Метастази агресора: у чому німці звинувачують рашистів і до чого тут Україна

Зі звинуваченням на адресу країни-агресора Росії в диверсії в аеропорту Лейпцига виступили нещодавно глава МЗС Йоганн Вадефуль та глава МВС Александер Добріндт.

Міністр внутрішніх справ ФРН, зокрема, заявив, що спроба диверсії в аеропорту Лейпцига — це складова частина гібридної війни, яку Росія веде проти європейських союзників України. За словами пана Добріндта, висновку про причетність Москви уряд Німеччини дійшов, вивчивши технології, застосовані під час спроби диверсії, та іншу інформацію, зокрема розвідувальну.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Своєю чергою німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що у відповідь на цю спробу диверсії Німеччина закриває російське консульство в Бонні та Російський дім у Берліні — величезну будівлю на Фрідріхштрассе в центрі столиці ФРН, яка давно викликала підозри у шпигунській діяльності.

На заяву німецького уряду, як то кажуть, по гарячих слідах відреагувала голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн, запевнивши, що Євросоюз був і залишається солідарним із Німеччиною. Із заявою про солідарність з офіційним Берліном від імені НАТО виступив його генеральний секретар Марк Рютте.

Відгукнувся на результати німецького розслідування і прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем. «Сполучене Королівство солідарне з Німеччиною, яка зазнала обурливої та безвідповідальної диверсії Росії в Лейпцигу. Спроби Росії підірвати нашу рішучість і готовність допомагати Україні безглузді та приречені на провал», — заявив пан Бернем.

На його думку, «сильні заходи», вжиті урядом Німеччини, демонструють Росії, що будь-які її дії такого штибу не залишаться без відповіді.

Президент Франції Емманюель Макрон пізніше також заявив про солідарність із Німеччиною та закликав запровадити нові санкції проти Росії.

Відома представниця росМЗС Захарова у відповідь на цю хвилю євро«наїздів» заявила, що влада Німеччини «вигадала липовий привід закрити Російський дім», і пообіцяла, що «на всі антиросійські рішення Москва неодмінно дасть відповідь». У цьому контексті в роспабліках шириться інформація про ймовірне закриття німецького Інституту Гете в Москві.

Ну, а тепер кілька слів, власне, про інцидент. Отже, в ніч із 4 на 5 серпня біля однієї зі злітно-посадкових смуг аеропорту «Лейпциг-Галле» було виявлено дрон із прикріпленим вибуховим пристроєм. Його знешкодили за допомогою робота-сапера.

Газета Süddeutsche Zeitung і ще кілька німецьких видань повідомляли з посиланням на документи слідства, що експертиза виявила вибухівку марок PETN (Тетранітропентаеритрит) і Semtex. Перша зазвичай застосовується у підривачах, друга — в основних зарядах.

ABC News із посиланням на джерело в американській розвідці зазначало, що вибухівка та конструкція вибухового пристрою були типовими для ГРУ — Головного розвідувального управління Росії.

Слід зазначити, що аеропорт Лейпцига — це не лише цивільний аеропорт, а й вкрай важливий логістичний вузол, а також транспортний хаб НАТО і німецької армії. Крім того, в ньому базується українська вантажна авіакомпанія Antonov Airlines, і вельми показово, що дрон знайшли саме неподалік українських літаків.

Голова парламентського комітету Бундестагу з нагляду за розвідслужбами Марк Генріхманн підкреслив, що для нього цей інцидент виглядає як «спроба вдарити по важливій для України компанії». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пізніше заявив, що Німеччина все частіше «опиняється під прицілом гібридних атак».

Берлін давно звинувачує Москву в гібридних атаках, шпигунстві та диверсіях. Ще до інциденту в аеропорту Лейпцига уряд ФРН протягом кількох місяців повідомляв про появу підозрілих безпілотників над військовими та промисловими об'єктами країни. Однак досі Німеччина утримувалася від прямих звинувачень на адресу путінської Росії, віддаючи перевагу формулюванню про «можливу участь іноземних держав».

