Не панацея, але й не «пустушка»: яким буде новий пакет санкцій проти путінської Росії

Учора в Єврокомісії (ЄК) розкрили подробиці проекту десятого пакету санкцій проти Росії. Його пропонується ухвалити якраз до роковин старту путінської «спецоперації» 24 лютого. Брюссель пропонує країнам євроклубу розширити обмеження на експорт до РФ критичних технологій та промислових товарів на суму понад 11 мільярдів євро. Йдеться про електроніку, спеціалізовані транспортні засоби, деталі машин і двигунів, запчастини для вантажівок і реактивних двигунів, а також товари для будівельного сектора, які можуть застосовувати російські військові, такі як антени або крани. Також у новому санкційному пакеті йдеться про ще жорсткіші обмежувальні заходи щодо експорту товарів подвійного призначення та передових технологій. В цілому у списку - 47 компонентів, які можна використовувати у російських системах озброєння, включаючи безпілотники, ракети та гелікоптери.

Крім того, пропонується запровадити санкції проти окремих структур третіх країн, які допомагають путінській Росії обходити санкції. Зокрема, проти компаній з Ірану, який постачає Кремлю відомі дрони-камікадзе.

Читайте також: У Норвегії започаткували програму підтримки України на 7 мільярдів

«Уже найближчим часом ЄС планує запровадити додаткові персональні санкції проти більш ніж ста кремлівських пропагандистів, політичного та військового керівництва РФ, а також вжити нових заходів щодо запобігання обходу санкцій. Зокрема, вони мають завадити російським олігархам продавати свої активи. Також планується створити єдину систему обліку всіх заморожених у ЄС активів російського центробанку», – розповіла голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн.

Цікаво, що напередодні презентації десятого пакету впливові західні видання повідомляли, що в документі можуть з'явитися обмеження проти кількох російських банків: Альфа-Банку, Тінкофф Банку та Росбанку. Про це писали Politico, Reuters та Bloomberg. За їхніми даними, зазначені банки пропонувалося відключити від системи SWIFT. Однак у пакеті санкцій цих заходів озвучено не було...

Слід зазначити, що кожен наступний раунд торговельних та фінансових санкцій все більше зачіпає західні економіки, тому союзники, насамперед європейці, скажімо так, не бажають «тут і зараз» суттєво розширювати обмеження. Вони пропонують зосередитись на виконанні вже існуючих санкцій та закривати всілякі лазівки, що дозволяють Кремлю їх обходити. І потім, не слід забувати про консенсусну формулу ухвалення рішень, яка діє в Євросоюзі. Тобто для узгодження рішучих заходів ЄС потрібна одностайність 27 країн, кожна з яких має свої інтереси та ставлення до путінської «спецоперації». Для одних критично важливими є російські алмази, інших – ядерне паливо, третіх – трубопровідні постачання «чорного золота». Загалом, поєднання держінтересів у різних галузях максимально ускладнює процес домовленостей…

Що ж до згаданої вище фінансової сфери, то, на думку експертів, повна ізоляція всіх російських банків від західної фінансової системи теж нереальна, оскільки якось треба розплачуватись за товари, які не підпадають під санкції: продовольство, медикаменти, метали та багато іншого.

У зв'язку з цим у дипломатичних кулуарах активніше заговорили про можливість залучення вторинних санкцій. Про що мова? Про те, що ЄС може запропонувати всім країнам, які не підписалися під уже введеними санкціями, обирати: або все одно чітко дотримуватись їх і реально розпрощатися з путінською Росією, або перейти до табору союзників Кремля де-юре і, відповідно, потрапити під штрафні санкції та втратити доступ до ринків США та Європи.

«За майже рік повномасштабної війни влада західних країн навіть не заїкалася про можливість застосування вторинних санкцій без масштабної ескалації російської агресії. Проте останнім часом такі голоси в європейських коридорах звучать дедалі частіше, голосніше та наполегливіше. За моєю інформацією, найбільш рішучі у цьому плані країни Балтії та Польща. Якщо ці держави знайдуть досить вагомих аргументів, щоб переконати союзників увімкнути зелене світло вторинним санкціям, це приведе до тями ту саму Угорщину, яка, займаючи відверто проросійську позицію, намагається вставляти палиці в санкційні колеса, виступаючи фактично білою вороною в Євросоюзі. Окрім Бухареста, який цинічно користуючись членством у ЄС, грає на боці країни-агресора, є низка інших держав, що входять, і не входять до ЄС, які роблять все, щоб економіка РФ трималася на плаву», - зазначив нардеп від монобільшості, який є членом парламентського Комітету з питань євроінтеграції.

За словами нашого співрозмовника, навіть самі дискусії щодо можливості запровадження вторинних санкцій змушують владу країн з «особливою» позицією, зваживши всі ситуативні та довгострокові «за» та «проти», виконувати існуючі обмеження економічних відносин із Москвою.

Утім, Росія вже майже рік мешкає під безпрецедентними західними санкціями, проте гроші на війну у Кремля, як бачимо, не закінчуються. Чому санкції не працюють так, як задумано, і чи здатні вони взагалі утихомирити визнаний де-юре терористичним путінський режим?

Як зазначив недавно в ефірі телемарафону член Міжнародної експертної групи із санкцій Олександр Лисенко, «санкції для Росії відчутні, але ще поки не критичні».

