Двічі непрохідний: хто і чому провалив голосування за міністра Вітренка

Виконуючий обов'язки міністра енергетики Юрій Вітренко в четвер, 28 січня покидав будівлю Верховної Ради через додатковий - не центральний вихід, однак і там його наздогнали журналісти. Одягнений в чорну куртку і нервово стискає в руці рудий шкіряний портфель, 44-річний чиновник, не зменшуючи кроку, на питання засмучений він знову, відповів лаконічно, але навряд чи щиро: «Ні, я знову не засмучений». Також він додав, що приставка «в.о.» буде заважати йому повноцінно виконувати міністерський функціонал, тому про нову спробу пройти парламентське «чистилище» матиме розмову з прем'єр-міністром.

До речі, Денис Шмигаль, на місце якого в перспективі і сватали Вітренка, зробив вчора досить цікавий тактичний крок. Він, абстрагувавшись від фігури потенційного глави Міненерго, з трибуни ВР безпосередньо перед голосуванням заявив, що, мовляв, за наполяганням парламентської більшості вносить відповідну кандидатуру. Тобто, Шмигаль всю відповідальність поклав на «слуг», тоді як ініціатори цього кадрового трилера насправді знаходяться в Офісі президента, а не в Кабміні чи Верховній Раді. Втім, було б неправильно говорити і про те, що нардепи від правлячої фракції СН стали безвільними пішаками в даній конкретній грі...

Читайте також: Парламент провалив повторне призначення Вітренко головним енергетиком України

Друга спроба «протягнути» Юрія Вітренка, зробивши його повноправним міністром, проходила в призабутому вже турборежимі. На вчорашньому ранковому пленарному засіданні спікер Дмитро Разумков дав доручення профільному комітету розглянути подання на призначення Вітренка. Причому, цікаво, що якщо перший раз, в грудні 2020 го він претендував на пост міністра енергетики, то зараз ще і на першого віце-прем'єра. Комітет 14 голосами з 18-ти схвалив кандидатуру і незабаром після цього питання було винесено в сесійну залу. Далі за процедурою слово взяв сам кандидат. Вітренко заявив, що вже говорив про свої принципи раніше, тому зараз - «про конкретику». Після цього претендент в міністри зосередився на успіхи, нібито досягнуті їм у статусі «в.о.». Як досягнень він згадав монетизацію пільг, стримування зростання тарифів на комунальні послуги, погашення заборгованості по зарплаті перед шахтарями, запобігання віялових відключень електроенергії. Попутно Юрій Вітренко пообіцяв збільшити видобуток газу, пославшись на 1 млрд кубометрів, здобутих з 2015 по 2018 рік, коли він курирував цей напрямок в НАКу.

Коли прийшов час задавати кандидату питання, в город Вітренко, причому з полярних фракційних флангів, полетіло каміння. Одні нардепи дорікали кандидата на міністерський пост в тому, що він так і не вніс до своєї декларації $ 4 млн. Премії, інші вимагали «залізних» гарантій розвитку зеленої енергетики, треті звинувачували в тарифних маніпуляціях.

Колишній «слуга» Гео Лерос, закликавши з трибуни ВР не підтримувати кандидатуру Вітренко, констатував: «Саме ця людина була переговірником з «Газпромом». Єрмак намагається вставити себе в газові контракти, тому лобіює цю токсичну у всіх сенсах кандидатуру. Прошу вас, не голосуйте!». До речі, згаданий нардепом глава Офісу президента Андрій Єрмак, що в неформальних розмовах визнають представники СН, особисто займався контролем наявності голосів за Вітренка. Заради цього «слуг» настійно попросили встановити на своїх смартфонах спеціальний додаток для проведення так званих сигнальних голосувань. Спираючись на них, буквально за день до винесення кейса Вітренко в сесійний зал Банкова, за допомогою різних інформаційних каналів, тиражувала тезу, що голоси є і навіть з запасом. Однак фінальний результат, що висвітився на табло, показав зворотне.

Якщо перший раз призначення Юрія Вітренка підтримали тільки 186 парламентаріїв, то зараз своє «так» сказали 204 нардепа при необхідному мінімумі 226. При цьому, що дуже показово, зелену - схвальну кнопку - натиснули лише 177 представників «Слуги народу», тоді як 31 нардепів пропрезидентської фракції або утрималися, або висловилися проти. 18 голосів в актив Вітренка-міністра підкинула депгрупа «Довіра» Сергія Шахова, ще 9 додали позафракційні.

Як і при першій спробі, не підтримали креатуру Банковій нардепи з званої групи Разумкова з СН, тоді як група Павлюка, близька до олігарха Ахметова, дала Вітренко «добро». Над цим показовим голосуванням, яке наочно продемонструвало повну відсутність з боку ОП контролю над ситуацією в монобольшінстве, крім Ахметова, «висіла» тінь ще одного відомого персонажа - Ігоря Коломойського. Жоден з депутатів групи «За майбутнє», яку контролює опальний олігарх і яка раніше часто допомагала голосами «слугам», на цей раз не натиснув кнопку «за». Не підтримали Вітренка і близькі до Коломойського представники «Слуги народу».

«Ахметовські проголосували «за» в обмін на те, що Вітренко обіцяв олігархові зберегти преференції на енергоринку, а «Довіра»банально купили, як це часто буває. Що стосується групи Коломойського, яка раніше голосувала схвально за Вітренка, то тут вже Ігор Валерійович пішов на принцип. Через спробу Зеленського вигнати з фракції Дубинського, він дав відмашку своїм нардепам «зливати» Вітренка. Кажуть також, що неголосування «бенят» обумовлено і заявою Єрмака. В інтерв'ю, опублікованому напередодні голосування по Вітренко, Єрмак сказав, що, мовляв, президент рівновіддалений від усіх олігархів і з Коломойським взагалі зараз не спілкується. Це сильно зачепило самолюбство Ігоря Валерійовича, який в окремих випадках, навіть на шкоду власному бізнесу, йде на принцип. Ось і зараз пішов, виставивши президента політичним імпотентом, тому що Зеленський, причому в свій день народження, особисто просив депутатів підтримати Вітренка», - ділиться off the records з Lenta.UA подробицями внутрішньофракційної кухні «слуг» один з представників даної політсили.

Підкреслюючи, що конфігурація інтересів і мотивів при голосуваннях у Верховній Раді може бути набагато складніше інтересів олігархів, партійних лідерів і навіть особистих «спонсорів» окремих депутатів, політолог Володимир Фесенко констатує: «Ось, наприклад, крім «групи Коломойського» і «друзів Дубинського» не підтримали кандидатуру Юрія Вітренка Дмитро Разумков і кілька депутатів, пов'язаних з ним, а також депутати, пов'язані з екс-главою Офісу президента Андрієм Богданом. У них напевно були свої особливі мотиви для такого голосування. І взагалі з кадрових питань у фракції «Слуга народу» вже традиційно проявляється сильний внутрішній плюралізм. На майбутнє це означає, що будь-який наступний кандидат до складу уряду повинен бути відносно нейтральної кандидатурою і не мати явно виражених іміджевих вад. Інакше буде вкрай складно пройти через затвердження ВР».

Формально, головною претензією до Вітренка стала премія в $ 4 млн., Яку він отримав під час роботи в «Нафтогазі» - за перемогу над «Газпромом» в Стокгольмському арбітражі. «Слуги» не раз, причому публічно і кулуарно просили в.о. міністра відмовитися від цих грошей в інтересах держави, але він навідріз відмовлявся. До речі, 4 млн доларів - це, схоже, не весь бюджетний куш, який отримає Вітренко і ко. Нардеп від «Слуги народу» Ірина Верещук в ефірі одного з телеканалів заявила, що загальна сума гонорару всій юридичній команді, найнятої України в особі НАК за супровід справи проти російського газового монополіста, становить 1,2 млрд грн.

«Мене попросили допомогти. У мене були зовсім інші особисті плани. Я розумів глибину проблеми і відсутність рішень, які б усіх задовольнили. Я усвідомлював політичні ризики. Я розумів, скільки бруду на мене виллється. Але я розумів відповідальність перед країною. Якщо без пафосу, я просто розумів, що мені складно пояснити своїм дітям, чому я відмовився зайняти таку відповідальну посаду і допомогти країні в такий складний для неї час. Тому я чесно спробував. І мені не соромно звітувати в тому, що я зміг зробити за місяць, при цьому з дуже обмеженими повноваженнями », - написав увечері в четвер у себе на Facebook Юрій Вітренко. Багато хто сприйняв його меседж як прощальний, однак навряд чи ця фігура скоро зникне з політичного горизонту, і ось чому.

Після ретельного і, як кажуть наші джерела в ОП, дуже спекотного у всіх сенсах «розбору польотів», на Банковій вирішено принципово відстоювати Вітренко до переможного кінця, щоб показати непокірним «слугам», хто насправді в українському політдоме є господарем. Зараз в Офісі президента розглядають два сценарії - радикальний і м'який. Суть першого варіанту полягає в тому, щоб в найкоротші терміни, за допомогою «привітів» з СБУ і відомства Венедиктової змусити нардепів, які не підтримали Вітренко, кардинально поміняти своє ставлення до кандидата в міністри. Варіант другий: зібрати у Верховній Раді необхідні голоси і змінити закон, який дозволяє перебувати в статусі «в.о.» міністрів тільки протягом 30 днів після невдалого голосування. Тобто тепер пішов відлік до 28 лютого і, судячи з того, що незабаром після публікації Юрій Вітренко видалив свій «прощальний» пост в Facebook, його не києм, так катанням зроблять або повноцінним міністром, або «вічним» виконуючим обов'язки.

Наталія Ромашова