ПолітикаМіжнародна політика

Китайський крен та парад залежних: нащо Пекін підіграв Путіну на урочистостях 9 травня

00:31 10 тра 2025.  2066Читайте на: УКРРУС

Незмінний господар Кремля Путін та лідер КНР Сі Цзіньпін у четвер, 8 травня, підписали угоду про подальше поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами. Китайський гість при цьому підтримав позицію країни-агресора щодо російсько-української війни. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

Підписання чергової угоди про союзництво між Пекіном і Москвою відбулося 8 травня у Кремлі після переговорів між Путіним і Сі, який прибув до російської столиці з офіційним візитом. У своєму виступі після переговорів із Сі Путін заявив, що російсько-китайські відносини самодостатні і що обидві країни продовжать збільшувати частку своїх національних валют, що використовуються у взаємних розрахунках.

Зазначимо, що Сі та Путін зустрічалися десятки разів та підписали «безмежне партнерство» у лютому 2022 року – менш ніж за три тижні до того, як РФ направила своїх «визволителів» в Україну. Власне, саме Китай, який є найбільшим торговим партнером РФ, надав Москві суттєву економічну підтримку, допомогаючи їй впоратися із західними санкціями.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Про лобизання Путіним китайського гостя говорити не станемо, а ось на позиції Пекіна зупинитися слід. Отже, Сі Цзіньпін під час чаювання з кремлівським диктатором назвав Путіна союзником у побудові нового світового порядку та розписався у спільній із Кремлем позиції щодо війни проти України. Сі також додав, що Росія та Китай мають бути «справжніми сталевими друзями, загартованими у сотні випробувань».

У спільній заяві після переговорів лідери Китаю та Росії наголосили, що «конфлікт в Україні може бути врегульований лише шляхом усунення його першопричин». Це формулювання чітко повторює ключові меседжі роспропаганди, якими Кремль виправдовує старт повномасштабної війни. Йдеться, зокрема, про «загрозу розширення НАТО», «дискримінацію російськомовних, російської мови, культури в Україні» тощо.

Сі та Путін пообіцяли посилити координацію в усіх сферах, у тому числі у військовій, і «рішуче протидіяти курсу Вашингтона на подвійне стримування» Китаю та Росії.

«Сьогодні перед негативними тенденціями, односторонніми діяннями і силовим диктатом у світі, Китай готовий разом з Росією нести особливу відповідальність як великі світові держави, стояти на варті авторитету і позицій ООН, рішуче відстоювати інтереси і права наших держав і всіх країн, що розвиваються, спільно формувати рівноправний і впорядкований багатополярний світ та інклюзивну, загальнодоступну економічну глобалізацію», - заявили за результатами кремлівських чаювання в китайському МЗС.

Важливо відзначити, що в параді на Червоній площі брав участь розрахунок військовослужбовців Китаю, який, за словами Путіна, «є найбільшим із іноземних військових контингентів».

Напередодні 9 травня вітчизняне МЗС оприлюднило заяву, в якій закликало всі іноземні держави та міжнародні організації до особливої уваги до колективної перемоги над нацизмом, «яка при цьому не виправдовує російської агресії та звірств проти українців».

«Сьогодні проти українського народу, який є одним із народів-переможців над нацизмом і сплатив страшну ціну за мир і свободу в Європі, ведеться жорстока та неспровокована загарбницька війна. Під час цієї агресії російські солдати скоїли сотні тисяч військових злочинів, і саме ця армія марширує 9 травня у Москві. Ці люди не визволителі Європи, вони окупанти та військові злочинці», - наголосили у зовнішньополітичному відомстві.

У відомстві на Михайлівській площі особливо наголосили, що Росія, запросивши іноземних військовослужбовців до участі в параді, намагалася відбілити свої військові злочини та виправдати агресію: «Закликаємо всі іноземні держави утриматися від участі їх військовослужбовців у параді в РФ. Особливо це стосується країн, які декларують нейтральність до російської агресії проти України. Участь військових таких країн у спільному параді прямо порушить декларовану нейтральність і буде виглядати як підтримка держави-агресора».

Зрозуміло, що ключове «привітання» відомство Сибіги надсилало китайцям, які, як бачимо, фактично пішли на демонстративне зближення з Москвою «на зло» Америці. Хто ще марширував із путінськими військами? Загалом солдати 13 країн. Окрім Китаю, це: Азербайджан, В'єтнам, Білорусь, Єгипет, Казахстан, Киргизстан, Лаос, Монголія, М'янма, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан. Як бачимо, у цьому списку відсутні солдати КНДР, незважаючи на те, що Росія фактично вже визнала участь північнокорейських військових у російсько-українській війні. Не приїхав і путінський парад і лідер КНДР, але про це трохи згодом.

