Бюджет війни та надій на союзників: про особливості фінансового кошторису-2023

У четвер, 3 листопада, парламентарі ухвалили у другому читанні та в цілому бюджет-2023. Кнопку «за» під час фінального голосування натиснули 295 нардепів, що без п'яти осіб — конституційна більшість. Позицію утриматися - інакше кажучи, "вмити руки" від будь-якої політичної відповідальності - зайняли 35 власників мандатів, при цьому рядок табло навпроти опції "проти" показав нуль.

Фінансовий кошторис країни прийнято зусиллями монобільшості, частини, орієнтованої на Банкову фракції «Голос» та депгруп-сателітів влади. Дуже примітно, що дві найбільші, представлені у ВР опозиційні політсили – «Євросолідарність» екс-президента Порошенка та «Батьківщина» колишнього прем'єра Тимошенко не дали за бюджет жодного голосу. З погляду майбутніх партрейтингів, коли на загальнодержавному рівні неодмінно виявляться величезні фінансові тріщини — позиція цих «важкоатлетів» цілком зрозуміла. А ось з урахуванням поточного моменту, коли країна перебуває у вирі повномасштабної війни з путінською Росією тактика Петра Олексійовича та Юлії Володимирівни не витримує жодної критики, хоча б тому, що відсутність бюджету дорівнює неможливості де-юре фінансувати численні потреби ЗСУ.

Читайте також: У США заявили, що війна в Україні - це лише розминка, наближається велика криза

За словами представника «Голосу» Ярослава Железняка, Рада встановила рекорд щодо найбільш раннього ухвалення бюджету за історію незалежної України. Є, втім, і сумнівніші рекорди. Наприклад, уперше за понад три десятиліття дефіцит державного кошторису перевищуватиме 20% ВВП. Тобто, для покриття дірки $38 млрд Київ розраховує отримати кошти ззовні. Зазначимо, що зараз дефіцит бюджету фінансується за рахунок коштів від міжнародних партнерів приблизно на 60%.

В остаточному варіанті бюджету на 2023 рік незмінними залишилися витрати на безпеку та оборону – це 1 трлн 141 млрд. грн. або 18,2% ВВП. Саме в цьому напрямі «плине» більше половини держвитрат. Порівняно з тим варіантом бюджету, який уряд Дениса Шмигаля надав на розгляд парламенту у вересні, в остаточному варіанті дещо знизили прогноз інфляції – з 30% до 28 відсотків. Курс гривні до долара на кінець року має бути дещо іншим, ніж прогнозували раніше – 45,8 грн/дол. США проти 50 грн/дол. При цьому середньорічний курс залишився тим самим на рівні 42,2 грн/дол.

А ось прогнози щодо динаміки ВВП навпаки погіршилися – тепер очікується, що наступного року українська економіка має зрости на 3,2% замість 4,6%, які раніше очікувалися. Таке зростання має відбутися після падіння цього року у 30%. Крім того, в остаточному варіанті бюджету дещо збільшили і прибутки, і витрати. Поступальні потоки планують інтенсифікувати переважно за рахунок надходжень від Національного банку, стягнення великих сум ПДВ та акцизів з імпорту, а також фінансових вливань від податку на доходи фізичних осіб. При цьому мінімальна зарплата та прожитковий мінімум наступного року не збільшуватимуться (мінімалка 6 700 грн, середня зарплата 18500 грн). Щоправда, нардепи доручили Кабміну подумати над цим після завершення війни, «комплексно опрацювавши питання про збільшення видатків для підвищення розмірів прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати на 2023 рік після припинення військового стану виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінки обґрунтованості додаткової потреби». Тобто, таким чином, нардепи недвозначно натякають, що у цій частині будь-якої миті можуть вноситися окремими постановами точкові зміни до вже затвердженого бюджету.

Серед напрямків видатків, які в кінцевому варіанті у Шмигаля вирішили збільшити – виплата пенсій, ліквідація наслідків російської агресії, фінансування державного дорожнього фонду, а також «заходи щодо деяких бюджетних програм міністерства культури та інформаційної політики». Дороги та відомство екс-топ менеджера Коломойського Ткаченка, безумовно, викликають питання, але це предмет для окремого аналізу.

