Мир на блюдечку: про що і як Алієв та Пашинян домовилися у Вашингтоні

Днями президенти Азербайджану та Вірменії Ільхам Алієв та Нікол Пашинян відвідали США, де під чуйним оком «глобального миротворця» Дональда Трампа завізували низку документів. Головними з них стали парафована Угода про встановлення миру та міждержавних відносин між двома країнами та тристороння Вашингтонська декларація, що включає пункт про проект транспортного сполучення «Маршрут Трампа в ім'я міжнародного миру та процвітання». Проте про все по порядку.

Неоголошені візити Нікола Пашиняна та Ільхама Алієва до США, що відбулися минулої п'ятниці, 8 серпня, воістину стали днем Південного Кавказу у Вашингтоні. Пафосно-урочиста музика, океан усмішок, рукостискань, компліменти один одному і безліч церемоніальних процедур, включаючи вручення Ільхаму Алієву і Ніколу Пашиняну символічних ключів від Білого дому, були, як відзначають американські медіа, покликані підкреслити, що в США твориться нова історія.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Під час 45-хвилинної церемонії підписання тристоронньої Вашингтонської декларації Трамп висловив переконання, що під його керівництвом в вірмено-азербайджанському конфлікті пройдено точку неповернення. З головою занурившись у міркування про історію миротворчості на Південному Кавказі, яким, за його словами, «сонний Джо Байден займався хвилин 12, але в нього нічого не вийшло», а також згадавши «росіян, які дуже намагалися», Дональд Трамп висловив переконання в тому, що його прихід на Південний Кавказ дозволив кардинально змінити ситуацію. І Алієв, і Пашинян, що сиділи поряд, навперебій почали рухати головного республіканця на Нобелівську премію миру.

«Хто, якщо не президент Трамп, заслуговує на Нобелівську премію миру? Я не хочу заглиблюватися в історію деяких дивних рішень Нобелівського комітету щодо нагородження того, хто взагалі нічого не зробив. Але президент Трамп здійснив диво протягом шести місяців», - заявив Алієв. У свою чергу Нікол Пашинян зазначив: «Трамп заслужив Нобелівську премію. Ми це захищатимемо, добиватимемося цього». Після цього Ільхам Алієв, який узяв слово, заявив про те, що він згоден з Ніколом Пашиняном і пропонує виступити зі спільним зверненням до Нобелівського комітету від імені лідерів двох держав, які перебували в стані конфлікту більше 30 років.

Один із семи пунктів у підписаній в американській столиці тристоронній Вашингтонській декларації передбачає встановлення безперешкодного сполучення між основною частиною Азербайджанської Республіки та її Нахічеванською Автономною Республікою через територію Вірменії. «Республіка Вірменія співпрацюватиме зі Сполученими Штатами Америки та взаємно визначеними третіми сторонами з метою встановлення рамок для проекту транспортного сполучення «Маршрут Трампа в ім'я міжнародного миру та процвітання» (TRIPP) на території Республіки Вірменія. Ми підтверджуємо нашу рішучість сумлінно докладати зусиль для досягнення цієї мети у найкоротший термін», - йдеться у Вашингтонській декларації.

Другим ключовим документом, підписаним недавно в американській столиці, став парафований главами МЗС Азербайджану та Вірменії Джейхуном Байрамовим та Араратом Мірзояном текст Угоди про встановлення миру та міждержавних відносин між Азербайджанською Республікою та Республікою Вірменія. У зв'язку з цим сторони визнали "необхідність продовження додаткових заходів для підписання та остаточної ратифікації угоди".

Тим часом під час візиту «на вогник» до Трампу Ільхам Алієв недвозначно натякнув, що парафований документ не означає, що Баку знімає свої вимоги щодо внесення змін до конституції Вірменії, без яких мирний договір не може бути підписаний. «Я не можу сказати, коли до конституції Вірменії буде внесено зміни, оскільки це внутрішня справа цієї країни. Але чим раніше це станеться, тим краще і в конституції Вірменії будуть усунені претензії до азербайджанських земель. Підписання тексту мирної угоди в США дає підстави вважати, що ця подія відбудеться, інакше це буде неповагою до США», - наголосив азербайджанський лідер.

Певною мірою знаковим результатом марафону зустрічей і переговорів у Вашингтоні стало завершення етапу американо-азербайджанського «холодного миру», що тривав понад 30 років. Це сталося після того, як у присутності президента Алієва Дональд Трамп підписав в Овальному кабінеті документ про скасування 907 поправки до акту «Про підтримку свободи». Як відомо, 907 поправка була прийнята в жовтні 1992 року і передбачала введення американських санкцій проти Азербайджану.