Отже, на парад до Путіна приїхали понад два десятки керівників іноземних держав. Левову частку цього десанту склали керівники пострадянських держав. Крім них, на найвищому рівні були представлені:

- Абхазія (не визнана більшістю держав ООН) – Бандра Гунба;

- Боснія та Герцеговина - Желька Цвіянович;

- Бразилія - Луїс Інасіу Лула да Сілва;

- Буркіна-Фасо – Ібрагім Траоре;

- Венесуела - Ніколас Мадуро;

- В'єтнам - То Лам;

- Гвінея-Бісау - Умару Сіссоку Ембало;

- Ефіопія – Абій Ахмед Алі;

- Єгипет – Абдель Фаттах ас-Сісі;

- Зімбабве - Еммерсон Мнангагва;

- Китай - Сі Цзіньпін;

- Конго - Денні Сассу-Нгессо;

- Куба - Мігель Діас-Канель;

- Монголія – Ухнаагійн Хурелсух;

-М'янма – Мін Аунг Хлайн;

- Палестина (визнана Росією); - Махмуд Аббас;

- Папуа-Нова Гвінея-Джеймс Марапе;

- Південна Осетія (не визнана більшістю членів ООН); - Алан Гаглоєв;

- Сербія – Олександр Вучич;

- Словаччина – голова МЗС Петер Пеллегріні (прем'єр Фіцо приїхав до Москви, але програма його візиту участі у параді не передбачала);

Ще 34 країни направили до Москви своїх міністрів оборони. Дуже показово, що президент Азербайджану в останній момент скасував візит до російської столиці, посилаючись на участь в урочистих заходах, присвячених своєму батькові Гейдару Алієву, а президент Лаоської Народно-Демократичної республіки (ЛНДР) Тхонглун Сісуліт раптово захворів на коронавірус «у важкій формі».

Тим часом Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати були «домінуючою силою» у перемозі над фашизмом у Другій світовій війні. «У Росії великий день 9 травня. До речі, вони втратили мільйони людей, але не відіграли такого вирішального чинника, як ми. Ми перемогли у війні, перемогли за допомогою інших», - сказав Трамп, який днями підписав прокламацію, яка оголосила 8 травня Днем перемоги у Другій світовій війні. За словами глави Білого дому, без жертв солдатів США «результат війни міг би бути зовсім іншим».

Нещодавно деякі так звані ліберальні росЗМІ повідомляли, що на парад до Москви 9 травня може прибути держсекретар США Марко Рубіо. Тим часом у результаті Сполучені Штати проігнорували урочисті заходи в країні-агресорі. Водночас деякі лідери, навпаки, незважаючи на цілу низку перешкод, таки дісталися Москви. Зокрема, борт президента Сербії Олександра Вучича спочатку приземлився до Баку, де чекав на дозвіл на продовження польоту через українських безпілотників у повітряному просторі РФ. Латвія та Литва заборонили проліт літака з Вучичем своїм повітряним простором, тому невідомо, яким саме небесним маршрутом він, зрештою, дістався столиці РФ.

Власне президент Сербії Вучич, а також прем'єр Словаччини Фіцо – єдині євролідери, які прибули до російської столиці під час розгулу там традиційної перемоги. Навіть Віктор Орбан – послідовний союзник Москви до ЄС – не приїхав на парад Путіна. Як зазначили у канцелярії угорського прем'єра, такий візит навіть не обговорювався, оскільки для угорського народу закінчення Другої світової війни мало дещо інше значення, ніж для інших держав. У кулуарах тим часом подейкують, що геополітична обережність Орбана продиктована внутрішньополітичною погодою, зокрема парламентськими виборами-2026, від яких безпосередньо залежить його подальша політична доля. Очевидно, Орбан, незважаючи на постійні прогини перед Кремлем, вважає недоцільним «світитися» на путінському параді.

Крім Угорщини, проігнорували парад у Москві та чимало не європейських держав. Зокрема, без пояснення причин не приїхав до РФ президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, який досить часто контактує з Путіним і, більше того, називає його своїм другом. За кілька днів до параду на Червоній площі пан Ердоган провів телефонну розмову з Дональдом Трампом, за підсумками якої підтримав бачення американського президента щодо врегулювання російсько-української війни. Враховуючи, що господар Овального кабінету публічно заявив про намір залучити турецького колегу до мирно-переговорного процесу як посередника, Ердоган, очевидно, вирішив не їхати на парад Путіна для того, щоб хоча б формально зберігати позицію «над сутичкою» у контексті майбутньої посередницької ролі.

