"Альянс" непідсудних? Хто впроваджує в Україні схеми з російських «лихих» 90-х

Діяльність «Банк Альянс» регулярно стає об'єктом уваги правоохоронних органів та журналістських розслідувань. Заміна у 2015 році колишнього власника банку Дмитра Фірташа, який проживає в Австрії через розслідування його бізнес діяльності американською Фемідою, не змінила репутацію банку як конвертаційного центру та учасника схем із виведення активів.

У матеріалі, опублікованому в червні 2022 р. виданням Luxemburg Herald та присвяченому складній фінансовій ситуації, в якій знаходиться «Банк Альянс», вкотре наведено перелік угод, до яких була причетна фінустанова. Цей список є, по суті, узагальненням тих справ, про які писали українські ЗМІ протягом 2015-2021 років.

Читайте також: Названо олігарха, чиї активи націоналізують насамперед

Зокрема, із публікації видання Багнет відомо про участь «Банку Альянс» у викритій Національною поліцією схемі відмивання та переведення до Росії протягом 2019-2020 років 6,5 млрд гривень. Видання Антикор, яке неодноразово публікувало розслідування, присвячені «Банку Альянс», стверджувало про причетність «Банку Альянс» до фінансування терористів на окупованих територіях Донбасу через сервіс «Глобалмані». Також українські видання писали про вкрадені у «Нафтогазу» 4 мільярди гривень та про невиконання банківських гарантій на державних тендерах. Показово в цій ситуації те, що жоден із наведених кейсів так і не отримав належної судової оцінки.

Втім, наведені справи є лише найрезонанснішими справами загальнонаціонального рівня. Виявляється, у репертуарі «Банку Альянс» існує багато злочинних схем меншого масштабу, які, втім, завдали не меншої шкоди державі та підприємствам реального сектору економіки. Одна з них - шахрайська угода, яка мала на меті заволодіння грошима сільськогосподарських підприємств України та одночасно дозволяла виводити кошти в афілійовані з банком компанії. Аграрний напрямок злочинної схеми, очевидно, був підказаний ще одним видом бізнес-діяльності Group DF – монопольним виробництвом азотних добрив у країні.

Враховуючи велике значення азотних добрив у технологіях вирощування сільськогосподарської продукції, керівництво «Банку Альянс» у 2021 році створило та широко пропагувало серед аграріїв «унікальний банківський продукт» - кредитування агропідприємств під купівлю добрива у «партнерської» торгової компанії. Зокрема, на сайті банку було зазначено про пряме постачання добрив від відомих постачальників Ostchem, "Евотера Азот", УТК Хімальянс. Втім, на вимогу банку компанією-постачальником аміаку стала компанія «Евотерра Трейд», яка, як виявилося згодом, була компанією-однодневкою без активів.

Водночас, за умовами кредитної угоди, сільськогосподарське підприємство під забезпечення кредиту на всю суму кредиту передало «Банку Альянс» реальну ліквідну сільськогосподарську техніку. Після цього банк перерахував кредитні кошти компанії – «постачальнику» добрив. «Евотерра Трейд» розпочала постачання, але перші постачання аміаку на незначну суму виявилися й останніми. Навесні 2022 року, коли українські аграрії, долаючи виклики воєнного часу, проводили посівну, компанія «Евотерра Трейд» відмовилася від постачання аміаку за умовами контракту. Таким чином аграрна компанія залишилася без добрив і з солідним боргом перед «Банком Альянс».

Схоже, що монополізований ринок добрив навесні 2022 року вкотре провів сплановану радикальну операцію – кількаразове підвищення цін. Попередні рази виробник добрив Ostchem Holding AG діяв за аналогічною схемою: підписував контракти на постачання добрив, отримував від аграріїв аванси, а навесні пропонував постачання за збільшеною ціною або відмовлявся від постачання взагалі. Аграрії змушені були купувати добрива за продиктованою монополістом ціною. У цій історії існує лише одна, але суттєва поправка. Те, що в умовах, скажімо, 2019 року виглядало як порушення в площині антимонопольного законодавства, під час війни виглядає як огидне мародерство – грабіж навіть не агробізнесу, а країни, що воює.

