ЕкономікаФінанси

Монетарні химери: що відбувається у Нацбанку

16:02 12 жов 2022.  9402Читайте на: УКРРУС

Минулого тижня у відставку, не пробувши на посаді і половину передбаченого терміну, подав голова Нацбанку Кирило Шевченко, пояснивши це рішення проблемами зі здоров'ям. Після прохання про звільнення йому пред'явили підозру у фінансових махінаціях, а сам він запевняє, що два роки рядом працював в умовах політичного тиску. На посаді голови НБУ Шевченка змінив екс-нардеп і колишній голова державного Ощадбанку Андрій Пишний. У тому, як позначаться ці перестановки на фінансовій стійкості та економіці України, яка воює, розбиралася Lenta.UA.

У четвер, 6 жовтня, 263 голосами за Верховна Рада звільнила Кирила Шевченка з посади голови НБУ. Цього ж дня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили екс-високопосадовцю про підозру у протизаконних діях. Це сталося у рамках розслідування справи «Укргазбанку». Підозри у цій справі, крім неї, отримали ще чотири особи. Правоохоронці підозрюють, що їхня діяльність призвела до збитків у сумі понад 206 млн. гривень. «Посадовці банку укладали фіктивні договори з фізичними та юридичними особами, нібито будучи «агентами» банку залучили до нього великих клієнтів. За такі «агентські послуги» банк щомісяця незаконно виплачував «винагороду» цим особам», - заявили у САП. Все це, за даними слідчих, відбувалося протягом 2014-2019 років. Саме тоді, нагадаємо, Кирило Шевченко був спочатку виконувачем обов'язків, а потім головою правління «Укргазбанку». У САП особливо наголошують, що підозра не стосується «періоду перебування Шевченка на посаді та виконання ним повноважень керівника центрального банку України».

Буквально за кілька днів до звинувачень у ймовірних фінансових махінаціях пан Шевченко написав прохання про відставку, пояснивши таке рішення станом здоров'я. Водночас у заяві, яку подала прес-служба НБУ, він також наголосив, що вважає свою місію в банку виконаною, незважаючи на те, що його каденція ще не завершилася: «З перших днів у НБУ я був насамперед антикризовим менеджером – і виконав свою місію: забезпечив безперебійну роботу фінансової системи у надскладний час повномасштабної війни».

Читайте також: Екс-голові Нацбанку офіційно висунули підозру

На посаду голови НБУ Кирила Шевченка, нагадаємо, призначили у липні 2020 року. Його попередник Яків Смолій написав заяву про відставку, посилаючись на політичний тиск на нього на його команду до НБУ. Голова Нацбанку призначається на посаду Верховною Радою за поданням президента терміном на 7 років. І у відставку його видправляє також парламент після відповідного подання глави держави. Тобто на високій посаді Шевченко протримався неповних три роки.

При призначенні Кирила Шевченка від деяких депутатів, у тому числі тих, хто представляє пропрезидентську «Слугу народу», звучали застереження про причетність потенційного голови НБУ до кримінальних справ. Однак згодом він таки очолив головну фінансову структуру країни – причому це рішення депутатський корпус підтримав конституційною більшістю 332 голоси.

Саме НБУ залишався одним із ключових державних органів, який вів переговори з МВФ і, на думку профільних експертів, відіграв центральну роль у збереженні економічної та фінансової стабільності в Україні у перші місяці повномасштабної війни.

Судячи з усього, Кирило Шевченко, заявляючи, що змушений залишити високу посаду через проблеми зі здоров'ям (у тепер уже екс-глави, як кажуть у кулуарах, справді проблеми з серцем і нещодавно він нібито навіть переніс гіпертонічну кризу – ред. ) хотів піти по-тихому. Однак після того, як слідчі НАБУ та САП публічно звинуватили його у фінансових махінаціях, колишній голова Нацбанку виступив із гучною заявою: «Я не став говорити про майже дворічний політичний тиск, який посилився напередодні мого рішення і, власне, зумовив серйозне погіршення проблем зі здоров'ям. Я не був зручним головою Національного банку. Офіційно заявляю: озвучені правоохоронцями «виявлені факти» є результатом передчасних висновків, зроблених на основі поспішних та недоведених суджень. Я готовий відповідати за кожен свій підпис! Оскільки кожна угода, укладена «Укргазбанком» за мого керівництва, була на 100% ринковою».

Відновлення розслідування у більш ніж трирічній кримінальній справі саме зараз Шевченко вважає проявом політичного переслідування та зведенням рахунків і каже, що сам факт справи періодично використовувався для репутаційних атак на нього: «Таким чином мене намагалися – але безрезультатно – схилити до рішень, які я вважаю шкідливими для фінансової стабільності держави та загрозою для інституційної незалежності НБУ. Існують інші фактори, які прямо свідчать про позапроцесуальну природу такого переслідування, але сьогодні я про них говорити не буду. Займаюсь формуванням своєї правової позиції з цього питання».

