ПолітикаМіжнародна політика

А де ж карти Дональда: чи визначить Трамп майбутнє мирних переговорів черговим дзвінком Путіну

18:47 04 чер 2025.  1884Читайте на: УКРРУС

Підсумки другого раунду очних переговорів Києва та Москви у турецькому Стамбулі розділили світ на прихильників продовження дипломатичного діалогу та тих, хто вимагає посилення антиросійських санкцій тут і зараз. Детальніше про те, від яких чинників залежить подальший хід мирного процесу і чи вплине на це розмова Трампа з Путіним, читайте у матеріалі Lenta.UA.

Другий раунд українсько-російських переговорів, під час якого сторони так і не домовилися про беззастережне перемир'я – ключову вимогу нашої країни та її західних союзників, водночас дозволив досягти певних позитивних результатів з гуманітарних питань та домовленості про третю зустріч вже до кінця червня.

Провідні світові медіа визнали, що Стамбул-2 не був безрезультатним, хоча й не виправдав очікування цивілізованого світу. «Ці зустрічі служать тактичною перемогою Путіна, якому вдалося розпочати переговори без надання початкової згоди на припинення вогню, на чому як умову наполягали Україна і майже всі західні країни, що її підтримують», - зазначає The New York Times.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У той же час турецька сторона, що приймала переговори, розсипалася в оптимістичних оцінках і прогнозах. «Ми ухвалили другий раунд переговорів, які пройшли у конструктивній атмосфері, і сторони закріпили домовленості, досягнуті під час першої зустрічі. Гуманітарний обмін розширюється, щоб включити нові категорії та більше людей. Сторони також обмінялися меморандумами, що відображають їхні погляди на припинення вогню та мир. Найближчими днями вони розпочнуть роботу над цими текстами на технічному рівні», - написав у соцмережі Х глава МЗС Туреччини Хакан Фідан, який був присутній на зустрічі.

У свою чергу президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що він розраховує провести у своїй країні чотиристоронній саміт, в якому разом з ним візьмуть участь Дональд Трамп, Володимир Зеленський та Путін. «Я думаю, що Туреччина відіграє ключову роль у мирному врегулюванні. Туреччина має традиційні відносини як з Росією, так і з Україною, що принаймні робить її важливим посередником у налагодженні діалогу», - визнав посол США в Туреччині Томас Баррак.

Коментуючи ініціативу турецького лідера, представник Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що Дональд Трамп у разі потреби не відмовиться від участі у такій зустрічі. Відповідаючи на запитання щодо реакції нинішнього господаря Овального кабінету на удари України по російських аеродромах, завданих напередодні переговорів у Стамбулі, Керолайн Левітт заявила: «Президент хоче, щоб ця війна завершилася шляхом переговорів. І він дуже чітко дав це зрозуміти обом лідерам як публічно, так і в приватному порядку».

При цьому спікер трампівської адміністрації не відповіла на ще одне питання - про те, чи мають намір США посилити санкції проти Росії. Спецпосланник президента США по Україні Кіт Келлог заявив, що посилені санкції проти Росії – готові, залишилося лише затвердити законопроект у Конгресі та отримати схвалення президента Дональда Трампа. Про це пан Келлог сказав у ніч проти середи, 4 червня, в ефірі телеканалу Fox News. Однак пізніше стало відомо, що Трамп спеціально попросив Конгрес зупинити розгляд цього проекту.

Але перед цим виявилося, що Трамп знову поговорив із Путіним. Розмова тривала понад годину. «Ми обговорили напад України на російські літаки, а також різні інші атаки, які відбуваються з обох боків. Це була хороша розмова, але не та розмова, яка призведе до негайного миру. Президент Путін справді сказав, і дуже рішуче, що йому доведеться відповісти на недавню атаку на аеродроми», – заявив Трамп. Після чого пост було видалено, але через деякий час відновлено. Після чого той хто веде обліковий запис президента США швидко «закидав» його перепостами інших статей. Цікаво, що там було опубліковано посилання на статтю «Конгрес може дати Трампу важелі тиску на Путіна». У колонці, опублікованій на сторінках Washington Post, обговорюється законопроект сенатора Грема про вторинні санкції проти торгових партнерів РФ. Йдеться про те, що ухвалення законопроекту Конгресом не зобов'яже президента підписати документ. Але дасть Трампу важелі впливу на Путіна.

У принципі, про те, що Білий дім розраховує, що переговори України та РФ не розтягнуться на довгі терміни, раніше заявила представник Держдепартаменту Теммі Брюс. За її словами, президенту Дональду Трампу та держсекретарю Марко Рубіо «дуже потрібні результати та терміни».

У той час як прихильники переговорів Росії та України шукають шляхи їх продовження, прихильники посилення тиску на Москву розцінили підсумки другої зустрічі у Стамбулі як сигнал про необхідність активізувати роботу щодо ухвалення нових санкцій проти Росії.

Як заявив сенатор-республіканець, автор гучного санкційного законопроекту Ліндсі Грем, він розраховує запустити механізм схвалення антиросійських санкцій у Сенаті США вже цього тижня. Ідея Грема полягає в тому, щоб підштовхнути до схвалення країни G7 на їхньому саміті, наміченому на 15-17 червня в Канаді, тобто до того, як Київ і Москва проведуть новий раунд переговорів. Законопроект, нагадаємо, передбачає введення мита у розмірі 500% на імпорт у США з країн, які купують російські енергоносії, уран та іншу продукцію.

