Драма Мерца: чому німці опинилися за крок від політичної кризи

69-річного Фрідріха Мерца не можна зарахувати до когорти тих держдіячів, на яких падала політична манна небесна. Більше того, численні провали стали візитівкою голови ХДС. У боротьбі за лідерство в партії він неодноразово програвав екс-канцлеру Ангелі Меркель, а згодом і її наступникам. Нарешті, ставши на чолі ХДС і привівши партію в блоці з християнськими соціалістами до перемоги на лютневих виборах, він отримав у Бундестазі, мабуть, найбільш дзвінкий ляпас у своїй кар'єрі.

У вівторок, 6 травня, у парламенті ФРН відбулося голосування щодо затвердження пана Мерца на посаду федерального канцлера Німеччини. Напередодні блок ХДС/ХСС підписав коаліційну угоду із соціал-демократами (СДПН) та представив спільний Кабінет міністрів. Але вже у вівторок вранці цей вистражданий багатьма інтригами та іншими «принадами» союз був поставлений під сумнів, оскільки за підсумками голосування сталося те, чого не траплялося за всю історію існування Федеративної республіки з 1949 року, - Фрідріх Мерц зазнав фіаско в першому турі. За нього віддали 310 голосів - на 6 менше за прохідний поріг. І це при тому, що «велика коаліція», як традиційно називають союз ХДС/ХСС та СДПН, налічує 328 місць у Бундестазі. Такий результат викликав сум'яття в лавах усіх партій, а президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр не вийшов до журналістів, які чекали на приїзд нового канцлера до резиденції Бельвю. Увечері зустріч Мерца та Штайнмайєра таки відбулася, проте їй передували бурхливі події.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Післа провалу голосування на канцлера відбулося те, що політично обізнаним українцям відомо, як внутрішньо коаліційні «тертки». Високопоставлені члени «великої коаліції» пішли на закриті переговори, а в німецьких медіа тим часом почали з'являтися витоки з обох таборів, які покладали відповідальність за провал один на одного. Тим часом приводів для невдоволення вистачало у кожної із сторін. Зокрема, повідомлялося, що не всі соціал-демократи були раді співпраці з консерваторами: за коаліційну угоду з ХДС/ХСС проголосувало трохи більше половини партії. Серед членів ХДС/ХСС неодноразово висловлювалися сумніви в доцільності союзу з Мерцем, оскільки той мав намір перетнути цілу низку існуючих для соціал-демократів політтабу: від законів у галузі міграції до обіцянок поставити нашій з вами країні далекобійні ракети Taurus. Витоки про перебіг коаліційних переговорів лише посилювали відчуття того, що молодший партнер в особі соціал-демократів диктує умови переможцю. Втім, публічно говорити про ці внутрішні проблеми ніхто не став.

Незважаючи на провал, німецьке законодавство надавало Фрідріху Мерцу ще дві спроби. Повторне голосування мало відбутися в строк до 14 днів, але в ХДС наполягали, що пан Мерц має стати канцлером у вівторок, 6 травня, і крапка. Як зазначає таблоїд Bild, причина поспіху була обумовлена, перш за все, спробою «зберегти обличчя та заспокоїти Мерца після нищівного нокауту».

Можливість повторного голосування керівництво Бундестагу та парламентські групи обговорювали кілька годин. У результаті вони дійшли згоди, що юридично це можливо, якщо дві третини парламентаріїв підтримають пропозицію. Відома і багато в чому «зашкварна» «Альтернатива для Німеччини» відразу ж відмовилася це зробити, пославшись на те, що після ранкового провалу новий уряд на чолі з Мерцем буде нежиттєздатним. Втім, на допомогу прийшли «Зелені» та ідеологічні супротивники ХДС «Ліві», які вирішили дати «великій коаліції» другий шанс. При цьому ні ті, ні інші підтримувати кандидатуру Фрідріха Мерца не збиралися, а це означало лише одне: ХДС/ХСС та СДПН необхідно було якнайшвидше переконати всіх своїх депутатів підтримати кандидатуру канцлера. Разом їм треба було набрати не менше 316 голосів (50% від членів Бундестагу плюс один голос). Провал «на біс» означав би або зміну кандидата в канцлери на центриста, або розвал коаліції та нові вибори до вищого законодавчого органу країни.

Під час повторного голосування Фрідріх Мерц отримав 325 голосів на свою користь. «Напруження пристрастей у Бундестазі показало, що політичної стабільності чекати не варто. Твердження пана Мерца на пост канцлера лише з другої спроби підсвітило слабкість коаліції вже на старті. Виявлена відсутність єдності та низький рівень довіри партнерів один до одного стануть ключовими проблемами, які уряду доведеться вирішувати до того, як почати втілювати в життя намічений раніше політичний курс. При цьому уряду «дихатиме в спину» «Альтернатива для Німеччини», що посилює свої позиції, а пану Мерцу доведеться боротися з іміджем «кульгавої качки», що теж не сприятиме стійкості очолюваного ним кабінету», - констатує провідне німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Новий канцлер раніше заявляв, що налаштований суттєво посилити військову допомогу Україні та розвивати свої збройні сили для протидії російській загрозі. «Щиро вітаю Фрідріха Мерца з обранням Федеральним канцлером Німеччини. Україна глибоко вдячна за підтримку Німеччини та її народу. Ваша допомога врятувала тисячі та тисячі українських життів», - миттєво відреагував на призначення Володимир Зеленський.

Німеччина, зазначимо, є другим за величиною донором військової допомоги Україні після США. Фрідріх Мерц хоче продовжувати цю підтримку, але на відміну від Франції та Великобританії, він стримано ставився до ідеї направити військових до України для підтримки можливого припинення вогню. Будучи опозиціонером, Мерц активно критикував тепер уже екс-канцлера Олафа Шольца за нерішучість у допомозі Україні і закликав дати Києву ракети Taurus. 9 грудня 2024 року Мерц вдруге за час повномасштабної війни приїхав до Києва і запевнив президента Зеленського, що всіляко підтримує Україну. Взагалі Мерц став першим німецьким політиком, який приїхав нашу країну після російського вторгнення. Візит відбувся невдовзі після деокупації Київщини на початку травня 2022 року. Вже 10 травня Мерц має ще раз приїхати до України. Вже як канцлер.

Повертаючись до перипетій із призначенням пана Мерца, зазначимо, що на зорі існування післявоєнної Німеччини Конрад Аденауер також був за крок від того, щоб упустити титул першого канцлера ФРН. Голосування у Бундестазі за його кандидатуру завершилося з мінімальною більшістю в один голос. Як іронічно зазначав сам Аденауер, цей голос був його власним. Проте кандидатура першого канцлера була затверджена з першої спроби. Більше подібних інтриг у німецькій політичній історії не було. Кандидати в канцлери отримували потрібну більшість голосів без зайвих труднощів, і за фактом процедура голосування в Бундестазі перетворилася на нудний технічний офіціоз. Тим несподіванішим виявився злам цієї звичної норми.

«Приклад пана Мерца наочно показує, що повернутись у велику німецьку політику набагато складніше, ніж піти з неї. Нагадаю, що ще під час роботи останнього уряду Меркель Мерц пропонував власну кандидатуру на посаду міністра економіки, але був рішуче відкинутий своєю давньою противницею. І лише з третього разу йому вдалося домогтися лідерства у ХДС у ході внутрішньопартійного голосування, та й то в умовах, коли партія вже лежала в руїнах після звільнення фрау та поразки на виборах восени 2021-го. Персональний рейтинг Мерца зростав повільно, і довгий час його канцлерські амбіції залишалися під великим питанням. Досить часто Мерця звинувачували у старомодному консерватизмі, відсутності досвіду державного управління, упертості та не завжди контрольованих емоціях», - зазначив у розмові з Lenta.UA один із колишніх керівників вітчизняного МЗС, який добре знайомий із всередині політичною «кухнею» ФРН.

Співрозмовник нагадує про те, що ключовою претензією до минулої «світлофорної» коаліції була неузгодженість її дій, і відповідальним за хаос було призначено «слабкого» канцлера Шольца, який не зміг примирити СДПН, «зелених» та лібералів. «Зараз картина виглядає так, що від коаліційних пробуксувань, які апріорі ставлять під удар ефективність уряду, не застрахований і багаторазово перевірений у справі альянс ХДС/ХСС та соціал-демократів. Загалом, пан Мерц перебуває до аналогічного стану, що і Шольц, якщо не сказати гіршому, враховуючи «зовнішні» підступи проросійської «Альтернативи для Німеччини», - підсумував дипломат.

До речі, саме після перемоги на виборах у лютому 2025-го Мерц поставив Америку Дональда Трампа на один рівень із путінською Росією, «яку багато хто розглядає як загрозу безпеці Європи в цілому». У цьому сенсі цікаво спостерігатиме за тим, якою траєкторією розвиватимуться взаємини двох ключових донорів воюючої України: Вашингтона та Берліна.

Читайте також: Новий поворот: АдН – вже не екстремісти

Читайте також: Стало відомо, скільки українських військовополонених стратили окупанти