Кирило Шевченко зараз, щоправда, за непідтвердженою інформацією перебуває закордоном, куди після загострення проблем зі здоров'ям їздив систематично. Але справжньою причиною його відставки, подейкують, стала зовсім не хвороба, а політичний конфлікт із Банковою, а саме, головою ОП Андрієм Єрмаком.

Важливий штрих для загальної картини. Згідно із законом, президент може звільнити голову НБУ з таких причин: набуття громадянства іншої країни, надання неправдивої інформації при призначенні на посаду, невиконання своїх обов'язків протягом чотирьох місяців, а також не надання декларації про свої зустрічі з олігархами. Жодної з цих підстав не було, тому єдиним способом звільнення Шевченка могла бути тільки його заява, яку, за чутками, він написав через настійне «прохання» Єрмака.

Ключовою претензією до колишнього глави Нацбанку була нібито його провальна політика з Міжнародним валютним фондом (МВФ), а також незалежна від очікувань Банкової монетарна політика — НБУ, як відомо, не став знижувати ставки для запуску кредитних програм або повністю девальвувати гривню в ім'я виконання прибуткової частини держбюджету. При цьому зазначимо, що, щоб уникнути валютної паніки в розпал повномасштабної війни, Шевченко таки дав добро на включення друкарського верстата, щоб за допомогою грошової емісії залатати дірки бюджетних витрат. Однак у червні НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%, щоб стимулювати уряд підвищувати ставки по ОВДП (облігації внутрішньої державної позики – ред.). Після цього регулятор неодноразово закликав підвищувати ставки, щоб зменшити залежність держави від друкарського верстата. Тим часом, у Кабміні Шмигаля ці заклики ігнорували, а міністр фінансів Сергій Марченко називав ОВДП не інвестиційним інструментом, а «спосібом фінансової допомоги країні в умовах війни». Зазначимо, що ставки з ОВДП становлять 12-16%, тоді як комерційні банки готові в них інвестувати за прибутковістю 25-27 відсотків. Тобто різниця серйозна і чия політика логічніша — очевидно.

«Марченко регулярно «стукав» на Шевченка до Офісу президента, а після оголошення Нацбанком рішення продавати придбані в уряду ОВДП на вторинному ринку, він взагалі закотив істерику мало не до сліз... При цьому, якщо судити тверезо та об'єктивно, то очевидно, що такі облігації НБУ були б набагато привабливішими, ніж ті, що уряд випускає на первинному ринку. Окремо зазначу, що влітку фінансування видатків Нацбанком було чи не найбільшим джерелом покриття бюджетного вакууму розміром понад $5 млрд. щомісяця. Загалом, звільнення має виключно політичний характер і викликане небажанням Шевченка на всі сто відсотків танцювати під дудочку президентського Офісу», - зазначив у розмові з Lenta.UA нардеп, який представляє, як не парадоксально, пропрезидентську «Слугу народу».

Тим часом далеко не всі вважають звільненого Шевченком зразком незалежності. «Чи був таким самостійним гравцем Шевченка? Навіть близько нема. Всі ці роки він сповідував бойове мистецтво "дати всім". Але якщо в поєдинку дати всім – це честь, то на посаді голови НБУ дати всім – це близьке до борделя. Однак усі глави НБУ і до Шевченка сповідували саме цю дисципліну. З одного боку – президент та правляча більшість. З іншого – МВФ, якому начхати, хто там президент. З третьої – комерційні відносини, бо довкола живі люди. Шевченко давав президенту. Друкував на «Велике будівництво» стільки гривні, скільки потрібно – ще у 2020 році. Шевченко давав і МВФ. Виконував силу величезних вказівок, про які ми навіть не знаємо. Напевно, Шевченко має повну шафу типових українських скелетів. Тому він точно не кришталево чистий. Але чи буде кришталевим його наступник? Ні. І тут не справа професіоналізму. Важливо, який вибір робить голова НБУ у ситуації, де кожна зі сторін потребує абсолютно протилежного. І тут уже – роль особистості історії. Тож Шевченко тримався скільки було сил. Наступник робитиме те саме. Подивимося, наскільки довго витримає його дупа», - зазначає економічний журналіст Сергій Лямець.

"Витримувати" доведеться екс-нардепу, колишньому голові державного "Ощадбанку", 47-річному Андрію Пишному. У банківській сфері він далеко не новачок – за плечима 17 років профільного стажу. На час його управління припали найбільш значні зміни в Ощадбанку і виведення фінустанови на прибуткову діяльність. Також у період керівництва Пишного в «Ощаді» припала одна з найгучніших перемог України в міжнародному арбітражі з Росією – за активами «Ощадбанку» в анексованому Криму на $1,3 млрд.

