Єрмак – як знак: чи варто Зеленському боятися антизеленого Майдану

Насамперед слід зазначити, що вийти на Майдан у чергову річницю Євромайдану людей закликали дві організації, близькі до екс-президента Петра Порошенка – «Демсокіра» та «Рух опору капітуляції». Жодних організаційних поривів окремих груп пасіонарів не було. Це важливий штрих до загальної картини, який наочно демонструє температуру в суспільстві.

Отже, якщо рухатися строго хронологічним маршрутом, то вчора все відбувалося так.

Читайте також: Замах із продовженням: як відгукнеться для Зе-влади історія зі спробою вбивства аграрного міністра

Недільний ранок стартував з поширення по всіляких комунікаційних каналах звернення президента Володимира Зеленського, в якому він привітав українців із Днем гідності та свободи — датою початку Євромайдану. "Ми вільні. Вільні творити майбутнє. І маємо пишатися цим. Не задирати носа, але й не опускати очі. Так. Ми заплатили і продовжуємо платити за волю більшу ціну. І ніколи не забудемо всіх, хто віддав своє життя за Україну. І ніколи не пробачимо всіх, хто позбавив їхнього життя і хотів позбавити нас свободи. Але головне – що це нікому не вдалося і ніколи не вдасться», – не без ноток пафосу наголосив чинний глава держави.

Незабаром, вже вийшовши в режим «offline», гарант у компанії прем'єра Шмигаля та новоспеченого спікера Стефанчука поклав квіти до меморіалу героїв Небесної сотні. Примітно, що покидала це символічне місце правляча трійця країни під крики родичів, які там зібралися, загиблих на Майдані вісім років тому співгромадян: «Ганьба! Зрадник! Малорос!». Тим часом ніхто з представників влади не став турбувати себе спілкуванням з людьми і це, на жаль, певною мірою закономірно… Ще два роки тому керівник громадської організації «Сім'ї Небесної сотні» Володимир Бондарчук в інтерв'ю Lenta.UA висловлював побоювання, що справи Майдану ризикують перетворитися на макулатуру, а правда про ті знакові події вже нікому не цікава.

Млявою, м'яко кажучи, була і громадська активність. Вчора близько п'ятої вечора на Майдані незалежності зібралося лише кілька сотень людей, хоча ініціатори з «Руху опору капітуляції» (РК), явно розраховуючи на інші чисельні показники, закликали потенційних соратників: «Скоро зустрінемося на Майдані! Дотримуйтесь карантинних правил безпеки. Візьміть із собою маску, рукавички та антисептик. Також – сертифікат про вакцинацію або результат ПЛР-тесту. Дотримуйтесь дистанції між собою в 1,5 м. Якщо погано почуваєте себе, утримайтеся від відвідування акції, щоб не наражати на небезпеку себе та інших. Майте при собі документ, що засвідчує особу. Одягніться тепло, щоб не замерзнути і не застудитися. Ви можете взяти із собою теплий чай чи каву в термосі. Але в жодному разі – алкоголь, заборонені речовини чи заборонені предмети. Не зайве мати павербенк, щоб ви могли постійно бути на зв'язку. Також – готівка, про всяк випадок.

На місці орієнтуйтесь на організаторів заходу. Якщо ви помітили підозрілу активність з боку поліції чи сторонніх осіб, розкажіть про це організаторам. На акції тримайтеся разом і не відлучайтеся поодинці».

Після панахиди, що відбулася біля каплиці на алеї Небесної сотні, учасники пам'ятної акції вирішили рушити до Офісу президента, проте якщо хтось і чекав їх на Банковій, то це правоохоронці. Біля будівлі ОП значно посилили заходи безпеки - з боку Інституцької та Лютеранської, крім силовиків зі спецпідрозділів МВС, чергували також кілька десятків нацгвардійців.

«Цвяхом програми» вчорашньої акції став значний розмір банер із зображенням Володимира Зеленського та керівника його Офісу Андрія Єрмака з написом «Їхня брехня принижує. Захистимо нашу гідність!». Згодом, щоправда, цей візуальний носій «постав» до керівництва країни, здуло вітром…

Забігаючи наперед, зазначимо, що хода учасників акції до ОП завершилася без серйозних ексцесів, хоча «ластівки» ймовірних сутичок пролітали зовсім близько. Справа в тому, що деякі учасники заходу відмовлялися показувати особисті речі правоохоронцям для поверхового огляду і хотіли пройти на територію до ОП без огляду. Люди, які скандували: «Пропускай!», заявили поліцейським, які стояли перед територією Офісу глави держави, щоб ті не порушували їхні права і свободи, хоча в цьому випадку говорити про подібні епізоди не доводилося. Правоохоронці пропускали всіх, хто пред'явив їм особисті речі для поверхового огляду. Велика ж маса, що стала в позу, трохи поштовхавшись із «орлами» Монастирського, які, до речі, не застосовували жодних спецзасобів, виконала національний гімн України та озвучила свої вимоги до президента. Зокрема, протестувальники дали нинішньому господареві Банкової рівно десять днів для того, щоб той підписав указ про звільнення голови ОП Єрмака. У разі, якщо цю вимогу не буде задоволено, учасники вчорашнього заходу вже 1 грудня обіцяють розпочати безстрокову акцію протесту аж до моменту, поки чинний керівник Офісу президента перебуватиме у своєму кріслі.