Варто додати кілька штрихів до портрета невигадливої угоди в стилі 90-х, щоб пояснити, як саме керівництву «Банку Альянс» вдавалося втілити її в життя. По-перше, пропозиція про співпрацю у забезпечені добривом агрофірми надійшла безпосередньо від Голови Наглядової ради, акціонера АТ «Банка Альянс» Павла Щербаня. По-друге, ТОВ «Евотерра Трейд», що відігравало роль постачальника добрив, попередньо отримало від «Банку Альянс» кредит у розмірі 10 млн доларів, що мало переконати покупця у здатності постачальника виконати свої зобов'язання в повному обсязі. Таким чином, для сільгоспвиробника створювалася картинка солідності компанії-постачальника добрив.

Цікавим для Національного банку та органів фінансового моніторингу, як і правоохоронних органів, має бути той факт, що кредит ризикової компанії «Евотерра Трейд» дійсно був виданий банком. Виданий, незважаючи на наявність у компанії-постачальника всіх ознак компанії-оболонки, що є прямим ігноруванням вимог НБУ щодо перевірки підприємств при наданні банками кредитів. Ті обставини, що компанія-постачальник мала історію існування довжиною всього 1 місяць, статутний капітал у розмірі 10 тис. гривень, не мала жодних виробничих потужностей у власності, а товари в обігу, які надалі передала у заставу банку, не належали компанії, а тільки ті, що перебували у неї на зберіганні, не змусило жоден з підрозділів «Банку Альянс» зупинити видачу божевільної суми кредиту в розмірі 10 млн доларів.

Причини зневаги до правил стають зрозумілими після пояснення одного із співзасновників компанії «Евотерра» Андрія Бартецького – «всі рішення від компанії постачальника «ухвалюються в банку Альянс», тому що ця компанія керується через «підставних осіб» саме Павлом Щербанем».

Отримана на підставну компанію Павла Щербаня сума банківського кредиту у розмірі 10 млн доларів, вочевидь, є одним із тих ресурсів, який дозволяє йому комфортно переживати важкий воєнний період за межами країни. Саме «відсутність в Україні» акціонерів та топ-керівників «Банку Альянс» дозволяє їм уникати допитів та необхідності давати пояснення слідчим про шахрайські дії, вчинені групою осіб в особливо великих розмірах. Усі спроби слідства з липня 2022 року в рамках кримінальної справи отримати документи щодо сумнівної діяльності банку на сьогоднішній день не дали результатів через протидію працівників Банку.

Але все це не заважає Банку Альянс вимагати від аграрної компанії терміново повернути кошти, які так майстерно були виведені на рахунки фірми-партнера Банку. Одночасно компанія «постачальник» звертається з вимогами щодо порушення кримінальних проваджень щодо сільськогосподарського виробника. Внаслідок звернення до Подільського райвідділу поліції м. Києва, Прокуратура Подільського району порушила кримінальну справу щодо повернення техніки сільгоспвиробником. У цій ситуації до Прокуратури Подільського району виникає лише два питання: чому порушено територіальну підсудність та чому цивільні правовідносини кваліфікували як кримінальну справу?

Насправді питань у справі шахрайських угод за участю «Банку Альянс» залишається набагато більше.

Видання Luxemburg Herald на запитання чому НБУ не вживає заходів щодо банку, що перебуває на межі банкрутства, припускає: «мабуть, «Альянс» комусь дуже потрібен, якщо йому дозволяють існувати за такого стану справ».

Насправді, хотілося б запитати і тих, хто зацікавлений, і тих, хто зацікавив: чи справді в країні, що воює, діє судовий імунітет для «обраних»?

Зрештою, вся ця схема та дії всіх причетних посадових осіб, як банку, так і правоохоронних органів мають стати предметом дослідження спеціально уповноваженими органами ДБР, Нацбанку та Фінмоніторингу.

Читайте також: НАБУ оголосило у розшук колишнього голову НБУ