Тим часом Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) опублікувала заяву, в якій звинуватила німецьких політиків та європейські медіа в тому, що вони «винесли безапеляційний вердикт» про «руку Москви», «не чекаючи остаточних підсумків розслідування».

Своєю чергою колишній декоративний президент країни-агресора, а нині заступник голови Ради безпеки РФ Медведєв у середу, 2 вересня заявив, що Німеччина «заслуговує на удари по підприємствах, які виробляють озброєння для української армії». Медведєв зазначив, що інцидент в аеропорту Лейпцига, який він назвав вигаданим, є «найм'якшою формою покарання за гріхи» німецької влади.

Інцидент у Лейпцигу стався три тижні тому, але ФРН лише зараз висунула звинувачення Росії. І це невипадково, пишуть західні ЗМІ. «Берлін навмисно не став одразу звинувачувати Москву, незважаючи на вимоги окремих політиків. Важливо показати, що влада провела повноцінне розслідування, яке може стати основою для вагомих дій проти РФ», — підкреслює Bild.

За даними видання, серед доказів, які нібито зібрали німецькі спецслужби, є відомості місцевої розвідки, аналіз самих безпілотників, зв'язок з іншими інцидентами на території Німеччини. Висновок — дрони схожі на ті, які Росія використовує в бойових діях в Україні.

«Берліну вже зараз ніщо не заважає перейти від слів до діла. Наприклад, оголосити про нові антиросійські санкції, жорсткіші за ті, які планує затвердити ЄС», — пише Reuters. Утім, першим про такі плани повідомило Politico. За інформацією джерел видання, розглядаються й інші заходи, зокрема збільшення постачання німецької зброї в Україну.

Берлін свідомо пішов на погіршення дипломатичних відносин із Москвою. Підтримали цей крок і ЄС, і НАТО. Але за рамки Північноатлантичний Альянс не вийде, прогнозує Die Welt. Джерела газети звертають увагу на те, що Німеччина відмовилася застосовувати 4-ту статтю колективного договору. Вона, нагадаємо, передбачає консультації між союзниками, якщо держава-член НАТО оголошує про наявність зовнішньої загрози. Починаючи з лютого 2022-го, Берлін тричі міг піти на такий крок, але щоразу уряд від нього утримувався, акцентує Die Welt.

Показово, що ввечері в середу, 2 вересня президент Зеленський обговорив із канцлером Мерцом атаку по аеродрому в Лейпцигу. «Це ще одна російська ескалація, і принципово важливо, що Німеччина відреагувала. Фрідріх проінформував про вжиті заходи. Зі свого боку запевнив його, що Україна готова допомагати експертизою, досвідом чи в інших площинах, де це потрібно Німеччині. Зараз наші команди вже фіналізують текст Drone Deal, і це серед іншого точно додасть можливостей для захисту і Німеччини, і України», — розповів глава держави.

Окремо нинішній господар Банкової за підсумками віртуальної розмови з німецьким колегою анонсував нові пакети ППО з Німеччини.

Хочуть чи не хочуть це бачити наші євросоюзники та сусіди, але вони вже у війні, тільки поки їм важко це усвідомити, констатує голова правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

«Погана новина для них (європейців — Ред.) — російська армія теж навчилася воювати за ці роки. Здобула досвід. І це вже не та іржава бляшанка, якою була у 2022-му. Тому зараз ризики в 10 разів вищі, ніж були раніше. І тому вже не питання, чи перевірятиме Москва НАТО «на слабо», питання, як саме вона це робитиме», — підсумовує експерт, нагадуючи, серед іншого, і про кейс аеропорту Лейпцига, де неозброєним оком проглядається горезвісно-всюдисуща рука Кремля.

Читайте також: Путін наказав не обстрілювати Київ протягом трьох діб

Читайте також: Буданов запевняє, що пропозицію про припинення вогню донесли до Путіна