До речі, якщо говорити про посередників, слід згадати країни Перської затоки, зокрема ОАЕ і Саудівську Аравію. Ці дві впливові держави, які послідовно й досить ефективно відіграють роль посередників в обмінах полоненими між Україною та РФ, також не були представлені своїми лідерами на параді в Москві. І в такій їхній позиції теж простежується тінь Білого дому. Чому? В адміністрації президента США напередодні офіційно підтвердили візит 13-16 травня до Саудівської Аравії, Катару та ОАЕ Трампа. При цьому сам Трамп під час нещодавнього спілкування з журналістами, говорячи про своє близькосхідне турне, анонсував «історичне оголошення». Агентство Associated Press припускає, що Трамп планує перейменувати Перську затоку на «Аравійську затоку». Цю ідею гаряче підтримують ОАЕ, Саудівська Аравія та інші країни регіону, тому, ймовірно, вони, чекаючи «плюшки» від Трампа, вирішили не їхати до Москви, діями якої президент США останнім часом висловлював публічне невдоволення.

Імовірне перейменування Перської затоки категорично не сприймає Іран, але очевидно, що його відсутність на параді Путіна насамперед пов'язана з воєнною обстановкою всередині країни. До речі, Трамп 21 березня звернувся до Конгресу США із закликом атакувати Іран через загрозу національній безпеці. Саме через питання нацбезпеки, а саме – військового протистояння з Пакистаном – не поїхав на урочистості до Москви прем'єр Індії Нарендра Моді.

Не відвідала путінський травневий вогник половина лідерів країн БРІКС. Наприклад, ПАР, де, до речі, нещодавно побував із візитом президент Зеленський, направила міністра оборони, як і Індонезія, яка цього року приєдналася до БРІКСу.

Проте найбільшою загадкою залишилася причина відсутності на путінському параді лідера КНДР Кім Чен Ина. З цього приводу є дві найпоширеніші у дипломатичних колах версії. Згідно з першою, Путін, «посоромившись» на ювілейному параді перемоги стояти з лідером країни-ізгоя, попросив Кім Чен Іна залишитися вдома. Згідно з іншою гіпотезою, з таким проханням до північнокорейського колеги звернувся Сі Цзіньпін. Проте відсутність ключового союзника РФ у війні проти України демонструє реальне ставлення Москви до країн, яких, схоже, цілком влаштовує роль кремлівських підстилок.

Чи можна виходячи з гостьової геополітичної присутності на путінському параді говорити про те, що на четвертому році повномасштабної війни РФ прорвала міжнародну ізоляцію? Ні, тому що (крім КНР) у парадному спектаклі на Червоній площі брали участь політгроки третьої ліги. З іншого боку, дуже показовими є деякі цифри Кремля, оприлюднені 7 травня – якраз до 25-річчя перебування Путіна біля владного керма.

Судячи з кремлівської статистики, помітно зросла кількість переговорів Путіна з іноземними лідерами (з 23 у 2023-2024-му до 31 у 2024-2025 роках). За кордон кремлівський диктатор літав 10 разів (2023-го - шість). Також за рік зросла кількість особистих зустрічей та переговорів із представниками іноземних держав (з 23% до 43% від загальної кількості зустрічей). З іноземців найчастіше Володимир Путін зустрічався із китайськими політиками. На другому місці за кількістю зустрічей – представники Ірану.

Також Путін вперше за три роки 2025-го зустрічався з представником США. Ним став спецпосланець американського президента Стівен Уіткофф, з яким незмінний господар Кремля цього року встиг побачитися вже чотири рази.

Ну і вишенька на торті: вперше з початку повномасштабної війни Путін контактував з президентом США. Зокрема, телефонна розмова господарів Білого дому та Кремля відбулася – 12 лютого та 18 березня. Поки що Путіну вдається водити із Трампом імітаційні хороводи навколо процесу мирного врегулювання. Хочеться вірити, що після кремлівських пригод Сі Цзіньпіна, старий-новий господар Овального кабінету нарешті насправді почне застосовувати до країни-агресора метод батога, бо американські пряники на болотах набридли.

Поки що на Заході знову заговорили про можливість 30-денного перемир'я. Щоправда, у Кремлі вже заявили, що хоч і готові до перемир'я, але є певні нюанси, які заважають це зробити. Тим часом посольство США в Україні вже заявило про загрозу завдання ракетних ударів росіянами найближчим часом. Тож поки що говорити про якісь зрушення явно зарано.

Читайте також: Трамп назвав «справедливими» мита щодо Китаю

Читайте також: ЄС обіцяє Україні поставити понад мільйон снарядів

Ромашова Наталя

Найпопулярніше