«Витратна частина державного бюджету зросла вдвічі. Для уряду було складно розпланувати, звідки ці гроші братимуться. Дефіцит бюджету теж божевільний – 20% ВВП. Міжнародний валютний фонд у всі попередні роки контролював, щоби у нас дефіцит бюджету не перевищував 3,5-4%. Разом з тим соціально захищені статті завжди покриваються і завжди виплачуються. Пенсії, наприклад. 835 мільярдів гривень на пенсії та соціальні виплати закладено у бюджеті. Все це буде профінансовано повністю», - зазначає нардеп від СН Роксолана Підласа.

Критики бюджету-2023 звертають увагу в основному на те, що через велику війну близько п'яти мільйонів українців виїхало за кордон і, отже, соціальне навантаження на бюджет суттєво знизилося. Таким чином, держава, яка залишилася в Україні, мала по ідеї забезпечити мінімумом, зокрема індексувати соціальні стандарти на рівень інфляції.

Є, втім, зауваження й іншого штибу. Зокрема, нардеп від ЄС Ірина Геращенко наголошує: «У той час, коли вся країна збирає на дрони, броньовані машини, пікапи та берці, ВР на 2 млрд. збільшила фінансування телемарафону і на 7 млрд. – будівництво доріг. Далі – гірше! Парламент проголосував проти того, щоб обговорення бюджету вийшло у слоті ТБ-марафону, щедро профінансованого коштом платників податків. Під час важких випробувань та війни влада має звітувати про кожну копійку, а не приймати лобістські та відверто корупційні норми у бюджеті, як так званий фонд регіонального розвитку, де лояльним депутатам роздають плюшки за голосування. Безумовно, це не європейський підхід, особливо ганебний під час воєнного стану та боротьби країни з ворогом».

Бюджет-2023, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, є найскладнішим у нашій історії, «адже його розробка відбувалася в умовах екстремальної невизначеності, спричиненої злочинними діями Росії в Україні».

«З огляду на це ми не мали місця для компромісів. Пріоритети головного фінансового документа визначені необхідністю якнайшвидше наблизити перемогу України, підтримати населення та відновити пошкоджену критичну інфраструктуру», - підкреслив Марченко, додавши при цьому, що офіційний Київ продовжує «активно працювати з нашими міжнародними партнерами щодо фінансування дефіциту».

До речі, про міжнародних союзників. З тим, щоб Україна була здатна платити пенсії та зарплати бюджетникам, ще навесні в ЄС оголосили про виділення макрофіндопомоги у розмірі до 9 мільярдів євро. Втім, «дози», якими надходили ці гроші, не були регулярними. Певні тяганини часто виникали, зокрема, через суперечки в державах-членах. У Берліні, наприклад, хотіли, щоби це були гранти, а не кредити. Як би там не було, усі дев'ять мільярдів Україна до кінця року має отримати, обіцяє керівництво євроінституцій. А щоб мінімізувати зволікання надалі та допомога була регулярною, Єврокомісія пропонує вже зараз визначитися зі сценаріями, як фінансувати Україну наступного року. Конкретні способи описані у внутрішньому документі ЄК, який поки що не є публічним, але опинився у розпорядженні видання «Politikо».

18 мільярдів євро європейських кредитів та грантів на зарплати та пенсії українцям – це фінансові плани ЄС на Україну наступного року, і Єврокомісією пропонується три сценарії того, щоб гроші надходили вчасно та без перебоїв.

Один із варіантів – надання воюючій Україні коштів із загального бюджету ЄС, замість збору бюджетних гарантій із держав-членів, як це було цього року. Втім, щоб позичати нам резервні гроші Євросоюзу, доведеться змінювати тут внутрішнє законодавство, що теж - час для пошуку спільного компромісного знаменника.

Другий сценарій – держави-члени дають Єврокомісії бюджетні гарантії, потім вона виділяє гроші для допомоги, а це, йдеться у документі, оприлюдненому Politiko, може сповільнити надання коштів на кілька місяців.

І, нарешті, третій варіант загалом дублює другий, але без нацгарантій, і термін погашення кредитів буде передбачено окремими угодами.

Як очікується, вже найближчими днями фінансові представники країн-членів Євросоюзу мають вибрати із трьох варіантів найбільш вдалий, а у середу, 9 листопада, Єврокомісія представить схему фінансування України офіційно.

Читайте також: Кухар Путіна створює «центри підготовки ополченців» біля кордону з Україною