ПолітикаМіжнародна політика

Білий дім та чорна кішка: що відбувається між Києвом та Вашингтоном

14:36 31 тра 2024.  2890Читайте на: УКРРУС

З наближенням ініційованого Україною Глобального саміту миру помітно розпалилися відносини з одним із ключових союзників в особі Сполучених Штатів. Детальніше про те, внаслідок чого виникла дипломатична тріщина та наскільки глибокою вона є, читайте у матеріалі Lenta.UA.

У четвер, 30 травня, видання The Washington Post написало про те, що президент України усунув в останні тижні від влади деяких високопосадовців, які вважалися найближчими до Білого дому, зокрема інфраструктурного міністра Кубракова. За даними WP, проблеми посилилися після візиту Блінкена до Києва, який він використав для того, щоб «подвоїти вимоги до України щодо боротьби з корупцією». Повідомляється, що Володимир Зеленський нібито не погодився з антикорупційними «побажаннями» союзників і, за словами чиновників, присутніх на зустрічі з Блінкеном і під час бесіди «розлютився».

Крім корупції, повідомляє газета, розбіжності між Києвом та Вашингтоном стосуються майбутньої війни, перспектив переговорів з країною-агресором, військової допомоги, можливості завдавати ударів територією Росії, членства в НАТО, конфіскації російських активів. Загалом і в цілому претензійний пакет є досить об'ємним, а українські лідери «все частіше скаржаться», що Вашингтон обмежує їхню здатність реагувати на російські атаки. «Ми віримо у нас, а ви ні. Це найбільша проблема зараз у наших відносинах», - заявив WP високопосадовець.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Джерела видання заявили, що «довгострокове планування у відносинах із Києвом може виявитися неможливим». WP вважає, що "найближчі місяці принесуть ще більше гарячих точок" після саміту НАТО у Вашингтоні, де Україна, швидше за все, не отримає бажаного запрошення. Кожна сторона тепер заявляє, що інша не має чіткого шляху до перемоги. "Схоже, у них заклинило GPS", - сказав про українське керівництво високопоставлений європейський дипломат.

Дуже примітно, що схожа за смисловим наповненням публікація з'явилася вчора і в Financial Times. Видання пише, що відносини Банкової та Білого дому різко погіршилися і досягли найнижчого рівня за всю війну. За даними газети, Офіс президента України цього тижня розіслав чиновникам та нардепам рекомендації, в яких їм доручено критикувати Джо Байдена за відмову брати участь у інавгураційному Саміті миру у Швейцарії. «Зеленський глибоко стурбований воєнною ситуацією, але особливо мирним самітом у червні. З цього приводу в Офісі президента панує параноя», - сказав співрозмовник FT з-поміж українських чиновників.

За його словами, Зеленський «дуже роздратований» Байденом через його відмову брати участь у саміті. Повідомляється також, що Зе став більш емоційним та нервовим і підозрює Вашингтон у прагненні розпочати переговори з Росією. "Зеленський думає, що вони хочуть, щоб війна припинилася до виборів у США", - констатує FT. Але це нібито не єдина суперечність. Серед інших «больових точок» – піврічна затримка військової допомоги американців, відсутність прогресу на шляху до членства України в НАТО та заборона використання Києвом американської зброї всередині Росії. До речі про це.

У Празі 30 травня розпочалася неформальна дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. Ключові теми – допомога Україні, включаючи проблему дозволу ЗСУ бити західною зброєю за цілями на російській території. Нагадаємо, що після початку настання російських військ у Харківській області Україна попросила союзників дозволити ЗСУ використовувати західні озброєння по цілях на території РФ. Спочатку партнери, за винятком Великобританії, поставилися до прохання Києва з побоюванням. Однак потім низка країн почала активно лобіювати зняття обмежень для ЗСУ. До кампанії приєднався і генсек НАТО Єнс Столтенберг, який виступив за дозвіл українським військовим завдавати ударів по цілям у Росії. Виступ генсека Альянсу справив ефект, і до початку вчорашнього празького засідання вже близько десятка країн НАТО публічно дозволили Україні використовувати поставлені озброєння поза межами міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Щоправда, деякі зробили це із застереженнями. Наприклад, глава МЗС Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що її країна «не встановлює жодних конкретних обмежень на матеріальну допомогу Україні, але передбачає, що її буде використано відповідно до міжнародного права». За словами пані Валтонен, 51 стаття Статуту ООН дозволяє завдавати «ударів з військових цілей на території агресора, необхідні для самооборони».

