Конфлікт Індії та Пакистану: чи можлива війна і до чого тут Україна

У понеділок, 5 травня, в штаб-квартирі ООН за ініціативою Пакистану відбулися закриті консультації Ради Безпеки на тлі наростаючої ескалації в регіоні після теракту, що стався 22 квітня в Джамму і Кашмірі.

Відповідальність за напад на індійських туристів, жертвами якого, нагадаємо, стали 27 осіб, включаючи одного громадянина Непалу, взяли на себе бойовики угруповання «Фронт спротиву», пов’язаного з пакистанською організацією «Лашкар-е-Тайба».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Індійська влада наполягає, що в теракті в Пахалгамі проглядається слід пакистанських спецслужб, які прагнули завдати удару по туристичній галузі Кашміру та процесу інтеграції цього переважно мусульманського регіону до складу індійської федерації. У Пакистані цю версію категорично відкидають.

Водночас обидві сторони вже вжили низку жорстких заходів одна проти одної: від масової висилки дипломатів і закриття кордонів до припинення двосторонньої торгівлі та закриття повітряного простору. Індія вперше призупинила дію договору про розподіл вод річки Інд, укладеного ще у 1960 році.

На тлі щоденних повідомлень про порушення режиму припинення вогню на лінії розмежування в Кашмірі Пакистан провів два випробування балістичних ракет: 3 травня в рамках навчань Exercise Indus був здійснений пуск ракети Abdali класу «земля-земля» з дальністю до 450 км. А в понеділок, 5 травня, — пуск високоточної ракети Fatah також класу «земля-земля» з дальністю до 120 км. Хоча в Пакистані запевняють, що ці випробування є частиною планових навчань, в умовах загострення з Індією вони були сприйняті світом як демонстрація сили та готовності до подальшої ескалації. До речі, у відповідь у Делі привели в бойову готовність військово-повітряні сили країни.

А далі обидві сторони обмінялися ракетними ударами. Індія оголосила про початок операції «Сіндур» і завдала ракетних ударів по пакистанській інфраструктурі в Кашмірі. У відповідь Пакистан відкрив артилерійський вогонь. Декілька десятків загиблих і поранених — і все вщухло. Принаймні поки що.

Президент США Дональд Трамп навіть прокоментував конфлікт між Індією та Пакистаном: «Я в гарних відносинах з обома. Я добре знаю обох і хочу побачити, як вони розберуться. Хочу побачити, як вони зупиняться».

Схоже, що жодна зі сторін не горить особливим бажанням переходити до повномасштабної війни. Але якщо уникнути збройного сценарію не вдасться, Пакистан може опинитися у складному становищі. Як нещодавно повідомило з посиланням на джерела індійське інформагентство ANI, збройні сили Пакистану відчувають гостру нестачу артилерійських боєприпасів, через що вони зможуть активно вести бойові дії не більше чотирьох днів. Причиною цього, за словами джерел ANI, є постачання снарядів Україні, що виснажило запаси Ісламабада. Як відомо, пакистанська влада публічно заперечує такі постачання, проте повідомлення про них почали з’являтися у західних медіа вже через рік після початку сумнозвісної путінської «спецоперації».

Так, ще у лютому 2023 року видання The Economic Times повідомляло, що Пакистан поставив Україні понад 10 тисяч 122-мм снарядів для реактивних систем залпового вогню «Град» через порти в Німеччині та Польщі. Згадувалися також поставки 155-мм артилерійських снарядів та іншого озброєння через польський Гданськ і німецький Емден.

The Sunday Guardian називає Пакистан «одним із ключових постачальників боєприпасів для України». Йдеться про 130-мм і 155-мм снаряди, а також патрони для великокаліберних кулеметів та гранатометів. Своє розслідування нещодавно провели і журналісти американського The Intercept, які з’ясували, що Україна й Пакистан за посередництва США погодили угоду на постачання боєприпасів Києву на суму близько $900 млн. Повідомляється, що в якості «подяки» Вашингтон допоміг Ісламабаду отримати допомогу від МВФ. Нагадаємо, у вересні 2024 року МВФ схвалив програму розширеного фінансування Пакистану обсягом $7 млрд. Ще один транш на $1,3 млрд перебуває на етапі погодження і має бути схвалений найближчими тижнями.

Про те, що Ісламабад справді занепокоєний виснаженням своїх резервів, свідчить хоча б той факт, що наприкінці 2024 року пакистанська компанія Wah Industries Limited та турецька Repkon підписали угоду про створення у Пакистані виробничої лінії для виготовлення 155-мм артилерійських снарядів потужністю до 120 тисяч одиниць на рік. Як зазначає Reuters, завод забезпечуватиме як внутрішній попит, так і експортні замовлення. «Однак до запуску виробництва Пакистан відчуватиме серйозний дефіцит боєприпасів», – наголошує інформагентство.