Ключовою причиною, яка спонукала людей вимагати відставки пана Єрмака, стало оприлюднене розслідування Bellingcat щодо так званого Вагнергейта. Нагадаємо, 29 липня 2020 року в Білорусі затримали групу чоловіків, які нібито причетні до російської приватної військової кампанії «Вагнер». За даними білоруської влади, 14 із них воювали на Донбасі на боці сепаратистів. Офіс генпрокурора Венедиктової звернувся із запитом про екстрадицію «вагнерівців» 12 серпня, проте через два дні Білорусь передала їх Росії.

Пізніше низка українських журналістів та політиків заявила, що таким чином зірвалася «блискуча операція» українських спецслужб. У цьому контексті звучали гучні звинувачення на адресу керівництва ОП у держзраді та спеціальному «зливі» інформації Росії. Втім, оприлюднений минулої середи звіт групи розслідувачів Bellingcat не дає чіткої та підкріпленої фактами відповіді на питання, з чиєї, власне, вини ця операція зірвалася.

Роман Доброхотов, який зі своїм російським виданням The Insider був залучений до розслідування Bellingcat, каже, що немає доказів цілеспрямованого «зливу» операції Єрмаком чи Зеленським, але є підстави говорити про некомпетентність та інтриги: «Ми досі не почули офіційної відповіді Зеленського та Єрмака з цього приводу. Особливо цікавлять слова президента, оскільки він до цього давав лише дуже розпливчасті, якісь двозначні коментарі. То спочатку взагалі заперечувалась ця операція, то стверджувалося, що ніхто її не переносив, це була не українська, а чиясь інша операція. Вони ж не скасували операції. А Єрмак сказав, що її треба перенести на тиждень. І це також викликає питання, чому, наприклад, за два дні до початку дії перемир'я ця спецоперація була такою політично небезпечною, а потім вона вже перемир'ю не загрожувала? Це здається не надто переконливим. Ми не знайшли жодних доказів, що Єрмак працює на російські спецслужби. Тим більше я не вірю, що Зеленський міг мати якусь змову з Путіним. Після цієї невдалої операції була низка інших болючих для Кремля операцій України та політичних кроків, таких як закриття телеканалів кума Путіна (нардепа від ОПЗЖ Медведчука — ред.). Не схоже, що Зеленський та його офіс працюють на Кремль. Більш правдоподібна версія про банальну політичну некомпетентність».

Дуже примітно, що незважаючи на резонанс, дійсно, ні президент Володимир Зеленський, ні голова його Офісу так і не прокоментували оприлюднене Bellingcat розслідування, де вони є одними з головних фігурантів. У ОП обмежилися відповіддю радника зі стратегічних комунікацій Михайла Подоляка, що всі звинувачення на адресу президента та його оточення є «бездоказовими словами».
Переважна більшість профільних експертів переконана, що формальну відповідальність за перенесення операції, що призвела до її зриву, має нести колишній керівник ГУР МО Василь Бурба та тодішній міністр оборони Андрій Таран. «Відповідальність тут лежить виключно на керівнику та виконавцю оперативного заходу – міністру оборони та начальнику ГУР МО. Вони не мали і не могли як посадові особи обговорювати з принтерами оперативний захід, навіть якщо перед цим принтером про оперативний захід все розповів персонально президент (відповідальність завжди - індивідуальна). Тим більше, не могли вони виконувати «наказ» (!) якогось Єрмака, який за посадою не має до цього жодного стосунку. Навіть якщо президент його дуже любить», - зазначає військовий аналітик Василь Лаптійчук.

Проте сам Бурба, схоже, «каятись» не збирається. Днями, в ефірі популярного політшоу, яке виходить на телеканалі олігарха Ахметова, який вступив у протистояння з Банковою, колишній начальник ГУР вперше відкрито дав пояснення з гучної історії з «вагнерівцями». Загалом, його меседжі зводяться до двох головних тез: перенесення термінів операції з виманювання росіян санкціонувало Зеленський через Єрмака. І в Офісі президента працює якийсь «крот», який поінформував про спецоперацію чи Росію, чи Білорусь, через що вона і зірвалася. Причому, виходячи із заяв пана Бурби, це далеко не єдиний такий «злив» останнім часом. До речі, на закономірне питання ведучого – а чому Бурба вирішив виконати розпорядження Єрмака, якому не підкорявся – була відповідь, що глава Офісу президента входив до кола осіб, які були визначені Зеленським для заслуховування доповідей розвідки. Він пояснив, що на зустрічах розвідників та Зе таким чином мали право бути присутнім Єрмак, один із його заступників та голова комітету з розвідки. Але зрозуміло, що Єрмак не мав права особисто віддавати накази Бурбі. Це — деталь, але саме в їхній сукупності, як відомо, і криється диявол…