Інші ж, наприклад, країни Балтії, Швеція, Польща, Чехія та Нідерланди, жодних застережень робити не стали. Міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен навіть розкритикувала партнерів, які дотримуються інших поглядів на проблему. А глава МЗС Данії Ларс Лекке Расмуссен запевнив, що Україна зможе використати проти військових цілей на території Росії винищувачі F-16, які Копенгаген незабаром направить Києву. До речі, за інформацією Lenta.UA , «ефки» в досить помітній кількості прибудуть вже на початку червня.

«Крилате» питання викликало виття на болотах. Так, глава росМЗД Лавров назвав передачу Україні F-16 «навмисною сигнальною дією НАТО в ядерній сфері». За його словами, поява цих літаків у ЗСУ означає, що «США та НАТО готові буквально на все».

Тим часом Єнс Столтенберг, даючи вчора прес-конференцію перед початком зустрічі глав МЗС країн-НАТО в Чехії, зазначив: Альянсу необхідно «суттєво наростити підтримку України». У свою чергу, глава МЗС Чехії Ян Липавський – формальний господар зустрічі у Празі – порив генсека НАТО повністю підтримав і навіть представив чеське бачення того, в чому саме має бути рішучість партнерів. «Насамперед треба припинити західну риторику страху перед ескалацією. Не ми, а Росія перетнула всі «червоні лінії» і не зупиняється ні перед чим», - сказав Ліпавський, закликавши до повного усунення обмежень щодо використання західної зброї Україною. За його словами, «Україна не має воювати з однією рукою, зав'язаною у неї за спиною».

Тим часом The Washington Post повідомляє з посиланням на анонімне джерело в Адміністрації президента США Джо Байдена, що пом'якшити обмеження для ЗСУ готові і у Вашингтоні. За даними видання, США вже дозволили Україні застосовувати свої системи ППО проти ракет та винищувачів над територією РФ. Для таких ударів «не існує обмежень», уточнив співрозмовник газети, але підкреслив, що військові цілі повинні обов'язково «являти собою загрозу для України». Офіційно представники Білого дому продовжують заявляти, що «не сприяють та не заохочують» удари американською зброєю по території Росії.

«Політична боротьба за Білий дім у США все більше набуває рис, які притаманні країнам, де демократія лише утверджується. І оточення Джо Байдена побоюється, що дозвіл ЗСУ бити по території РФ може бути використано командою Трампа, яка жорстко критикує будь-які кроки опонентів, незалежно від їхнього змісту. Але узгодження від Штатів буде, не важливо, публічним чи ні. Бо окрема позиція США просто втрачає сенс. Вже зараз ракети американського Patriot збивають ворожі літаки над територією Росії. І протирадіолокаційні американські ракети «Харм» роблять те саме з ППО ворога. Бо вони наводяться не за координатами, а безпосередньо на ціль, тому їм байдуже, перетинають вони кордон чи ні», - зазначає політолог Олександр Кочетков.
«Загалом дозвіл на вільне використання західної зброї – це добре. Але це все-таки значною мірою дипломатичний тиск на агресора. Бо саме дозвіл на удари по території недоімперії нічого не означає, якщо нема чим бити. Тому наші партнери у будь-якому випадку збережуть контроль за цим чутливим процесом. Доки ми не почнемо самі виробляти більшу частину того, що потрібно для нашої безпеки», - підсумовує експерт.

Якщо вірити The Washington Post, Джо Байден своє рішення змінив, але з своїх міркувань не став цього афішувати. У цьому світлі дещо меркне тональність публікацій у провідних американських ЗМІ про те, що букет розбіжностей між Києвом і Вашингтоном цвіте буйним кольором. Зрозуміло, що відносини по лінії Банково-Білий дім далеко не безхмарні. Проте навряд чи існуючі спірні лінії мають масштаб, здатний призвести до згортання допомоги Україні та, більш того, розриву відносин. З іншого боку, ці «тертя» ускладнюють діалог Києва з Вашингтоном, який з головою поринув у внутрішньополітичну виборчу річку, точніше океан. І це теж мають враховувати на Банковій, хоча обурення Зеленського щодо Білого дому багато в чому справді є небезпідставним. Взяти хоча б «хотілки» США щодо того, що Україна, мовляв, не повинна завдавати ударів по росНПЗ і атакувати системи радіолокації країни-агресора. Таку позицію, погодьтеся, навряд чи навіть із натяжкою можна назвати союзницькою.

Читайте також: США дозволили Україні бомбити Росію

Читайте також: ЗСУ атакували нафтотермінал і поромну переправу у РФ

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше