Фронтова весна: як, коли і чому змінюватиметься військова погода

Широкомасштабного зимового наступу рашистів, який анонсували як вітчизняні, так і іноземні експерти, у результаті не сталося. На більшій частині фронту всю зиму йшли часом вкрай жорсткі, проте позиційні бої. ВСУ воліли зайняти стратегічну оборону, обмежившись лише локальними атаками в районі Кремінної на північний захід від Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації.

Окупанти, хоч і демонстрували активність на різних ділянках фронту, зосередили основні зусилля на Донеччині – під Бахмутом на північному сході та в районі Донецька, де підконтрольні українській армії виступи загрожують шляхам постачання «визволителів» на півдні Запорізької області.

Читайте також: У ЗСУ заявили, що масовані ракетні удари по Україні можуть залишитися в минулому

Наразі обидві сторони накопичують резерви. Україна вводить у дію військову техніку, одержану від західних союзників, освоює власне виробництво, навчає штурмові частини, формує нові підрозділи та розробляє плани весняно-літнього наступу. Рашисти ж посилено займаються інвентаризацією ще радянських військових складів, проводять експертизу боєприпасів, що зберігаються там, шукають додаткові джерела поставок озброєнь, навчають нові партії мобілізованих і, безумовно, будують «наполеонівські плани» на теплу пору року.

Росія може розпочати свій новий наступ у першій половині березня чи травні-червні. Ударне угруповання вже створене, але погода на південному сході нашої країни суттєво ускладнить спробу настання у період з кінця березня до кінця квітня. Такий висновок роблять експерти Українського інституту майбутнього (УІМ).

Розміри створеного зараз російського угруповання військ як мінімум у півтора рази перевищують розміри угруповання, задіяного у лютому 2022-го. Вона складається з кадрових частин, укомплектованих технікою та боєприпасами. Виходячи з цього, аналітики Інституту вважають, що її використовуватимуть не для лобових ударів, а для спроби оточити велике угруповання ЗСУ. Наприклад, на теренах Донецької області. Найбільш ймовірними напрямками називається удар через Харківську та Сумську області та з території Запорізької області вздовж Дніпра. З можливим ціллю – Полтава чи схід Полтавської області.

Удар у напрямку Києва, на думку експертів УІМ, малоймовірний і буде можливим лише за умови успіху першої фази та проведення додаткової мобілізації в країні-агресорі. У разі початку такої операції до 10-12 березня РФ може спробувати охопити донецьке угруповання ЗСУ, використовуючи для відволікаючих ударів уздовж уже існуючої лінії фронту загони «вагнерівців» та так званої народної міліції так званих «ЛДНР».

Також це супроводжуватиметься масованими ракетними ударами – ймовірно, по залізничній інфраструктурі. Якщо операція стартує в травні-червні, прогнозують в УІМі, окупанти не будуть обмежені погодними умовами, але Україна до цього моменту сформує свій ударний кулак для свого наступу. Тому Кремль з метою збільшення чисельності своїх військ може розпочати ще одну мобілізацію не пізніше середини березня.

Поряд із цим прогнозом Українського інституту майбутнього щодо ймовірності масштабного наступу РФ є й інші думки, згідно з якими його взагалі може в найближчі місяці і не бути зовсім, і ворог зосередить усі свої зусилля на оборону вже захоплених територій, а також на просуванні на тих окремих напрямках, де він і зараз атакує: Бахмут, Вугледар, дуга Авдіївка-Мар'їнка неподалік Донецька.

На думку військового експерта Олексія Гетьмана, великих ресурсів у агресора не залишилося – рашисти зосередили по всій лінії фронту 97% своєї боєздатної армії, залучивши на сьогодні близько 350 тисяч «визволителів».

«Заяви російських пропагандистів типу Соловйова, що, мовляв, «друга армія світу» здатна ще мобілізувати мільйони «багнетів», є банальною лялькою для українців та наших західних союзників. Щоб мобілізувати таку кількість людей, потрібно, щоб були підготувлені підрозділи, до яких ці люди можуть бути залучені. Тобто щоб люди зі зброєю стали належним військовим підрозділом, має бути певна кількість служб, які забезпечують життєдіяльність цього підрозділу. Це стройова служба, продовольча служба, речова служба, служба озброєння, медична служба, фінансова служба тощо. А просто люди зі зброєю, розділені на певні угруповання, це не військовий підрозділ, а якась банда, яка не дуже розуміє, що і як їй робити», - наголосив експерт.

Прогнозуючи подальший розвиток ситуації, Олексій Гетьман наголосив на наступному: «Якщо подивитися на карту, то можна побачити: поки є зв'язок Криму з РФ по суші, вздовж узбережжя Азовського моря, то вони мають можливості постачати все, що потрібно для війни. Звичайно, вони зміцнять Маріуполь і Бердянськ, вже зараз, до речі, віджимають там квартири у людей, щоб було десь розміститися. Отже, нам потрібно перерізати постачання, це цілком зрозуміла тактика, яку, напевно, застосує ЗСУ. Цілком можливо, що навесні, коли вже буде накопичено певну кількість озброєння від партнерів, ми зможемо зробити потужне угруповання, здатне вийти на Азовське море і далі гнати ворога до його кордонів».

До речі, у свіжому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) серед іншого зазначається, що Кремль руками окупаційної влади може намагатися стримати можливий майбутній український контрнаступ на півдні України шляхом ескалації загроз для ЗАЕС. Аналітики ISW також окремо застерігають від недооцінки російської армії: «Москва все ще має тисячі танків, артилерійських гармат і перевагу в кількості, а генерали можуть тримати війська в резерві для весняного наступу. Війська РФ застосовують нову тактику, щоб компенсувати нинішні обмеження боєздатності у світлі тривалих невдач: кидають у бій дрібніші та маневреніші загальновійськові з'єднання, ніж ті, що застосовувалися на початку вторгнення».

Свій політичний прогноз озвучив недавно радник голови ОП Михайло Подоляк. На його думку, Путін розраховує на зволікання з конфліктом, виснаження Заходу, внутрішні протиріччя в Україні. «Ставка також робиться на маніпулятивні «антивоєнні» акції в різних країнах із гаслами на кшталт припиняйте вогонь і залишайте території Росії в обмін на мир. Мета цього лише одна: переведення ситуації в затяжний конфлікт», - підсумував Подоляк.

Тим часом дуже оптимістичні новини з календарним стартом весни надходять з Європи. Єврокомісія пропонує різко – одразу втричі – збільшити виробництво боєприпасів, щоб забезпечити і потреби воюючої з терористичним путінським режимом України, та свої власні. Про це повідомляє Spiegel з посиланням на джерела у верхах ЄК.

За даними видання, перехід на військові рейки планується здійснити у три етапи. По-перше, одразу збільшити постачання амуніції до України. Країнам обіцяють компенсувати ці витрати виплатами зі скарбнички Євросоюзу. По-друге, пропонується провести спільну закупівлю 155 мм боєприпасів Європейським оборонним агентством EDA, щоб заповнити прогалини в запасах країн ЄС та забезпечити постачання України в довгостроковій перспективі. Ну, і, нарешті, суть третього етапу полягає у забезпеченні довгострокового збільшення європейських потужностей з виробництва боєприпасів.

«Документ із такими пропозиціями вже передано послам країн Євросоюзу. Брюссель вважає, що мирний час у Європі закінчився і потрібно кардинально змінювати свої підходи до оборонної сфери», - резюмує Spiegel, додаючи при цьому, що такий сценарій потрібно було затвердити ще вчора. Втім, поїзд уже пішов.

А ось найімовірніший військовий сценарій на найближчий час, який малюють багато експертів, виглядає так: динамічний фронт, що характеризується взаємним виснаженням та локальними наступами обох сторін. На сьогодні фронтові пазли, про що свідчать щоденні зведення ЗСУ, складаються саме таким чином, проте очевидно, що тактичні та стратегічні зміни апріорі неминучі, оскільки консервація ситуації нам невигідна з цілої низки причин. Наведемо лише одну з них. У свіжому інтерв'ю відомого військовослужбовця «Сайгона» запитали, чого Україні не вистачає для повної перемоги. Його відповідь, яка змушує багато про що задуматися, наступна: «Нам не вистачає ще одного наступу на Київ, а то ми якось надто вже швидко заспокоїлися... За відчуттями, ми наближаємося до АТО-2. Я вже, до речі, чув: А ми вас туди не посилали!»

Читайте також: Україна може отримати французькі винищувачі Mirage