«Країна-агресор робить усе, щоб обійти санкції. Найбільш відчутним є факт, що почали створювати компанії-прокладки на територіях Туреччини, Естонії, через які Росії вдається постачати комп'ютерне та інше електронне обладнання, необхідне для виготовлення ракет. За даними російської митниці, за сім місяців з початку вторгнення в РФ надійшло комп'ютерних та електронних чіпів на 2,6 млрд євро, причому більш ніж на сімсот мільйонів цієї продукції було вироблено саме західними фірмами. Питання з естонськими компаніями, гадаю, скоро вирішиться. Євросоюз створив спеціальну посаду представника із санкцій, який добиватиметься суворішого їх дотримання. До того ж Рада ЄС ухвалила рішення, щоб додати порушення санкцій до списку злочинів, які будуть включені до договору про функціонування Євросоюзу. Отже, країнам ЄС буде досить проблематично оминати санкції. Набагато складніше із Туреччиною. ЄС тут не має відповідних важелів впливу. Тут будуть скоріше політичні домовленості», - наголосив Лисенко.

Відповідаючи на запитання, чому деякі світові бренди знову не соромляться працювати в Росії, експерт констатував: «На початку санкційного тиску стався відтік великих корпорацій з території РФ. Він продовжується, але хвиля ганьби щодо цих компаній дещо вщухла, і дуже багато світових брендів залишаються в Росії. Це те, над чим зараз працюватиме наша Міжнародна санкційна група. Ми активно пропагуємо запровадження обов'язку розкриття інформації про наявність будь-яких відносин із РФ та її сателітами, такими як Білорусь».

Станом на сьогодні фінансові, торгові та персональні санкції проти РФ та її громадян запровадили понад сорок країн: від США та ЄС до Південної Кореї, Швейцарії та Албанії. Захід заморозив валютні резерви Росії, заарештував яхти та нерухомість росолігархів, відмовився купувати у «країни-бензоколонки» нафту та вугілля, заборонив продавати їй обладнання, технології та предмети розкоші. Проте російський економічний корабель не йде за відомим курсом військового... До речі, в десятому вже за рахунком санкційному проекті, презентованому напередодні Урсулою фон дер Ляйєн, немає згадки про обмеження щодо «Росатому».

«Якщо Росія знищує нашу енергосистему, то цивілізований світ не може дозволити, щоби вона перебудовувала власну енергоструктуру. Тому обмеження виробництва «Росатому» - це питання справедливості. Ми знаємо, що сьогодні Росія будує атомні електростанції у Туреччині, Єгипті, Бангладеш та деяких інших країнах. Але ми не знаємо, як це зареєстровано з юридичного погляду. До речі, у нас є показовий прецедент із «Північним потоком-2». Його, нагадаю, вже планували запускати, та все зупинилося. Так от, якщо всі ці АЕС юридично зав'язані на «Росатомі» безпосередньо, то немає жодних сумнівів, що будівництво зупиниться. Якщо це зроблено через країни-прокладки, то ми знову повернемося до питання напрацювання дієвих механізмів, які блокують обхідні санкційні шляхи», - зазначив у розмові з Lenta.UA близький до ОП політолог, додавши при цьому, що Банкова це питання порушує «фактично за кожного контакта вищого керівництва країни із західними союзниками».

До повномасштабної війни з Україною РФ торгувала фактично з усім цивілізованим світом. Наразі півсвіту для країни-агресора повністю або частково закрито. Замість США (25% світової економіки) та Євросоюзу (17%) головними партнерами Москви, окрім Китаю, стали Індія (3,5%), Близький Схід (5%), Африка (3%) та Туреччина (менше 1%). З усіх партнерів, що залишилися, найближче до путінського режиму Піднебесна, чия економіка вдесятеро більша за російську, а залежність від російських енергоресурсів набагато нижча за довоєнну європейську. Таким чином, відрізана від Заходу Росія де-факто перетворилася з молодшого торгового партнера Пекіна на його васала. При цьому, не слід забувати про те, що економічний добробут Китаю, Індії та інших країн залежить від доступу до західних ринків, технологій і, звичайно ж, грошей. Саме тому «бити горщики» із Заходом заради путінської Росії ці країни не готові, і, як свідчать фактологічні дані, одна лише загроза вторинних санкцій з боку США та Євросоюзу змушує їх максимально петляти та бути обережними у будь-яких контактах із Кремлем. До речі, у політкулуарах подейкують, що саме тому китайський лідер Сі Цзіньпін не погодився на вмовляння Кремля відвідати Москву «під ялинку» - якраз перед календарним настанням 2023-го.

Як би там не було, але поки що Захід не запроваджує вторинні санкції, оскільки, як вважають деякі експерти, загалом не проти, щоб Китай, Індія чи Казахстан, користуючись нагодою, вибивали собі знижки на сировину або перепродавали РФ втридорога імпортні товари. Однак тут головне, «поки що». Тобто будь-якої миті західні союзники можуть включити цей механізм. І хоча цілком очевидно, що це не та сила, яка здатна зупинити війну, зайвою у протистоянні з неадекватним путінським режимом вона точно не стане...

Читайте також: Російські окупанти придумали пояснення вибухів у Криму