Нещодавно голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн повідомила, що ЄС працює над своїм 18-м пакетом санкцій, до якого увійдуть зниження цінової стелі нафти та нові обмеження проти так званого тіньового флоту РФ. Однак, як зазначає видання Politico із посиланням на дипломатів Євросоюзу, новий пакет санкцій ЄС навряд чи вдасться підготувати до саміту «Групи семи» у Канаді. Джерела видання припустили, що новий пакет, можливо, буде готовий лише до кінця місяця. У той же час, як заявила у вівторок, 3 червня, офіційний представник Єврокомісії (ЄК) Паула Пінью, узгоджене застосування санкцій ЄС та санкцій, які готуються в Сенаті США, могло б мати значні наслідки для економіки країни-агресора. Коментар ЄК був озвучений за підсумками зустрічі Урсули фон дер Ляйєн і сенатора Грема, яка відбулася в Берліні 2 червня, де обговорювали координацію ЄС і США з антиросійських санкцій.

Дуже показово, що саме після зустрічі в Стамбулі та отримання меморандуму з роспропозиціями щодо врегулювання з неоголошеним візитом до Вашингтона вирушила високопоставлена ​​українська делегація. До її складу увійшли голова президентського Офісу, перший віце-прем'єр Юлія Свириденко та представники Міноборони. Як повідомив Андрій Єрмак, в американській столиці українська делегація зустрінеться з представниками Республіканської та Демократичної партій та «командою президента Трампа». Серед основних тем переговорів він назвав питання військової допомоги Україні та запровадження санкцій проти РФ. Путінський спікер Пєсков тим часом, відповідаючи на запитання, чи збирається Москва поінформувати Вашингтон про своє бачення підсумків переговорів у Стамбулі, заявив: «Ми маємо канали діалогу з американською стороною і продовжуємо активно використовувати ці канали для спілкування».

Можна припустити, що цим кремлівським каналом є спецпредставник і друг Трампа Стів Віткофф, який останнім часом у плані коментарів щодо російсько-української війни «не світиться». Цей факт вкотре підтверджує чутки, що циркулюють у західних медіа, про розчарування Трампа Путіним та його шаленими у всіх сенсах «хотілками», викладеними в так званому мирному меморандумі.

"Trump у перекладі означає "козир" і ми сподіваємося, що дуже скоро президент США таки викладе перед Росією свої козирі при тому, що поки не поспішає натискати на санкційний курок, твердячи лише про бажання досягти миру", - зазначив у розмові з Lenta.UA співрозмовник із вітчизняного МЗС.

Про мир твердить і керівництво ООН. Зокрема оцінку організації щодо Стамбула-2 виклав напередодні офіційний представник генсека Антоніу Гутеріша Стефан Дюжаррик. «Ми вітаємо будь-яку угоду, яка призведе до обміну ув'язненими чи останками загиблих», - заявив Дюжаррік. Він також висловив сподівання, що переговори в Стамбулі призведуть «до повного, негайного та безумовного припинення вогню на шляху до справедливого, міцного та всеосяжного миру відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій ООН».

На Організації Об'єднаних Націй (ООН), мабуть, слід зупинитись детальніше. В інформпотоку, який так чи інакше стосується стамбульського переговорного процесу, загубилася новина про те, що екс-главу МЗС Німеччини Анналену Бербок 2 червня було обрано новим головою Генасамблеї ООН. Вона стане п'ятою жінкою на цій посаді і розпочне обов'язки у вересні. Обговорення кандидатури пані Бербок на посаду високопоставленого функціонера ООН розпочалося ще у березні, коли вона обіймала посаду міністра закордонних справ у кабінеті Олафа Шольца. За традицією голову Генасамблеї обирають щорічно, висуваючи кандидатуру по черзі від однієї з п'яти груп: Африки, Азії, Східної Європи, Латинської Америки та Карибського басейну, Західної Європи. Країни-постійні члени Ради безпеки таких прав не мають.

Для пані Бербок переїзд до Нью-Йорка – це не лише нова посада, а й новий розділ у житті. Наприкінці 2024 року вона оголосила про розлучення після 17 років шлюбу. А у березні відмовилася від посади лідера фракції «Зелених» у Бундестазі. У США вона вирушить разом із двома доньками, батько яких повідомив таблоїду Bild, що планує відвідувати їх регулярно.

На посаді глави німецького МЗС Анналена Бербок систематично та вкрай жорстко критикувала путінську Росію та зокрема війну, розв'язану нею проти України. І хоча функції голови Генасамблеї обмежені, і основна влада зосереджена в руках генсека Антоніу Гутерріша, який не одного разу «зашкварився» в низькопоклонстві РФ, пані Бербок належить відкривати пленарні засідання, модерувати дебати і представляти асамблею на міжнародній арені. Тобто хоча офіс не приймає політичних рішень, він може задавати тон глобальному порядку денному.

До вересня посаду голови Генасамблеї ООН зберігає медіа-пасивний колишній прем'єр Камеруну Філемон Янг. Можна припустити, що з приходом Анналени Бербок ситуація зміниться і «голос ООН» буде більш адекватним щодо оцінок путінської «СВО». До речі, на болотах вже озвучили своє «фе» цим призначенням. Зокрема, зампостпреда РФ при ООН Дмитро Полянський заявив: «Вона (пані Бербок – ред.) багато всього наговорила та наробила на посаді глави МЗС ФРН, що ніяк не в'яжеться з тим, як має діяти голова Генасамблеї». За словами росдипломата, Москва має великі сумніви в її здатності зберігати неупередженість. І дуже навіть правильно, що є, тому що в даному випадку йдеться не про неупередженість, а про об'єктивну реальність, яку Гутеріш і компанія часто спотворюють, принижувально плазуючи перед Кремлем.

Читайте також: США не планують підтримати засобами ППО "сили гарантування" в Україні

Читайте також: Зеленський не залишить дії агресора без відповіді

Ромашова Наталя

Найпопулярніше