«Євроремонт»: хто і чому увійде до нового уряду ЄС

Забігаючи наперед, зауважимо, що довгоочікувана презентація главою виконавчої влади Урсулою фон дер Ляйєн своєї команди на новий п'ятирічний термін не стала жирною крапкою у тривалій епопеї з формуванням загальноєвропейського уряду після червневих виборів до Європарламенту (ЄП). У жовтні всім представленим у вівторок, 17 вересня, єврокомісарам ще доведеться пройти схвалення в ЄП. Проте вчорашня кадрова презентація поклала край інтригам, що не припиняються навколо того, яким країнам Євросоюзу дістануться найвпливовіші пости в Єврокомісії (ЄК), а яким доведеться задовольнятися малюками з кадрового євростолу.

Однією з найпомітніших подій стало те, що посади чотирьох із шести нових виконавчих віце-президентів ЄК дісталися жінкам. Урсула фон дер Ляйєн із самого початку виступала за рівноправність ґендерів і особисто рекомендувала всім країнам-членам Євросоюзу висувати одразу двох різностатевих кандидатів у єврокомісари. Більшість країн, щоправда, проігнорували запит глави ЄК на ґендерний баланс та висунули чоловіків. І, як не без жалю визнала пані фон дер Ляйєн 17 вересня, їй довелося задовольнятися тим, що склад ЄК виявив «лише 40% жінок і 60% чоловіків».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Втім, ті держави, які таки дослухалися рекомендацій керівника виконавчої влади, були винагороджені. Наприклад, ті, хто номінував жінок-кандидатів Іспанія, Фінляндія, Румунія та Естонія (представниця останньої Кайя Каллас, як було давно вирішено, стане главою зовнішньополітичної служби) і отримали заповітні позиції у статусі віце-президентів. Ще одній представниці прекрасної половини людства кандидату від Словенії Марті Кос відійшов пост єврокомісара з розширення. Тим часом латвієць Валдіс Домбровскіс, якому багато хто прочив цю посаду, натомість отримав ключі від кабінету єврокомісара з питань економіки та продуктивності.

Напередодні презентації нового складу ЄК у Євросоюзі стався скандал. Зокрема, французький єврокомісар Тьєррі Бретон, спочатку запропонований президентом Франції Емманюелем Макроном на другий термін, заявив, що відмовляється від переобрання. Мотивом свого відходу він позначив підступи з боку голови ЄК Урсули фон дер Ляйєн, стосунки з якою всі останні п'ять років у нього не складалися. «Кілька днів тому, в останній момент переговорів про склад Єврокомісії, ви попросили Францію відкликати моє ім'я – з особистих причин, які ви жодного разу не обговорювали зі мною прямо», - звинуватив Бретон уже колишнього свого керівника в листі, оприлюдненому в соцмережі. X. І пояснив: пані фон дер Ляйєн пообіцяла Парижу більш впливовий портфель у ЄК, якщо президент Макрон змінить кандидата на більш лояльного.

Як би там не було, пан Макрон вкрай оперативно провів заміну: через лічені години після самовідведення Бретона Франція висунула своїм новим єврокомісаром главу МЗС Стефана Сежурне. Йому відійшла посада одного із шести виконавчих віце-президентів ЄК, відповідального за промислову стратегію та єдиний ринок. На запитання журналістів щодо обставин відходу Тьєррі Бретона, глава ЄК зазначила, що, мовляв, це Емманюель Макрон ухвалив рішення «під час консультацій з новим прем'єр-міністром Мішелем Барньє», а вона тут ні до чого.

Дуже примітно, що в Єврокомісії з'явилося кілька нових постів. Одним із них став єврокомісар із оборони. Цей комісаріат відійшов експрем'єру Литви Андрюсу Кубілюсу, якого у вітчизняних політкулуарах називають не просто великим – величезним та відданим другом України.

Ще одна нова посада в ЄК – єврокомісар з охорони здоров'я та захисту тварин. Отримати її, за інформацією Politico, "насправді ніхто не хотів взагалі". В результаті ця посада дісталася єврокомісарові від Угорщини Оліверу Вархелі, що на тлі натягнутих відносин Будапешта та Брюсселя навряд чи можна визнати чимось, окрім спроби Урсули фон дер Ляйєн вколоти угорського прем'єра Орбана, який систематично підігрує Кремлю з одного боку і блокує рівні ЄС, з іншого.

