Країна троянд показує шипи: чому Болгарія увімкнула антиукраїнську платівку

У вівторок, 9 червня, подружжя Зеленських відвідало Естонію, де глава держави взяв участь у саміті Нордично-Балтійської вісімки (Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція), а перша леді провела серію зустрічей гуманітарного спрямування.

Нинішній господар Банкової підписав у Таллінні угоду про дрони з новим прем’єром Латвії, обговорив із прем’єром Швеції реалізацію домовленостей щодо Gripen та провів переговори з лідерами Фінляндії та Норвегії щодо протиповітряної оборони та європейського захисту від балістики.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

За підсумками естонських зустрічей Зеленського уряд Норвегії оголосив про виділення 109 млн євро цього року на розробку, закупівлю та постачання морських безпілотників від норвезької та української оборонної промисловості.

Водночас прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен констатувала поглиблення оборонного співробітництва з Україною.

«Європа не може переозброїтися ефективно без України. І наша підтримка Україні – це не благодійність, це самооборона», – акцентувала вона.

На спільному брифінгу лідерів Нордично-Балтійської вісімки глава української держави підкреслив, що путінська Росія сподівається завдяки систематичним інцидентам із заблукалими українськими безпілотниками зіпсувати відносини між Україною та її близькими партнерами, зокрема країнами Балтії та Фінляндією. У цьому контексті Зе зазначив, що Україна може відправляти експертні групи до країн Балтії, які допоможуть їм у захисті від «дронів-мандрівників», які останніми місяцями все частіше залітають у повітряний простір цих держав.

Президент додав, що одним із рішень може стати укладення drone deal – угоди, яка регулюватиме таку співпрацю.

«Саміт Україна – країни Північної Європи та Балтії. Хочу подякувати Естонії за проведення. Формат NB8 дуже практичний. Є три ключові пріоритети. Перший. Зробити дипломатію активнішою. Ми обговорили, як це зробити. Другий. Забезпечити Україну засобами протиповітряної оборони та посилити наше співробітництво, щоб зробити Європу сильнішою. Третій. Незабаром відбудуться важливі зустрічі Європейського Союзу, і я дякую кожному партнеру за підтримку України. Пора відкрити всі кластери. Все готово, і немає жодної причини зволікати.

Я також вдячний нашим партнерам за готовність і надалі посилювати санкції проти Росії. Це важливо. Росія має завершити свою війну, і тільки тиск може допомогти цього досягти», – написав президент Зеленський у соцмережах за підсумками саміту, додавши при цьому, що Європа найсильніша тоді, коли європейці діють разом, а не нарізно.

Тим часом у євротаборі, зокрема в питанні, що стосується подальшої підтримки воюючої України, про єдність говорити не доводиться. Наприклад, навіть після відходу від владного керма проросійського Орбана, его наступник Мадьяр також, м’яко кажучи, не палає любов’ю до нашої з вами країни. Помітно загострилися відносини і з поляками, які намагаються вмонтувати в кейс євроінтеграції України та загалом її підтримки історичні питання, що стосуються «волинської трагедії». Однак у вівторок, 9 червня, у полку, скажімо так, проблемних союзників прибуло.

Так, у новому уряді Болгарії напередодні вустами міністра оборони Димитара Стоянова заявили про припинення військової допомоги Києву. «Війна в Україні не буде вирішена на полі бою. Ми бачимо позиційну війну, і скільки б зброї не накопичувалося, єдине, що з цього виходить, – загибель людей. Пора сісти за стіл переговорів, пора шукати справедливий мир, який мають визначити обидві сторони», – заявив Стоянов на спецбрифінгу в Софії. Болгарський міністр підкреслив, що роль Європейського Союзу (ЄС) у цьому процесі є «надзвичайно важливою».

«Україні потрібні люди, а не зброя. У неї достатньо зброї, тому ми не плануємо надавати українській армії додаткове озброєння», – підсумував болгарський чиновник.

Зазначимо, що починаючи з 2022 року Болгарія виділила Україні 13 пакетів військової допомоги, але зберегла їхню вартість та вміст у секреті. Ця балканська країна є одним із найбільших виробників боєприпасів радянського зразка в ЄС, що було надзвичайно важливо для Києва на зорі повномасштабної війни. Хоча уряд офіційно відмовився надавати пряму військову допомогу тоді, болгарські снаряди потрапляли в Україну через експорт до інших країн ЄС.

У березні 2026 року Болгарія приєдналася до ініціативи PURL із закупівлі американської зброї для України. Однак уже у квітні на парламентських виборах перемогла партія «Прогресивна Болгарія» на чолі з проросійським експрезидентом Руменом Радевим. Політична сила набрала переконливу більшість у 44,59% голосів.

63-річний Радев, нагадаємо, обіймав посаду президента Болгарії з 2017 по 2026 рік. Під час свого президентства він неодноразово озвучував проросійські заяви, зокрема називав окупований Крим російським.

На тлі заяв болгарської влади про припинення військової допомоги Україні, у вівторок, 9 червня, в інфопросторі з’явилися «зливи» про те, що офіційна Софія хоче піти шляхом Угорщини та вимагати від України забезпечення прав етнічних болгар. Йдеться насамперед про повернення можливості навчання в школах болгарською мовою, яку було скасовано після проведення освітньої реформи 2015 року. Головний аргумент Софії — побоювання, що болгарську мову серед етнічних болгар витісняє не українська, а російська.

Зазначимо, що болгарська громада в Україні є однією з найчисленніших — за різними підрахунками, від 150 тис. до 200 тис. осіб (за ними йдуть угорці та румуни), і приблизно третина розмовляє російською.

