозиційні партії ФРН, окрім «зелених», які лише закликали скоріше обговорити питання у Бундестазі. Категорично «проти» виступили в партії «Ліві» та в «Союзі Сари Вагенкнехт». А відома «Альтернатива для Німеччини» (АдН) не обмежилася критикою і поширила в соцмережах сатиричний колаж, де похмурий Фрідріх Мерц стоїть перед німецькими призовниками. "Тільки не нас!" – кажуть йому призовники.

Тобто, як бачимо, рішення про відправку військ в Україну викликає неприйняття практично всього політичного істеблішменту Німеччини, адже воно має ще бути затвердженим у Бундестазі, що є нереальним.

Окрім законодавчо-політичних бар'єрів, існує також людський чинник. Наприкінці весни бундесвер почав формувати бронетанкову бригаду в Литві чисельністю 5 тисяч осіб і зіштовхнувся із серйозними проблемами у її комплектуванні. З'ясувалося, що додатковий набір і навчання тисяч військових для відправки за кордон - надзавдання, практично нездійсненне в стислі терміни. Особливо коли її доводиться вирішувати, паралельно нарощуючи чисельність армії всередині країни, що теж вдається насилу.

Загалом, запеклі дебати навколо відправки військ в Україну в Німеччині є своєрідним загальноєвропейським лакмусом: союзникам доведеться зіткнутися з колосальним суспільно-політичним опором, який далеко не всі витримають. Адже йдеться про відправку євровійськ вже після досягнення мирної угоди, а не тут і зараз. До речі, якщо говорити про мирний процес, він знову забуксував. Напередодні президент США Дональд Трамп видозмінив дедлайн і замість «найближчих днів» для зустрічі Зеленського та Путіна вже каже, що «щось проясниться за два тижні».

Коментуючи, м'яко кажучи, хитку позицію американського лідера, відомий журналіст-міжнародник Віталій Портніков констатує: «Насправді, головний підсумок останніх днів один - Трамп остаточно відмовився від ідеї припинення вогню на російсько-українському фронті на користь путінської ідеї «всеосяжного дій» і про яку можна досі на всеосяжному світі». Зеленський був змушений погодитися з Трампом, Макрон і Мерц продовжують виступати за припинення вогню, але це неважливо, тому що Путін поки не бажає ні припинення вогню, ні закінчення війни».

Задавшись питанням про те, чи може наблизити закінчення війни зустріч Зеленського та Путіна, Портніков, резюмував: «Поки що жодних ознак того, що Путін погодився на таку зустріч, ми не бачимо, адже про це мають сказати в Кремлі, а не в Білому домі. Однак я припускаю, що заради того, щоб утримати Трампа від рішучих дій (якщо Трамп взагалі на них здатний до Росії), Путін піде на таку зустріч і ні про що на ній не домовиться. Окреме питання – скільки він таку зустріч захоче готувати. Але туман невизначеності, безперечно, розвіється. Не можна приховувати відсутність домовленостей на Алясці вічно. Питання тільки коли це станеться, і що тоді робитиме Трамп – посилюватиме санкції проти Росії та продаватиме зброю Україні чи вирушить до Москви, щоб дати новий шанс дипломатії?».

Тим часом президент Зеленський заявив, що ймовірна зустріч із Путіним, а також із президентом США Дональдом Трампом може відбутися в одній із нейтральних країн Європи. При цьому глава держави висловив переконання, що Росія хоче зістрибнути з двосторонньої зустрічі. У зв'язку з цим нинішній господар Банкової закликав партнерів до тиску на Кремль.

«Наразі сигнали з Росії просто, якщо чесно, непристойні. Вони намагаються зістрибнути із необхідності проводити зустріч. Вони не хочуть закінчувати цієї війни. Вони продовжують масовані атаки проти України і дуже жорсткі штурми йдуть на фронті», - сказав президент у своєму вечірньому відеозверненні у четвер, 21 серпня. На думку глави держави, російські обстріли та провокації в окремих державах НАТО невипадкові. «Це нахабство росіян. Розраховуємо, що реакція партнерів буде принциповою. Цю війну треба завершувати. Потрібно тиснути на Росію, щоб війна завершилася. Нічого, окрім сили та тиску, Путін не розуміє», - підсумував Володимир Зеленський.

Читайте також: У НАТО не хочуть відправляти війська в Україну

Читайте також: Президенти Фінляндії та ПАР обговорили війну в Україні