ПолітикаМіжнародні відносини

Історичний момент: як Україна стала кандидатом у ЄС і що це означає

16:03 26 чер 2022.  1666Читайте на: УКРРУС

У четвер, 23 червня, лідери країн-членів Європейського союзу одноголосно підтримали надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ до ЄС. Який шлях до ухвалення цього рішення пройшов офіційний Київ і що ще належить зробити для того, щоб стати повноправним учасником глобального євроклубу — у матеріалі Lenta.UA.

Про свої євроінтеграційні прагнення українська влада заявила ще в середині дев'яностих років. Зокрема, 1994-го було підписано угоду про партнерство з ЄС, а через чотири роки вона набула чинності і тодішні мешканці Печерських пагорбів заявили про прагнення стати асоційованим членом Євросоюзу. Однак в результаті відповідні переговори розпочалися лише через десять років. Тривала підготовка угоди про асоціацію за різних президентів та урядів завершилася форсмажором. Наприкінці листопада 2013 року на той момент президент Янукович в останній момент відмовився підписувати документ, а прем'єр Азаров заявив про «призупинення» євроінтеграції. Ці рішення викликали обурення у пересічних громадян і у багатьох містах розпочалися масові акції протесту, які тривали до кінця лютого 2014 року та завершилися втечею Януковича та Азарова до Росії, а також зміною політичного режиму. Згодом мітинги отримали назву «Євромайдан» або «Революція гідності».

Нова влада навесні 2014 року підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом. Через три роки документ набув чинності, а також запрацював безвізовий режим України з ЄС. Ці події відбувалися на фоні люті РФ. У березні 2014 року Росія анексувала Крим, а надалі розгорнула збройний конфлікт на Донбасі.

Читайте також: Україна отримає 9 мільярдів євро від ЄС

«Наші спільні зусилля приведуть до того, що Україна буде членом ЄС, і це станеться тому, що ми насамперед у це віримо», - заявив у 2017 році тодішній президент Петро Порошенко, проте заявку на вступ до Євросоюзу підписав та подав уже його наступник – чинний глава держави Володимир Зеленський. Це сталося після повномасштабного вторгнення військ Росії до України 24 лютого 2022 року. Українська влада в перші ж дні виступила з вимогою якнайшвидше прийняти країну в ЄС, а вже 28 лютого нинішній господар Банкової підписав заявку на вступ, офіційно передану до Брюсселя. За наступні пару місяців українська влада заповнила спеціальний опитувальник кандидата і на шляху подальшої євроінтеграції Києва майже не залишилося перешкод.

Про те, що лідери країн-членів Європейського союзу підтримали надання Україні та Молдові статусу кандидата на вступ до ЄС, повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель. «Є угода! Є згода!», - написав він у твіттері за результатами саміту.

За надання Україні кандидатства проголосували представники усіх 27 країн Євросоюзу. «Це унікальний та історичний момент у відносинах України та ЄС», – написав президент Зеленський у Facebook. А у відео у своєму Інстаграмі гарант запевнив: «Ми точно переможемо. Майбутнє України – до ЄС». Пізніше у виступі з відеозв'язку в Європейській раді Зеленський назвав це рішення ЄС одним із найважливіших для України за тридцять років: «Сьогодні ви схвалили одне з найважливіших рішень для України за 30 років незалежності нашої держави. Я вважаю, що це рішення – не лише для України. Це найбільший крок на посилення Європи, який можна було зробити саме зараз саме в таких складних умовах, коли російська війна відчуває нашу здатність зберігати свободу та єдність».

Визнанням приналежності до Європи та сигналом для Росії про те, що Україна переможе у війні, назвав надання статусу кандидата голова європейської дипломатії Жозеп Боррель. «Сьогодні починається довгий шлях, який ми долатимемо разом. Народ України належить до європейської родини. А майбутнє України – у ЄС. Ми разом стоїмо на захисті миру», - йдеться у його повідомленні. Жозеп Боррель та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також записали спільну відеозаяву, де наголошується, що історичне рішення про надання Україні кандидатства на членство в ЄС було ухвалено «на тлі війни в Європі».

Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас назвав рішення лідерів ЄС не лише визнанням приналежності України до європейської родини, а й визнанням жертв, на які йде Україна заради свого європейського майбутнього: «Це – визнання, що Україна належить до європейської родини, визнання всіх жертв, які українці понесли, починаючи з Майдану, і зазнають зараз, помираючи на полі бою через несправедливу агресію РФ».