Трамп та Алієв також скріпили своїми автографами Меморандум про взаєморозуміння, що передбачає створення стратегічної робочої групи для підготовки Хартії стратегічного партнерства між Азербайджаном та США. Цікава, скажімо так, непротокольна деталь моменту полягає в обміні особистими компліментами. "У вас дуже цікавий підпис", - звернувся Трамп до Алієва. "А у вас теж дуже гарний", - відповів той.

Ложкою дьогтю в «мирній» бочці стала заява старшого радника верховного лідера Ісламської Республіки Алі Акбара Велаяті про те, що Тегеран завадить створенню транспортного коридору США на Кавказі, причому незалежно від того, чи приєднається до цього проекту путінська Росія. Зокрема, відповідаючи на питання про угоду, яка передбачає 99-річну оренду для США цього коридору на території Вірменії вздовж кордону з Іраном, Велаяті заявив, що «цей шлях перетвориться не на шлях, що належить Дональду Трампу, а на цвинтар для його найманців». «Кавказ – один із найчутливіших регіонів світу, і Іран завжди виступав проти створення коридору, оскільки він змінив би геополітичний ландшафт, розсунув кордони та міг би призвести до розчленування Вірменії», – резюмував Алі Акбара Велаяті.

На болотах тим часом, коментуючи візит Алієва та Пашиняна до Вашингтона, вустами відомої представниці росМЗСу Захарової констатували таке: «Російська Федерація зацікавлена у формуванні на Південному Кавказі зони стабільності та процвітання. Однією з найважливіших умов є всеосяжна нормалізація відносин між Азербайджаном та Вірменією, заснована на врахуванні інтересів народів обох країн. Послідовно підтримуємо всі зусилля, що сприяють досягненню цієї ключової для регіональної безпеки мети. У зв'язку з цим зустріч лідерів південнокавказьких республік у Вашингтоні за посередництва американської сторони заслуговує на позитивну оцінку».

Навряд чи Трамп потребував оцінки якихось захарових, проте його неймовірна любов до самолюбування та софітів під час зустрічі з Алієвим та Пашиняном вкотре проявилася. Нічого подібного за градусом офіціозного пафосу в Білому домі не відбувалося з моменту урочистої церемонії підписання в 1993 році в присутності тодішнього президента США Білла Клінтона палестино-ізраїльської угоди («Осло I»), яка була названа «історичною», проте в результаті призвела до ще більшої ескалації.

Незважаючи на те, що всі документи Алієвим/Пашиняном було підписано 8 числа, «мирний» документ оприлюднили лише в понеділок, 11 серпня. Загалом парафований у Вашингтоні мирний договір між Вірменією та Азербайджаном складається з 17 пунктів, узгодження яких розтяглося на багато років. Отриманий внаслідок важкого компромісу заключний варіант документа зобов'язує сторони «визнавати та поважати суверенітет, територіальну цілісність, непорушність міжнародних кордонів та політичну незалежність один одного». Заявивши про прихильність Алма-Атинської декларації 1991 року, Єреван і Баку підтвердили, що "кордони між колишніми республіками у складі СРСР стали міжнародними кордонами відповідних незалежних держав і визнані такими міжнародним співтовариством".

Одним із факторів деескалації на рівні держав і суспільств Вірменії та Азербайджану мають стати умови нових відносин, записані у восьмій статті мирного договору, в якій сторони зобов'язуються «боротися з нетерпимістю, расовою ненавистю та дискримінацією, сепаратизмом, насильницьким екстремізмом та тероризмом» у всіх їх проявах.

Водночас привертає увагу сьома стаття угоди, яка зобов'язує Єреван і Баку не дислокувати вздовж своїх кордонів сили третіх сторін. «Сторони не розміщуватимуть збройні сили третіх сторін уздовж спільного кордону. До демаркації спільного кордону та подальшої демаркації сторони здійснюватимуть взаємно узгоджені заходи безпеки та зміцнення довіри, у тому числі у військовій сфері, для забезпечення безпеки та стабільності у прикордонних районах», - йдеться у сьомій статті. Якщо прибрати сухі дипломатичні констатації, можна відзначити, що у практичній площині це положення документа означає, що з прикордонних районів Вірменії тепер мають піти спостерігачі ЄС, місія яких, незважаючи на заперечення Баку, була розгорнута в регіоні останніми роками в період активного зближення Єревана та Брюсселя. Тим часом, погодившись на умови сьомої статті мирного договору, вірменська сторона пішла на серйозні поступки Азербайджану.

Читайте також: Білий дім висунув Трампа на Нобелівську премію миру

Читайте також: Причину, через яку Путін їде на Аляску, назвав сенатор Грем