Найдивніші політичні укази видавали Лукашенко, Хрущов і Петро I

Політичні реалії сучасної України, особливо останні президентські укази, створюють сприятливий грунт, щоб освіжити в пам'яті оригінальні плоди правотворчості, які виходять від перших осіб в інших державах і навіть історичних епохах. У крайності, подібні тим, як барон Мюнхгаузен оголошував війну Англії, якщо вона «не прийме ультиматум і не припинить війну з північноамериканськими колоністами» або додавав в календар «32 травня» вдаватися не будемо, видання Lenta.UA знайшло інші цікаві приклади.

Президентський педантизм, або як Лукашенко «розібрався» з грибами і дармоїдами

Винахідливий «бацька», що відзначає в 2021 році ювілей - 25 років з моменту проведення двох референдумів, якими по кальці з північного сусіда встановлювався двопалатний парламент і проголошувалася президентська республіка, тримає першість за кількістю найбільш «непередбачуваних» нормативно-правових актів. Чого варте введення з 31 грудня 2016 року податку на збір лісових грибів та ягід? Спущена згори від глави виконавчої влади, яким за Конституцією 1996 року є президент, Постанова Радміну №927 встановила «таксову вартість за побічне лісокористування і заготівлю другорядних лісових ресурсів». Справедливості заради, є в ньому і здорове зерно - Грета Тунберг підтримає, оскільки «циркуляр» покликаний стримувати деяких несвідомих підприємців в їх прагненні до «хижацької наживи».

Навчений гірким досвідом протестів 2010 року Олександр Григорович вирішив викорінювати потенційних «протестунів» у зародку. Під його пильнує оком в 2015 році був виданий декрет «Про попередження соціального утриманства», який в народі називають «збором з нероб». Документ передбачав податок в розмірі 20 базових величин (близько $ 300 за курсом на той момент) для тих, хто більше півроку не платив податки. Після прийняття декрету в Білорусі піднялася хвиля обурення. У січні 2018 року ці платежі для непрацюючих верств населення довелося скасувати, але зворохоблені громадяни, «незайняті в економіці», у результаті втратили і субсидії. Не секрет, що комунальні тарифи в Білорусі змагаються у своєму зростанні з українськими, і безробітні платять за гарячу воду, газ і теплопостачання нарівні з усіма.

Слід зазначити, що не всі волюнтаристські укази білоруського президента були приведені у виконання. Так, з січня 2019 за проведення мітингів в Білорусі ввели таксу від 30 до майже 2600 євро. Але як показали реалії Білорусі останніх шести місяців - «якщо джин вирвався з пляшки, залишається їхати тільки у Ростов».

Микита Сергійович Хрущов

Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов, який став «першовідкривачем» нинішніх фейків, ніколи насправді не стукав туфлею на Генасамблеї ООН, а під час свого керівництва (1953-1964) ледь не поставив ввірену йому країну в один ряд зі зниклою цивілізацією майя. Якщо час президентства Леоніда Кравчука жителі України запам'ятають як «еру« кравчучок» («кравчучка» - розмовна назва поширеної в 1990-ті роки сумки на колесах, якою спочатку користувалися човникові торговці, а потім пенсіонери - ред.), то інновацією Хрущова стали «кукурудзники»- літаки Ан-2, що допомагали вирощувати континентальні за розмахом посіви кукурудзи. До цього ще слід додати повороти річок, озеленення пустель, підкорення космосу.

І несподівано Крим! З подачі Хрущова 19 лютого 1964 року Президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР», яким затвердив спільне уявлення президій Верховних Рад РРФСР і Української РСР про передачу Кримської області до складу Української РСР». Як пізніше пояснював син Хрущова Сергій Микитович, посилаючись на слова батька, рішення про передачу Криму Україні було пов'язане з будівництвом Північнокримського водоканалу від Каховського водосховища на Дніпрі і необхідністю ведення і фінансування масштабних гідротехнічних робіт в рамках однієї союзної республіки. Анексія Росією Криму в 2014 році змусила переглянути негативний фільтр на все радянське керівництво у проміжку 1922-1991 рік. І Микита Сергійович в їх ряду отримав від нинішньої незалежної України своєрідну «індульгенцію».