Офіційно вимоги ще не висунуто, проте очевидно, що задовольнити їх нашій із вами країні буде простіше, ніж той список умов, який висунула Угорщина. При цьому, на відміну від Будапешта, у Софії навряд чи будуть чинити будь-які перешкоди Україні на її євроінтеграційному шляху, зазначає Bloomberg.

Нагадаємо, що після приходу до влади в Угорщині опозиційної «Тиси» на чолі з прем’єром Петером Мадьяром у Будапешті заявили про готовність до «бартеру»: забезпечення прав закарпатських угорців в Україні в обмін на зняття вето на процес євроінтеграції країни. Як основу угоди новий уряд висунув список із одинадцяти вимог, складений ще за опального Орбана. У ньому, серед іншого, містилися вимоги скасувати на Закарпатті освітню реформу.

Нещодавно Петер Мадьяр заявив про досягнення угоди з Києвом та зняття угорського вето. Подробиці угоди стали відомі пізніше. У ній виявилося вісім пунктів замість одинадцяти. Велика частина з них присвячена використанню угорської мови в навчанні, на роботі та при політичній агітації. Увійшов до документа і пункт про дублювання назв вулиць та установ угорською мовою та дозвіл на використання символіки нацменшини на офіційних заходах.

Віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка нещодавно повідомив, що угорська сторона погодилася діяти в межах такого собі плану заходів щодо національних меншин, і заявив, що він стосуватиметься всіх нацменшин, які розмовляють мовами країн ЄС. Тобто під його дію підпадуть болгари та румуни, які проживають в Україні, а реалізація програми припаде на 2026–2027 роки.

Тим часом сусідня Румунія також висуває нашій країні список вимог. Нещодавно комітет із міжнародних справ Сенату країни ухвалив резолюцію, в якій закликав Україну дотримуватися прав етнічних румун відповідно до критеріїв ЄС. Окремій критиці піддалася практика скорочення шкіл та ліцеїв із румунською мовою. З 32 навчальних закладів у 2026 році в Україні мають залишитися лише чотири.

Загалом і в цілому, на цей час відомо, що Україна та Угорщина, попри досягнення попереднього компромісу, мають намір звернутися до Венеціанської комісії та ОБСЄ для того, щоб зрозуміти, як реалізувати в практичній площині вимоги Будапешта. На переконання експертів, позитивне вирішення питання матиме для нашої з вами країни відповідні наслідки: надання квоти закарпатським угорцям автоматично потягне за собою ті самі умови для болгарської та румунської меншин, що апріорі зніме з порядку денного всілякі політичні спекуляції з боку Софії, Будапешта та Бухареста.

Однак як не крути, якщо говорити про Болгарію, то очевидно, що питання про припинення військової підтримки України вже вирішене в одноосібному порядку. Момент, безумовно, неприємний, але на даному етапі російсько-української війни точно не катастрофічний. Тим паче, що інші єврогравці-важковаговики відмовлятися від підтримки Києва не збираються. Наприклад, у вівторок, 9 червня стало відомо про те, що Німеччина виділить ще 300 мільйонів євро на чеську ініціативу з постачання боєприпасів Україні. Про це напередодні повідомив німецький міністр оборони Борис Пісторіус після переговорів із чеським міністром оборони Яромиром Зуною. Зазначається, що цих коштів має вистачити на закупівлю приблизно п’ятдесяти тисяч одиниць боєприпасів для України.

Пан Пісторіус назвав ініціативу важливим інструментом допомоги країні, яка вже п’ятий рік чинить опір російському вторгненню, і подякував Чехії за її продовження.

«Німеччина відіграє важливу роль як постачальник військової техніки та боєприпасів і разом із нашою оборонною промисловістю робить значний внесок у безпеку Європи», – заявив Зуна під час свого вчорашнього візиту до Берліна.

ФРН дійсно є найбільшим іноземним донором чеської ініціативи з постачання боєприпасів, на яку минулого року було виділено загалом один мільярд євро.

Чехія, нагадаємо, запустила проєкт у 2024-му, головним чином за підтримки колишнього прем’єр-міністра Петра Фіали, який представив пропозицію на зустрічі європейських лідерів у лютому 2024-го. Ініціатива полягає в пошуку доступних боєприпасів великого калібру на світових ринках, забезпеченні їх закупівлі за кошти країн-партнерів та подальшому транспортуванні в Україну.

Нинішня чеська правляча коаліція партій ANO, SPD та «Автомобілістів» спочатку розглядала можливість її припинення. У підсумку було вирішено зберегти адміністративну та організаційну роль Чехії, але держава більше не бере участі в самих закупівлях.

Саме цю позицію уряду критикують опозиційні політики. «Крок Німеччини – це чудова новина. Прем’єр-міністр (Чехії – ред.) Андрей Бабіш має переглянути свою позицію і також надати Україні боєприпаси проти Росії», – заявив напередодні депутат і колишній міністр іноземних справ Ян Ліпавський.

Важливо підкреслити, що нещодавно проведене опитування показало: близько 62% громадян Чехії підтримують продовження ініціативи із закупівлі боєприпасів для України. Своєю чергою в НАТО заявляли, що так звана чеська ініціатива, яку використовують для закупівлі зброї для ЗСУ на ринках інших держав, уже знайшла значно більше снарядів, ніж очікувалося спочатку

Читайте також: Німеччина занадто пізно усвідомила масштаби гібридних атак РФ

Читайте також: Німеччина виділить 300 мільйонів на боєприпаси для України