Індія і Пакистан вже понад 70 років борються за територію Кашміру і двічі вели за нього повномасштабні війни. Особливу увагу до цього конфлікту привертає той факт, що обидві країни мають ядерну зброю, хоча досі не застосовували її у попередніх конфліктах.

Ядерна тінь простежується і в нинішніх контактах європейських союзників України. Так, Франція та Польща готуються підписати новий Договір про дружбу, який передбачає розширення співпраці між двома країнами, зокрема у сфері оборони. Підписання планується на 9 травня у французькому місті Нансі за участі президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єра Польщі Дональда Туска. Новий договір має замінити документ 1991 року, який Париж і Варшава вважають застарілим. Макрон назвав документ «історичним», а Туск — «проривним».

CNN зазначає дві ключові цілі нового договору: по-перше, надіслати сигнал Росії на тлі війни в Україні; по-друге — показати адміністрації Трампа, що Європа не повністю залежна від безпекових гарантій США. Ідею нового договору обговорювали вже кілька років, але з поверненням до влади євроскептика Трампа роботу над документом прискорили. Судячи з витоків, значна частина угоди стосується оборонного співробітництва і містить положення про взаємні гарантії безпеки.

Після другого обрання Трампа в Європі зросли побоювання, що США можуть більше не гарантувати безпеку союзників по НАТО. Цим скористався Макрон, який вже кілька років просуває ідею «європейської стратегічної автономії». Зокрема, він пропонує європейцям французьку «ядерну парасольку» як доповнення або навіть альтернативу американській. У зверненні 5 березня Макрон закликав країни ЄС розпочати дискусію про це. Головною загрозою для Франції та Європи він назвав путінську Росію. Найбільш позитивно на ініціативу відреагувала Польща. І президент Анджей Дуда, і прем’єр Туск заявили, що були б раді отримати гарантії безпеки від Франції. Проте від американської парасольки поляки не відмовляються, а навіть пропонують Вашингтону розмістити ядерну зброю на своїй території. Наразі американські ядерні бомби зберігаються у Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині.

До речі, про Анкару. У понеділок, 5 травня, президенти США та Туреччини — Дональд Трамп і Реджеп Таїп Ердоган — під час телефонної розмови обговорили ситуацію навколо російсько-української війни. За підсумками розмови Трамп заявив про намір разом з Ердоганом працювати над завершенням конфлікту:
«Я з нетерпінням чекаю на співпрацю з президентом Ердоганом, аби припинити цю безглузду, але смертельну війну між Росією і Україною – просто зараз!» — написав Трамп у соцмережі Truth Social. Він назвав діалог «дуже хорошим» і «продуктивним» та зазначив, що сторони також обговорили ситуацію в секторі Газа і Сирії. Трамп анонсував візит Ердогана до Вашингтона і повідомив, що сам отримав запрошення до Туреччини. В адміністрації президента Туреччини підтвердили, що Анкара прагне розвивати співпрацю зі США, особливо в оборонній сфері.

Наприкінці квітня Ердоган заявив, що підтримує «телефонну дипломатію» з Трампом і за першої можливості зустрінеться з ним особисто. Він також припустив, що оголошене путінською Росією травневе перемир’я може стати кроком до постійного припинення вогню. Очевидно, саме розмова з Ердоганом підштовхнула Трампа до заяви про те, що оголошене перемир’я до 9 травня — це «великий прогрес»: «Путін щойно оголосив про триденне перемир’я. Це не виглядає як значне досягнення, але це дуже багато, якщо згадати, з чого ми починали», — сказав Трамп журналістам на борту президентського літака.

Тим часом спецпредставник президента США Кіт Келлог вже відкинув пропозицію путіна про «трьохденне перемир’я», заявивши, що США зацікавлені у довгостроковому припиненні вогню.

У французькій розвідці вважають, що оголошене російським диктатором «перемир’я» до 9 травня має на меті створити ілюзію відкритості до перемовин, обмежити Україну в ударах на велику глибину, але при цьому не погіршити позиції РФ на фронті.

До слова, якщо повернутися до теми Франції та активізації її співпраці з Польщею, наразі неясно, чи буде включене ядерне стримування до нового договору. Нагадаємо, Франція має приблизно 280 ядерних боєголовок.

Крім того, як повідомляє Le Monde, Париж зацікавлений у продажі Польщі звичайного озброєння. Польща планує витрачати на оборону 4,7% свого ВВП — рекордний показник серед країн НАТО. Проте наразі основні закупівлі здійснюються за межами Європи — у США та Південній Кореї. За даними Financial Times, французький Airbus бореться за польські контракти на поставки гелікоптерів, транспортних літаків і літаків-заправників для обслуговування флоту винищувачів, у який 2025 року мають увійти американські F-35. Польський ВМФ також планує масштабну закупівлю підводних човнів, серед потенційних постачальників — Франція.

Отже, як бачимо, наші польські сусіди озброюються до зубів — щоб, у разі потреби, дати по зубах «гостям» із російських боліт.

Читайте також: США розкритикували Росію

Читайте також: Путін звинуватив Румунію у війні в Україні