Петро I

Останній цар всієї Русі і перший російський імператор Петро I, виявляється, у дріб'язковості указів може бути порівнений з Лукашенком. Однак ним рухав не авторитарний педантизм, а великий стратегічний розмах. Так, в 1723 році своїм указом Петро заборонив ховати небіжчиків у дубових трунах. У ті часи Росія, ведучи загарбницькі війни, гостро потребувала грамотної військової логістики. Дуб же служив відмінною сировиною для лафетів, кораблів і паль. Також в історичних хроніках є указ 1714 року виданий російським царем, ймовірно, «в стані перепою», що велів з'явитися всім дворянам від 30 до 10 років для запису в Сенаті, з загрозою, що той, хто доносив на нього, хто б він не був, хоча б власний слуга ослушника, отримає всі його пожитки і села.

Ще більш безпощадним був указ 11 січня 1722 року: той, що не з'явився на огляд, піддавався «шельмуванню або політичній смерті; він виключався з товариства добрих людей і оголошувався поза законом; всякий безкарно міг його пограбувати, поранити і навіть убити; ім'я його, надруковане, кат з барабанним боєм прибивав до шибениці на площі «для публіки», щоб про нього всякий знав як людину, що не слухається державних указів, він прирівнювався до государевих зрадників; хто такого відмовника зловить і приведе, тому обіцяна була половина його рухомого і нерухомого маєтку, хоча б той був кріпак, писав російський історик В. О. Ключевський.

У той же час Олександр Пушкін писав про нього так: «Петро I хвалився своєю жорстокістю: «Коли вогонь знайде солому, то він її пожирає, але як дійде до каменя, то сам собою згасає». 31 січня 1723 року Петро суворо підтвердив свої колишні укази про нерубку лісів. 1 лютого заборонив карбувати дрібні срібні гроші. 6 лютого підновив указ про монстрів, вказавши приносити  виродків, що народжуються, до комендантів міст, призначивши плату за людські - по 10 рублів, за тваринні, по 5, за пташині, по 3 (за мертві); за живих же: за людські - по 100, за звірині - по 15, за пташині - по 7 руб. та ін. Дивись указ. Сам він був дивний монарх!» Сам монстр. Шукав виродків і дивився в них як в дзеркало».

Тим часом, в ретроспективі, видатний реформатор Петро I, за гамбурзьким рахунком, підніс «церковний подарунок Україні» за принципом - «ворог мого ворога мій друг». Так 300 років тому - 25 грудень 1721 роки він скасував патріаршество і заснував Святий Синод, який проіснував до 1917 року - падіння російської монархії.

Так само з розмахом Петро воював з тодішньої корупцією. Розвідавши, що найближчий сподвижник князь Меньшиков при річному фінансовому бюджеті 15 мільйонів володів майже третиною, він звелів оприлюднити іменний указ, що мовляв «всякий, хто вкраде з казни на стільки, скільки коштує мотузка, на тій же мотузці повішений буде». На що його наближений генерал-прокурор Павло Ягужинський заперечив: «Хіба государ, хочеш залишитися зовсім без підданих? Всі ми крадемо, тільки одні більше і помітніше інших!». На що Петро затвердив тодішнє «НАЗК» - запровадив інститут фіскалів, які були зобов'язані стежити і доносити на чиновників-злодіїв.

Замість висновків

Як бачимо, принцип «блага дорога веде в пекло» і дію «тієї сили, що вічно хоче зла і вічно чинить благо» врівноважують один одний. «Президентів-волюнтаристів» виручає життя, тільки воно здатне доцільно переробляти найризикованіші заходи законодавців», робить висновок прозорливий Ключевський, і з ним важко не погодитися.

Фото: Микита Хрущов, inosmi