У тому, що Київ отримає статус кандидата, не було сумнівів після того, як навіть найзатятіші скептики, серед яких була Швеція, за кілька днів до саміту озвучили свою позицію. "Важлива розмова з президентом України Зеленським підтвердила постійну підтримку України Швецією, включаючи статус кандидата для неї в члени Євросоюзу", - написала в соцмережах тамтешній прем'єр Магдалена Андерссон. Про те, що неприємних несподіванок не буде, свідчив і проект рішення лідерів, який опинився в розпорядженні журналістів, де чорним по білому було записано: «Єврорада схвалює статус кандидатів для України та Молдови».

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголошуючи на історичності моменту, нагадала про реформи як передумову майбутнього Києва та Кишинева в Євросоюзі: «Україна заслуговує на статус кандидата з розумінням того, що країна має втілити низку подальших важливих реформ. А те, наскільки далеко зайдуть Україна та Молдова і як швидко просуватимуться, залежить передусім від їхніх дій та прогресу. А те, як ми на прогрес реагуватимемо, — це вже наш вибір».

Зазначимо, що кандидатство, яке на вчорашньому саміті ЄС закріпили за Україною, є некласичним за стандартами Євросоюзу. Воно не дасть "зелене світло" переговорам про вступ. Спочатку у Києві мають виконати домашнє завдання, що складається із семи пунктів. Там – боротьба із відмиванням грошей, корупцією. Окрім цього, ЄС очікує, що в Україні призначать керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), проведуть якісну судову реформу, затвердять пакет антиолігархічного законодавства.

Віце-прем'єр з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина запевняє: усі висунуті вимоги керівництво країни готове виконувати та з поставленими завданнями впорається вже до кінця поточного року. Водночас уже сьогодні країні-кандидату відкриваються структурні фонди ЄС, а це сотні мільярдів євро. Кошти, як уже заявили на Банковій, підуть на повоєнне відновлення України.

«Чи доречно вітати один одного з цим самітом? Однозначно. Справді, історична подія для України. Оскільки це не просто шанс, це визнання Європейського Союзу, що маємо спільне європейське майбутнє. Там не ухвалюють політичних рішень, щоб просто продемонструвати якусь символіку. Це абсолютно свідоме рішення про те, що Україна належатиме до Європейського Союзу у майбутньому. Тож – усім вітання! Я вважаю, що ми можемо виконати вимоги ЄС досить швидко. Але там є непрості речі, пов'язані із реформою правоохоронної системи, з подальшим покращенням судочинства. Виконання цих рекомендацій призведе до нових рекомендацій. Взагалі процес вступу – це постійне виконання кроків, прагнення стати найкращими та відповідати європейським стандартам. Не питання, чи досягнемо ми їх на два тижні раніше чи пізніше. Для перевіряючої Єврокомісії важливе наше стійке просування. Вони будуть нам допомагати, будувати та пропонувати проекти. Головне питання – щоб процес був постійним Щоб не було просто показових кроків, а щоб усі напрацювання залишилися з нами, стали частиною нашого життя та частиною майбутнього Європи. Я впевнений, що це можна зробити протягом місяців. Тоді буде готове обстеження, і ми зможемо говорити про початок повномасштабних переговорів про вступ до ЄС. Приблизно так виглядатиме механіка процесу», - заявив недавно в ефірі загальнонаціонального телемарафону екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін.

«Статус кандидата на вступ до ЄС – це, по-перше, доступ до європейських фондів та програм, що дуже допоможе Україні та у процесі відновлення після війни. Друге – це зрозуміліші та орієнтовані на європейські стандарти життя, що буде відчутно вже протягом місяців після надання кандидатського статусу. І третє – це наша власна впевненість у європейському майбутньому. А швидкість нашого просування залежить безпосередньо від нас», - підсумував колишній глава вітчизняного МЗС.

Щодо швидкості просування на європейському шляху, то вона у кожної країни індивідуальна. Наприклад, Туреччина вже 23 роки перебуває у статусі кандидата. Втім, є і більш обнадійливий приклад. Усього три роки знадобилося Швеції та Фінляндії, щоб пройти шлях від подання заявки до повноцінного членства. Щоправда, вони менші за площею за Україну і не відстоювали у момент вступу на фронті свою незалежність...

Читайте також: Кремль відреагував на набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше