Німець на троні. Як придворний лікар в Датському королівстві вищу владу захопив

Йоганн Фрідріх був німцем за походженням, вивчав медицину в університеті Галле, де став прихильником ідей Просвітництва. У молодому віці Струензе здобув популярність завдяки успішній вакцинації від віспи жителів другого за величиною міста Данії — Альтони. У тридцять з невеликим він отримав ступінь доктора медицини Кембріджського університету, а в січні 1769-го був призначений особистим лікарем короля Крістіана VII, який страждав від психологічних проблем.

Король подружився зі своїм лікарем, а після того, як той прищепив від віспи маленького сина монарха, вплив лікаря на королівську сім'ю ще більше зміцнився. У початку 1770 року Струензе призначили читцем Крістіана VII. Приблизно в цей час доктор став коханцем королеви Кароліни Матильди і переїхав до палацу Кристиансборг.

Незабаром Йогану Фрідріху надали повноваження видавати від імені короля укази і рескрипти, скріплюючи їх печаткою королівського кабінету, главою якого був сам доктор. Отримавши владу, Струензе з величезною енергією приступив до законотворчості, видавши за рік понад тисячу указів!

Серед головних його реформ: скасування тортур, скасування цензури, скасування дворянських привілеїв, заборона работоргівлі в датських колоніях, ведення покарання за хабарництво, реорганізація судових інститутів для мінімізації корупції, передача сільгоспугідь селянам, запровадження податку на азартні ігри для фінансування догляду за підкидьками, і таке інше.

Спочатку народ сприйняв реформи з ентузіазмом, але незабаром лікар-правитель набув численних ворогів. Позначилося й те, що він не говорив по-датськи, ведучи справи німецькою мовою. Навіть прохання в урядові установи доводилося писати по-німецьки, інакше їх не читали. Йоганн Фрідріх звільнив всіх державних чиновників без пенсій і компенсацій, замінивши їх своїми людьми, які край мало знали про країну, якої вони повинні були управляти. Скасування цензури вдарило в першу чергу по самому Струензе — автори памфлетів піддали його численним нападкам.

7 липня 1771 Кароліна Матильда народила дочку — принцесу Луїзу Августу. Відразу поповзли чутки, що справжнім батьком дівчинки є не король Крістіан, а німецький фаворит. Це ще більше відновило датчан проти всесильного лікаря.

У ніч на 17 січня 1772 року вдова-королева змусила пасинка — Крістіана VII — підписати указ про арешт Струензе і його помічника Еневольда Брандта. Обох ув'язнили у фортецю, а королеву Кароліну Матильду відправили в замок Кронборг.

У Копенгагені переворот був зустрінутий радістю. Лікар відразу зізнався в інтимному зв'язку з королевою, і разом з Брандтом був засуджений до смертної кари. 28 квітня обвинуваченим відрубали спочатку руки, потім голови, а потім вже мертві тіла четвертували. Зберігся зроблений три роки по тому малюнок короля з підписом, з якого ясно, що монарх шкодував про страту. «Струензе — велика людина, страчений ... не з моєї волі, — писав Крістіан VII. — Я повинен був врятувати їх обох».

Раніше ми писали про те, чому страждавший психічним захворюванням король Карл VI вважав себе «скляним».

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: портрет Йоганна Фрідріха Струензе, худ. Йенс Юль