Чи правдиві заяви Василя Бурби – питання окреме. Ключове ж полягає в тому, що досить нейтральна щодо Банкової доповідь Bellingcat отримала несподівано жорстке продовження в Україні. Тепер Володимиру Зеленському «шиють» не лише брехню за первісне заперечення самого факту підготовки спецоперації щодо «вагнерівців», а й повну відповідальність за «крота» у своєму оточенні, яке ділилося цінною інформацією з путінськими спецслужбистами.

Очевидно, що опоненти Зе-влади ще довго розгойдуватимуть цей кейс, який цілком може призвести до масової громадської мобілізації для повалення режиму, що править нині. Експерти, втім, у реалістичності революційного сценарію сумніваються.

«Чому я не вірю у Майдан 3.0? По-перше, провал/злив спецоперації по «вагнерівцям» сприймається надто чутливо переважно прихильниками Порошенка. Але їхньої кількості недостатньо для того, щоб люди масово вийшли на протест. По-друге, влаштувати ефектне фаєр-шоу та нечисленний, але гучний протест під стінами ОП та поштовхатися з поліцією вони, звичайно, можуть. А ось навіть висунути ультиматум та організувати безстроковий протест – ні. Що змушує сумніватися у щирості протесту. Не думаю, що 1 грудня щось зміниться. По-третє, більшість людей зараз перебувають у стані апатії та депресії через постійні локдауни та обмеження. Тут провалу спецоперації недостатньо, коли людей хвилює елементарне виживання, а з усіх прасок постійно долинає «ви всі помрете!», - наголошує політолог Максим Ялі.

До причин, які нівелюють шанси нового Майдану, експерт також зараховує те, що наше суспільство, як і раніше, глибоко розколоте «і для тих, хто вважає події лютого 2014-го «держпереворотом», злив спецоперації на перемир'я на Донбасі та налагодження відносин з Кремлем навіть благо, а не зрада».

Протестним драйвером, на думку Максима Ялі, можуть виступити високі ціни на газ для промисловості, які здатні спровокувати масове закриття підприємств, а значить і зростання безробіття. «От тоді протестний потенціал у суспільстві справді може різко зрости, а рейтинги Зеленського різко впасти. Отже, масові протести можливі не раніше весни. А там і черговий локдаун настане як привід їх купірувати», - резюмує політолог.

Його колега з експертного цеху Юрій Романенко, у свою чергу, робить наступний акцент: «Є щось знакове з тим, що день народження Єрмака (у неділю, 22 листопада чинному голові ОП виповнилося 50 років — ред.) збігається з початком Майдану 2013 року. Той Майдан був наслідком небажання Януковича та його оточення прислухатися до об'єктивних сигналів невдоволення мас та еліти. Сьогодні у Зеленського така сама біда. І біда прогресуюча. При цьому, я думаю, що для України третій Майдан буде зайвим. Або навіть фатальним. Майдани нічого не навчили ні народ, ні хрюкання еліти. Кожен новий Майдан приводить до влади людей, які настільки впевнені у своїй невразливості, що косять ще більше. У свою чергу, ті, хто змінюють майданівців, впевнені в тому ж. Це замкнене коло можна розірвати тільки дисципліною, поміркованістю і брутальним покаранням тхорів, що прокралися. А поки злодії-хорьки на всіх телеекранах навчатимуть нас життю, блищачи білозубими посмішками, то ми судорожно дожиратимемо залишки економіки і ходитимемо по колу. Можна буде святкувати перемогу Майдану, коли білі зуби злодюг набудуть гнилий колір і блискатимуть на гучних судових процесах. Неналежність призводить до того, що квіти зла розквітають, а чеснота стає підозрілою падчеркою. Саме це головний урок Майдану і саме тому сьогодні на правому плечі Зеленського сидить Єрмак, а на лівому сумна примара Януковича».

Який ключовий висновок напрошується з цієї історії? Так, передумов для виникнення «тут і зараз» суспільної хвилі, здатної змісти Зе-владу на сьогодні немає. Однак те, що чинний керівник Офісу президента, у функціонал якого за великим рахунком входить лише забезпечення побутового комфорту першої особи держави у його робочий час, став кислотним персонажем – факт. І, як влучно зазначає відомий політолог Віктор Небоженко, «доки Єрмак, який збанкрутував, не зникне з арени цього політичного цирку, Зеленському не слід розслаблятися ні на секунду».

Читайте також: «Слуга народу» розповів, як отримати «тисячу Зеленського»