Близькосхідні лабіринти: якими представляються перспективи встановлення миру в регіоні

Про те, що Тегеран припиняє обмін повідомленнями з Вашингтоном щодо можливої «мирної» угоди, оголосили у понеділок 1 червня державні іранські медіа. У їхній заяві йдеться, що Іран не повернеться до діалогу доти, доки Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) не припинить бойові дії в Лівані проти терористичного угруповання «Хезболла», а також проти «Хамасу» в Газі. Поки ж іранські сили та лояльні їм близькосхідні угруповання «прийняли рішення про повне блокування Ормузької протоки та активізацію інших напрямків, включаючи Баб-ель-Мандебську протоку», зазначається в заяві, поширеній іранськими ЗМІ.

Черговій витівці іранського режиму з новими «хотілками» передувала заява прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху від 1 червня про рішення атакувати райони Бейрута, де розташовані командні центри «Хезболли» — союзного Тегерану угруповання.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Не може бути ситуації, за якої «Хезболла» атакує наші міста і наших громадян, а її терористичні штаби в Бейруті, в Дахії, залишаться поза зоною ураження», — сказав в оприлюдненому напередодні у соцмережах спеціальному відеозверненні голова ізраїльського уряду.

Зазначимо, що до 1 червня Ізраїль на прохання США утримувався від масованих атак на Бейрут, проте проводив активні наступальні дії в південній частині Лівану. Цей факт іранські переговорники досі ігнорували і аж до першого дня літа продовжували обмінюватися з американською стороною текстами ініціатив щодо врегулювання конфлікту.

Зокрема, минулого вікенду іранському режиму через міжнародних посередників було передано чергову доопрацьовану США чернетку домовленостей, яка, як повідомляли практично синхронно Axios та The New York Times (NYT), містила більш жорсткі вимоги Штатів у питаннях ядерної програми Ірану, відкриття Ормузу та зняття рестрикцій.

Водночас офіційний Тель-Авів у контактах зі Сполученими Штатами доводив необхідність інтенсифікації ударів по Лівану, щоб відтіснити «Хезболлу» від своїх прикордонних районів. Ізраїльські військові повідомляли, що ліванське угруповання стало все частіше використовувати дрони на оптоволокні і «це несе додаткові ризики». До слова, за даними The Jerusalem Post, починаючи з середини квітня щонайменше сім військовослужбовців ЦАХАЛу стали жертвами таких «оптоволоконних» нападів, і в результаті Ізраїль прийняв рішення знищити склади, де зберігаються ці безпілотники.

У контакті з американськими представниками, як зазначає Reuters, Ізраїль наполягав на наданні йому оперативної свободи на півдні Лівану, а також у районах, які були зайняті ЦАХАЛом за останні три місяці. Це, уточнює агентство, приблизно 7–8 км вглиб ліванської території.

Тим часом трампівська переговорна команда намагалася, скажімо так, лавірувати. Так, держсекретар США Марко Рубіо провів телефонні переговори з паном Нетаньяху та президентом Лівану Жозефом Ауном, запропонувавши їм підписати певну угоду про деескалацію ситуації. Документ, як свідчать «зливи» у провідні західні медіа, передбачав повне припинення атак «Хезболли» на населені пункти на півночі Ізраїлю і як симетричний крок — відмову Тель-Авіва від ударів по Бейруту. Проте за фактом ця ініціатива з тріском провалилася.

У цьому контексті важливо зазначити, що нещодавно ЦАХАЛ установив контроль над важливою панівною висотою на північ від річки Літані в Лівані, де розташований замок Бофор — фортеця хрестоносців XII століття, яка до 2000 року контролювалася ізраїльськими військами і використовувалася ними як військова база. «Це гранично чіткий і ясний сигнал нашим ворогам: хто загрожує громадянам Ізраїлю, втратить свої стратегічні активи один за одним, — заявив з цього приводу міністр оборони єврейської держави Ісраель Кац. — Боротьба ще не закінчена. ЦАХАЛ сильний, і ми всі рішуче налаштовані розбити сили «Хезболли» та вирішити завдання забезпечення безпеки жителів півночі».

Терористична «Хезболла» у відповідь 1 червня повідомила, що застосувала високоточну ракетну зброю під час атаки на ізраїльське прикордонне місто Тверія.

На цьому тлі президент США Дональд Трамп продовжує наполягати, що переговори з Іраном не припинені і, більше того, «рухаються у швидкому темпі».

Іран хоче укласти угоду зі США, і ці домовленості будуть вигідними не лише для Америки, а й для її союзників. Цю думку Дональд Трамп виклав 1 червня у соцмережі Truth Social. Як зазначив нинішній господар Овального кабінету, «політичні інтригани на невиданому раніше рівні» критикують перебіг его переговорного процесу з Тегераном, проте «зрештою все владнається». «Просто розслабтеся», — звернувся глава Білого дому до своїх критиків.