Незважаючи, втім, на солідний кар'єрний «багаж», ключовим чинником, чому з усіх претендентів Банкова зробила ставку саме на Пишного, кажуть, є його близькість до голови ОП Єрмаку. Близькість ця, до речі, легко простежується навіть на основі сухих загальнодоступних фактів. Судіть самі. Ще 2016 року, тобто коли президентські амбіції нинішньому господарю Банкової хіба що снилися за підсумками виступів Кварталу-95, Єрмак і Пишний заснували громадську організацію «Відчуй», яка допомагає людям із серйозними вадами слуху. Цією недугою, про що знає напевно Lenta.UA , яка не раз спілкується face to face з Андрієм Пишним, страждає новоспечений голова Нацбанку, тому в ініціативі немає нічого дивного. Цікаво, що у далекому вже 2010 році Єрмак був довіреною особою найближчого друга Пишного Арсенія Яценюка у 216 окрузі у Києві під час виборів президента. А після того, як Єрмак очолив Офіс президента Андрій Пишний, як кажуть близькі до Банкової джерела, неформально консультував ОП з питань фінансового штибу. Останнім часом Пишний тісно співпрацює з головою ОП у рамках відомої міжнародної санкційної групи «Єрмака-Макфола».

Очевидно, що окрім зростання фінансових ризиків Андрію Пишному в новій іпостасі доведеться «вести» надскладну тему переговорів з МВФ. Нещодавно фонд оголосив про виділення офіційному Києву $1,3 млрд дол. екстреного фінансування. Однак державі критично важливо домовитися з МВФ щодо довгострокової програми, щоб мати можливість фінансувати витрати майбутнього 2023 року. Примітно, що минулого разу, коли в Україні змінювався голова Нацбанку, співпраця з МВФ була «заморожена» на півтора роки через заяву тодішнього голови НБУ Якова Смолія про політичний тиск. З іншого боку, минулого разу не було великої війни. Тому гучні звинувачення екс-голови НБУ Шевченка про політичний тиск, той же МВФ може пропустити повз вуха. Тим більше, що з викривальними месиджами Шевченко виступив не одразу, а лише після того, як на горизонті випливли звинувачення у фінансових зловживаннях у минулому професійному житті.

«Не бачу проблеми у заміні голови Нацбанку. Це винятково технічне питання. Ми тотально залежимо від міжнародних партнерів, Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Монетарна політика перебуває під контролем цих інституцій. Керівник має слухатися та враховувати пропозиції тих, хто забезпечує фінансування дефіциту бюджету, а це величезні суми. Йдеться зараз про 35-36% бюджету. Не бачу ризиків та підстав, щоб українці хвилювалися. Чим більше нам допомагатиме Захід і чим краще працюватиме Кабмін, щоб менше щемити бізнес і щоб він повертався до України, тим менше Нацбанк друкуватиме гроші. А під час війни немає іншого виходу, як підтримувати уряд. Потрібно платити величезні військові витрати. Соціальна політика теж дуже напружена, ціни шалено зросли. Можна дорікнути Нацбанку в тому, що він припустився такої великої інфляції. Але якби Нацбанк не додруковував скільки потрібно грошей, то інфляція могла б бути меншою, а падіння економіки могло б бути більше. Це називається мистецтвом монетарної та фіскальної політики. Помилки були, коли Нацбанк одночасно перейшов на інший курс, чим спричинив дуже сильний стрибок. Тоді ж «закрутив гайки» для імпортерів та експортерів. Можна було б це розбити в часі, і тоді тиск на гривню був би меншим. Але це суто технічні помилки», - зазначив недавно в ефірі загальнонаціонального телемарафону професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

«За правління Андрія Пишного «Ощадбанк» був одним із найкращих банків. Пишний дуже добре зарекомендував себе банкіром. Коли Нацбанк стане незалежнішим, то перша особа впливатиме на політику, а поки що керівник НБУ впливає лише на технічні моменти та кадрову політику», - підсумував експерт.

Саме незалежність НБУ є фундаментом якості його роботи, цілком обґрунтовано констатують профільні експерти в унісон із нашими західними союзниками. Тому очевидно, що ключовий ризик сьогодні полягає саме в тому, що якщо близький до голови ОП Пишний, керуючись «привітами» Банкової перетворить регулятор на інструмент для «друку» гривні, відновлювати довіру до національної валюти доведеться дуже довго. Відновлювати, ясна річ, з усіма супутніми ціновими та курсовими, вкрай негативними явищами...

Читайте також: Відправлений у відставку сьогодні голова НБУ виїхав з України кілька тижнів тому

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше