Чи вдасться Кличку знайти «стрілочника» та зберегти своє крісло

У День захисту дітей Україна стала свідком трагічних наслідків кричущої безвідповідальності низки посадових осіб Київської міської державної адміністрації, яку очолює Віталій Кличко.

1 червня в результаті ракетної атаки РФ у Києві загинули троє людей, у тому числі дитина, які не змогли потрапити в укриття, яке знаходиться в поліклініці.

Читайте також: Ігри у повноваження: хто насправді має сісти за закриті бомбосховища у Києві

Вони намагалися сховатися у сховищі, але через безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов'язків адміністративної вертикалі КМДА, їхню злочинну бездіяльність - здійснити свій намір захиститися від ураження вони не змогли та загинули на місці.

2 червня на сайті Президента було зареєстровано петицію про відсторонення Кличка Віталія Володимировича від посади Голови КМДА на період проведення досудового розслідування. Петиція з'явилася наступного дня після трагедії і наразі зібрала 7 тисяч голосів з 25 тисяч необхідних.

Автор петиції заявляє, що вся адміністративна вертикаль київської влади підпорядкована голові КМДА, а тому він відповідальний за те, що сталося, і його відставка "дозволить нівелювати потенційний вплив винних чиновників на свідків події та забезпечить повне, неупереджене та об'єктивне розслідування".

У свою чергу, мер Києва Віталій Кличко зажадав від Офісу президента усунути від роботи голову Деснянського району Дмитра Ратнікова на період слідства. У відповідь Дмитро Ратніков запропонував мерові столиці вдвох подати у відставку. Хто ж винен у смерті людей на порозі бомбосховища у Києві?

Як показали результати перевірки сховищ столиці - стан укриттів залишає бажати кращого, і не виключено, що і загибель людей, і ситуація з бомбосховищами може коштувати Кличку крісла мера.

Сам Віталій Кличко вважає відповідальними голів районних адміністрацій, яких призначає президент. Однак згідно із законом про місцеве самоврядування столиці вся відповідальність лежить якраз на міському голові, який намагається перекласти відповідальність на президента, оскільки у столиці голів РДА призначає президент, АЛЕ фінансування і в тому числі на ремонт та обладнання укриттів іде з місцевого бюджету. А бюджет Києва, як відомо, найбільший серед українських міст і становить – 60 мільярдів гривень!

Згідно з заявами мера столиці він виділив 900 мільйонів гривень на цивільний захист мешканців Києва, але 600 мільйонів пішло на його муніципальну варту і лише 300 було виділено, але не освоєно на ремонт та обладнання укриттів міста.

А згідно з інформацією, яку опублікувала депутат Київради Лілія Пашинна, передбачено, але не профінансовано 1,2 млрд. грн. на укриття Києва.

У 2022 році профінансовано 323 335 563 гривень, у 2023 - 55 565 174 гривень. Разом за два роки – 378 890 737 гривень (з яких 277 млн. грн. на навчальні заклади).

Йде другий рік війни, але проблему з укриттями для киян так і не було вирішено. Що цікаво, останнє укриття у Києві було збудовано ще в далекі радянські часи, а саме 1985 року. Про це повідомив голова муніципальної безпеки Роман Ткачук.

У результаті: на 16 місяці повномасштабної війни столична влада тільки починає розбиратися з проблемою закритих бомбосховищ у місті. При цьому в деяких мікрорайонах та житлових кварталах Києва взагалі немає укриттів.

Міська влада, звичайно ж, пообіцяла збільшувати кількість укриттів, проте конкретну цифру захисних споруд, які зможуть додати до загального столичного фонду до кінця року, чиновники не назвали. За словами Ткачука, у бюджеті міста на проведення ремонтних робіт та введення до ладу захисних споруд виділили 350 млн. грн. Але виділили мабуть лише на папері. Це чітко засвідчила трагедія 1 червня.

Через закриті укриття або їх повну відсутність кияни зазвичай користуються підземними станціями метро або паркінгами, які також можуть служити захисними спорудами при обстрілі. Однак далеко не всі мешканці Києва мають таку можливість. І сьогодні від столичної влади немає жодних пропозицій, що робити цим людям. За півтора роки місто вже можна було обладнати принаймні мобільними укриттями, але й цього не сталося.

Загалом у Києві близько 5000 укриттів, з них муніципальних – 1000, решта комерційних. Вартість ремонту одного укриття – приблизно 1 млн гривень. І мова навіть не йдеться про нові укриття, хоча і їх можна було побудувати за рік війни. Не кажучи вже про протирадіаційні укриття.

Не спромігся міський голова подбати і про укриття-зупинки, на кшталт Харкова та Херсона. І коли тривога наздоганяє людей на вулиці, їм просто нема де сховатися - ні укриттів, ні мобільних укриттів нічого немає.

Таке укриття може врятувати людину від уламкових ран та захистити від вибухових хвиль. У контексті дефіциту укриттів у Києві це теж могло б стати одним із варіантів рішень для столиці.

Але, зважаючи на все, київському мерові немає справи до проблем простих киян. Для нього зараз головне – зняти з себе відповідальність і знайти винного, щоб не втратити зручне крісло. Кличко займається тим, що перекидає свою провину на голів райадміністрацій, хоча згідно із законом про місцеве самоврядування столиці – відповідальність лежить на ГОЛОВІ місцевої адміністрації і він же відповідає за цивільну оборону мешканців міста.

У понеділок 5 червня міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін сказав, що ситуація з притулками в Києві є критичною, що показала ревізія.

Перевірено вже третину укриттів міста (1849 об'єктів) і половина з них виявилася не готовою до прийому відвідувачів:

- 13% (242 укриття) не змогли відкритися та прийняти комісію;
- 32% (596 приміщень) не готові до використання;
– 55% (1011 приміщень) готові до використання.

"Трагедія із загиблими під час ракетного обстрілу - це відповідальність влади на всіх рівнях - від керівників міста до голів району. Тому ніхто - ні я, ні один інший керівник вищої чи нижчої ланки в цьому місті не мають права знімати з себе відповідальність до завершення слідчих дій", - сказав голова КМВА Сергій Попко.

Мер міста Віталій Кличко, у свою чергу, знайшов конкретного "винуватця". У своєму Telegram-каналі він написав, що звернувся до Офісу президента та уряду з проханням про усунення голови Деснянського району Дмитра Ратнікова від виконання обов'язків, поки триває слідство. При цьому Кличко не коментує, чому не порушував це питання на контроль раніше, а всі рішення відбуваються лише після трагедії.

"Фракція політичної партії "Слуга народу" у Київській міській раді та партійний осередок у столиці ще до початку повномасштабного вторгнення вимагали перевірки всіх місць, призначених для укриття цивільного населення. Тим часом міська влада переконувала, що все під контролем. З'ясувалося, що це чергові слова та порожні обіцянки", - написала на своїй сторінці у Facebook народний депутат від СН, голова Київського осередку партії Леся Забуранна, обрана по одному з мажоритарних округів у Києві.

За словами Кличка, глави райадміністрацій відповідають за все, що відбувається у Києві. Але виникає питання – а за що тоді відповідає мер?

Читайте також: У Києві попрощалися із загиблими біля укриття мамою та донькою (ФОТО)