Гість «замку Мімі»: навіщо Зеленський їздив до Молдови

Зустрічі лідерів країн, які беруть участь у Європейському політичному співтоваристві (ЄПС), не закінчуються прийняттям суто деклараційних рішень, проте дають можливість обговорити наболіле та нагальне. Влада Молдови організувала саміт в «замку Мімі» - винному шато неподалік Кишинева, утім, захід не виглядав багатообіцяючим: півсотні глав держав і урядів країн Євросоюзу і держав, які не входять до ЄС, збиралися обговорювати тут безпеку, енергетику та екологію. «Вогник» в анонсований графік підкинув президент Володимир Зеленський, приїзд якого через безпеку не анонсувався до останнього моменту. Саме нинішній господар Банкової став головним гостем заходу. Дуже примітно, що Зе прибув на саміт першим і зібрав повну залу на прес-конференції за підсумками форуму, на якому, крім участі у пленарному засіданні, провів багато двосторонніх зустрічей у форматі face to face.

Володимир Зеленський подякував господині саміту – президенту Молдови Майю Санді – за підтримку України і за те, що республіка прийняла наших біженців. «Ми разом, пліч-о-пліч. Наше майбутнє – у Євросоюзі», - зазначив також чинний гарант української Конституції. Пані Санду у відповідь подякувала колегі за те, що «Україна сьогодні забезпечує безпеку Молдови». Зеленського, що цілком закономірно, теж хвилювала безпека, але переважно своєї країни.

Читайте також: ЄС не обмежуватиме в'їзд для чоловіків з України

На саміті ЄПС він фактично щохвилини наполягав на тому, щоб Україна скоріше отримала винищувачі F-16, а також системи ППО Patriot на додаток до вже отриманих. Для цього глава української держави запропонував створити коаліцію Patriot - за аналогією з коаліцією винищувачів. Щодо останнього українського лідера обнадіяв польський прем'єр Тадеуш Моравецький. Він, зокрема, розповів, що глави урядів кількох країн ЄС обговорили питання навчання українських пілотів експлуатації F-16. Що ж до систем Patriot, то, за словами пана Моравецького, прем'єр-міністри кількох європейських країн пообіцяли їхнє швидке постачання Києву. Ці країни глава уряду Польщі тим часом називати не став.

Окремим тематичним кейсом саміту у Молдові стали євроатлантичні амбіції нашої країни. «Влітку у Вільнюсі, на саміті НАТО (стартує 11 липня – ред.) потрібне чітке запрошення України до членства, потрібні гарантії безпеки на шляху до членства в Альянсі», - зазначив запит Києва пан Зеленський. Гарантії безпеки, за його словами, необхідні Україні, поки вона не перебуває де-юре в натовському клубі.

«Вони потрібні для чого? Тому що ми не в НАТО. Інакше на нас Росія не напала б. Я не знаю прикладів, до якої країни НАТО з агресією прийшла Росія. Поки що цього не бачу. Це говорить про те, що найкращі гарантії безпеки – це НАТО», – резюмував Володимир Зеленський.

Зазначимо, що підтримку окремих країн-членів Північноатлантичного Альянсу Зеленський отримав на саміті ЄПВ. Наприклад, прем'єр Великобританії Ріші Сунак заявив, що «законне місце України – у НАТО». У свою чергу румунський лідер Клаус Йоханніс висловився в такому ж дусі. Більше того, президенти Зеленський та Йоханніс підписали спільну декларацію на підтримку ухвалення України до Альянсу. Тут слід нагадати про те, що саме на саміті НАТО в румунській столиці Бухаресті у квітні 2008 року Києву та Тбілісі, що наполягає на наданні їм планів дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі, було обіцяно «чітку євроатлантичну перспективу». Але за цією чіткістю, втім, не було жодних процедурних рішень, що, в принципі, дало путінському режиму шанс для вторгнення – спочатку до Грузії, а згодом і до України. Заблокували надання ПДЧ, нагадаємо, Париж та Берлін. На саміті в Молдові, присутні президент Франції Макрон і німецький канцлер Шольц це рішення своїх попередників не коментували, наголошуючи на тому, як підтримують сьогодні воюючу Україну.

Ще одне питання, важливе як для України, так і для господарки саміту Молдови, - початок предметних переговорів щодо вступу країн до Євросоюзу. Як відомо, рівно рік тому Київ та Кишинів набули статусу країн-кандидатів на вступ до ЄС. Наступний крок – старт предметних переговорів. Щоправда, переговори, як показують приклади інших країн, можуть тривати роками, а то й десятиліттями. Однак очевидно, що зараз для нас важливо, щоб переговорний маятник розпочав свій рух. І ця перспектива виглядає цілком реальною.

Саме непростий у всіх сенсах 2023-й надає для цього вікно можливостей, оскільки наступного року очікують вибори до європейського парламенту, після якого ЄС вступить у процес формування нових органів влади, що точно не прискорить процес ухвалення важливих рішень щодо України та Молдови. До речі, про країну-сусідку. На саміті верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель зробив реально сенсаційну заяву. Дипломат, зокрема, зазначив, що європейська перспектива офіційного Кишинева не залежить від неврегульованого конфлікту в Придністров'ї, яке на початку 1990-х, нагадаємо, вийшло з підпорядкування Молдови і відтоді існує у форматі невизнаної республіки. Жозеп Боррель наголосив, що територіальна проблема не завадила Республіці Кіпр вступити до ЄС, незважаючи на наявність невизнаного Північного Кіпру. Про що це каже? Насамперед про те, що якщо це не проблема для Молдови, то й Україна цілком може претендувати на початок переговорів із ЄС із чітко окресленими дедлайнами на шляху до членства.

Повертаючись до Придністров'я, слід також зазначити, що на саміті ЄПС з цього питання висловився і Володимир Зеленський. Причому висловився дуже жорстко. Нинішній господар Банкової, по суті, поховав майданчик «5+2» – переговорний формат щодо врегулювання придністровського конфлікту, в якому Кишинів та Придністров'я – сторони, ОБСЄ, Росія, Україна – посередники, а ЄС та США – спостерігачі. Цей формат, нагадаємо, не збирався з 2019 року, а після старту путінської «спецоперації» в Україні ніхто всерйоз не говорить про можливість його запустити. Володимир Зеленський назвав формат "5+2" "неживим", зазначивши, що говорити про нього сьогодні абсолютно безглуздо. На переконання Зе, говорити про врегулювання придністровського конфлікту потрібно буде з «позиції сильної держави, держави-переможця, яка відвоювала свою землю». І Україна, підкреслив український гарант, гратиме в цій розмові одну з головних ролей, оскільки межує з Молдовою.

«Чому російський контингент усе ще у Придністров'ї? Кремлю це потрібно лише для того, щоб якось розморозити атаку на Молдову. Як довго Європа це терпітиме? Цьому питанню вже понад 30 років. І варто відповісти. На нашому континенті не повинно бути місця ні «замороженій», ні гарячій війні!» - наголосив Володимир Зеленський. При цьому, що важливо, він зазначив, що жодних односторонніх кроків на придністровському напрямі Київ не планує. Україна, за його словами, може реагувати і допомагати, тільки якщо настане відповідне офіційне прохання з боку Кишинева.

«Саміт Європейської політичної спільноти у Молдові показав ключову роль України у формуванні нового дизайну безпеки на східному фланзі загального геополітичного простору європейського глобального кластера. Україна зараз може вирішити проблеми, які вже багато років не дозволяють зібрати пазл геополітичної цілісності. Вже довгий час фактор Придністров'я став небезпечним гаком, який підробив три країни: Молдову, Румунію, Україну. Можливо, найближчим часом небезпечний вплив цього чинника буде нейтралізовано за активної участі саме України. Що у свою чергу позбавить РФ надії на пробивання «коридора» у Придністров'ї та вб'є «коридорну політику», за якою росіяни окупували український південь, за відсутності «об'єкта» впливу у вигляді сепаратистського анклаву. Не просто так і Румунія підтримала на цьому саміті у Молдові плани України щодо вступу до НАТО», - зазначає відомий аналітик Олексій Кущ.

Тим часом глави комітетів із закордонних справ більш ніж двох десятків країн закликають надати Україні чіткі та сильні гарантії безпеки, наголошуючи на тому, що Росія не має права вето на розширення НАТО. Політики з Польщі, Румунії, Норвегії, Чехії, Латвії, Литви та інших країн зазначають, що членство офіційного Києва в Альянсі було б набагато ефективнішим і дешевшим, ніж поточна оборонна допомога нашій країні. «Тому ми закликаємо НАТО, її глав держав та урядів провести Вільнюський саміт НАТО, щоб створити чіткий шлях для вступу України та дати чіткі та сильні гарантії безпеки для України. Ми впевнені, що членство України в НАТО значною мірою сприяло б безпеці Альянсу і допомогло б російському суспільству нарешті позбавитися імперських мрій, які Путін використовує для консолідації свого режиму», - наголошується в декларації керівників комітетів із закордонних справ 22 держав про «Повну імплементацію рішень Бухарестського саміту НАТО щодо членства України в НАТО». Окрім цього, глави відповідних комітетів закликають "остаточно викорінити сірі зони безпеки в Європі, як і поточну невизначеність навколо членства України в НАТО, оскільки це заохочує подальшу російську агресію".

Зазначимо, що Вільнюський саміт НАТО цього року відбудеться 11-12 липня у Литві. Експерти виділяють кілька ключових пріоритетів для України від цього без перебільшення важливого заходу: союзники з НАТО мають відреагувати на заявку України про вступ, яку Київ направив до Альянсу ще у вересні 2022 року; ухвалення політичного рішення НАТО за алгоритмом, коли Україна зможе розпочати свою процедуру вступу; до членства в НАТО Україна має отримати гарантії безпеки від країн-членів НАТО за прикладом Фінляндії та Швеції; для вступу до НАТО Україні більше не потрібний ПДЧ, на який посилається декларація Бухарестського саміту зразка 2008 року.

Читайте також: Контрнаступ України: у Міноборони заявили, що все йде за планом