Тим часом, очевидно, що додатковим фактором, який прямо впливає на переговорний процес, стало і те, що механізм прийняття рішень в Ірані тепер сконцентрований у руках командування КВІР, яке дотримується гранично жорсткої та категоричної позиції. Як повідомило напередодні опозиційне до Тегерана супутникове телебачення Iran International, це стало однією з причин, через яку президент Ірану Масуд Пезешкіан нещодавно направив на ім'я верховного лідера прохання про відставку. У документі, за твердженням телеканалу, президент побідкався, що його уряд фактично є «кульгавою качкою» і позбавлений повноважень через те, що КВІР узяв на себе всю повноту влади. Іранські державні ЗМІ вже спростували повідомлення про відставку Пезешкіана, проте сам він у соцмережі X недвозначно натякнув, що у нього дійсно виникли розбіжності з іншими центрами влади.

Тим часом Politico звертає особливу увагу на те, що конфлікт США та Ірану зробив Пакистан гравцем світового рівня. На конференції «Діалог Шангрі-Ла», що щойно завершилася в Сингапурі, — форумі з питань безпеки, який називають азійським аналогом Мюнхенської конференції — поряд із главою Пентагону Пітом Хегсетом одним із топспікерів став пакистанський воєначальник, командувач ракетних військ країни Науман Закрія. У своєму спічі він окреслив «ключові болючі точки глобальної безпеки», які потребують, за його словами, спільного підходу Заходу та Сходу.

«Держави повинні працювати над міжнародно визнаними нормами, що стосуються військового використання штучного інтелекту, автономних систем, кібероперацій та космічних технологій. Людський контроль має залишатися центральним при прийнятті рішень про застосування сили, особливо в системах, що мають стратегічні наслідки», — заявив Закрія. Крім цього, він закликав до широкого міжнародного співробітництва у «виробленні норм, які стосуються випробувань зброї у космосі та заборон на атаки на цивільну інфраструктуру».

Заява пакистанського воєначальника, яка ознаменувала прагнення Ісламабада стати ініціатором нових підходів до питань глобальної безпеки, пролунала після того, як під завісу минулого тижня американську столицю з офіційним візитом відвідав заступник прем'єр-міністра, голова МЗС Пакистану Ісхак Дар, який провів переговори з вищезгаданим держсекретарем США Марко Рубіо. Розмістивши в соцмережі Х фото з цієї зустрічі, пан Рубіо написав про те, що подякував Ісхаку Дару «за ту роль, яку Пакистан продовжує відігравати у просуванні миру на Близькому Сході». У свою чергу МЗС Пакистану у своїй заяві висловило задоволення «позитивною динамікою двосторонніх відносин в умовах регіональної та глобальної ситуації, що розвивається».

Вельми і вельми показово, що, добившись відчутного поліпшення відносин зі Сполученими Штатами, які раніше, м'яко кажучи, залишали бажати кращого, паралельно Пакистан зблизився з головним геополітичним суперником США — КНР. Наочним підтвердженням пакистано-китайського «потепління» став візит до Піднебесної, що відбувся днями, прем'єр-міністра Пакистану Шахбаза Шаріфа, якого супроводжував командувач збройних сил країни, начальник штабу сухопутних військ Асім Мунір. Пакистанський владний десант перебував у Китаї кілька днів і за цей час провів цілу серію зустрічей, зокрема з главою МЗС КНР Ван І, прем'єром Держради КНР Лі Цяном і, нарешті, головою республіки Сі Цзіньпіном.

«Китай високо оцінює ініціативу Пакистану та його посередництво у відновленні миру на Близькому Сході», — заявив за підсумками переговорів із Шахбазом Шаріфом Сі. «Сторонам необхідно здійснювати співробітництво в галузі безпеки на вищому рівні та в ширшому масштабі для спільного захисту миру та стабільності в регіоні», — додав він.

За інформацією Associated Press (АР), Ісламабад наполягає, щоб саме Пекін виступив гарантом майбутньої угоди між США та Іраном. При цьому агентство акцентує, що ставши головним міжнародним бенефіціаром конфлікту між США та Іраном, Пакистан, утім, так і не вирішив власну проблему конфлікту з Індією.

Нагадаємо, після військової операції «Сіндур», проведеної збройними силами Індії у травні минулого року на території Пакистану для ліквідації таборів терористів, у Нью-Делі устами начальника штабу армії Індії Упендра Двіведі зараз заявляють про те, що за необхідності удари по Пакистану можуть бути продовжені в будь-який момент.

Читайте також: Рубіо назвав країну, яка загрожує національній безпеці США

Читайте також: Мирна угода з Іраном може виявитися кращою, ніж військова перемога США, - Трамп