У нашій країні, до речі, вже відреагували на кадрові євроновини. Зокрема, речник МЗС Георгій Тихий під час брифінгу, 17 вересня, акцентував: Україна дуже розраховує, що новий склад Європейської комісії, представлений Урсулою фон дер Ляйєн, не змінить рівня співробітництва і відносин між Києвом і Брюсселем, які вже склалися.

Наголосивши, що Україна підтримувала та підтримує «дуже хороший контакт» з ЄС та Європейською комісією, дипломат додав: «І ми впевнені, що під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн ця Комісія залишиться вкрай відкритою до співпраці, дуже дружньою і в тісному контакті з Україною. У нас немає із цього приводу жодних сумнівів». Тихий також зазначив, що утримається від коментування конкретних призначень, у тому числі комісара з питань розширення Марти Кос, але наголосив, що позиція України щодо військової допомоги Заходу «не змінилася».

«Україна захищає себе відповідно до статті 51 Статуту ООН проти незаконної та невиправданої агресії Росії, і ми маємо повне моральне та юридичне право отримувати військову допомогу. І ми, звичайно, пояснюємо всім нашим закордонним партнерам, що це цілком законно і що це має тривати», - сказав речник МЗС. При цьому він не уточнив, що саме має на увазі, але після номінування Кос у соцмережах згадали про її інтерв'ю зразка березня 2022 року, в якому вона критикує «проамериканську політику» Словенії та закликає «не закривати двері» перед Росією.

До речі, про країну-агресора, а, точніше, повномасштабну війну нею розв'язаною. Нещодавно міністр оборони Нідерландів заявив, що, незважаючи на всі розмови про мир, сторони воюватимуть і 2026-го. «Я не думаю, що війна закінчиться цього року, не думаю, що вона закінчиться і наступного року. Звичайно, нам необхідно надати Україні якомога більшу військову підтримку, але нам потрібно бути реалістами, тому що ситуація на полі бою дуже складна», - наголосив Рубен Брекелманс.

Водночас можливості збільшувати військову підтримку, зважаючи на все, обмежені. Пентагон закінчує зброю для відправки Україні, повідомляє СNN з посиланням на джерела. За даними телеканалу, США вже кілька місяців стали відправляти Україні менше військової допомоги, тому що скоротилися їхні власні запаси, наприклад, 155-мм боєприпасів і ракет для Patriot.

«Вашингтон побоюється нашкодити власній військовій готовності, поки американська промисловість намагається збільшити виробництво, на що знадобляться роки. І, хоча Білий дім має ще $6 мільярдів для військової допомоги Україні, але немає обладнання, яке Пентагон готовий відправити. За словами речника відомства Пета Райдера, вони попросили Конгрес дати їм більше часу, щоб витратити ці гроші (термін бюджетування цієї суми закінчується 30 вересня, і в адміністрації Джо Байдена зараз домагаються від Конгресу перенесення цих коштів на наступний фінансовий рік – ред.). Це різкий поворот порівняно з минулою зимою, коли адміністрація благала законодавців про додаткове фінансування для підтримки України проти вторгнення Росії», - підсумовує CNN.

Тим часом у Євросоюзі свої проблеми щодо фінансової підтримки України. З огляду на те, що план щодо виділення нашій з вами країні допомоги за рахунок заморожених росактивів виявився поки що нереалізованим на практиці, Європа готується надати офіційному Києву 20-40 млрд євро нових кредитів до кінця року, незалежно від участі США. Як пише Financial Times, ідею із російськими активами блокує Угорщина. Вона може накласти вето на надання Штатам необхідних гарантій щодо тривалого заморожування цих активів. А ось виділення нових кредитів вимагатиме лише підтримки більшості, а не одностайності, що апріорі позбавить Будапешт права вето. У цьому контексті слід нагадати, що Україні 2025-го потрібно ні багато, ні мало – $38 млрд для покриття дефіциту держбюджету.

Читайте також: Держдеп США ознайомився з елементами плану перемоги України

Читайте також: Зеленський провів наради щодо плану перемоги України