7 жовтня 1971 року в Нью-Йорку відбулася прем'єра фільму, який зробив Джина Хекмена зіркою Голлівуду.

У зазначеній у заголовку якості відкриття на зразка на майбутнє «Французький зв'язковий» не самотній. Через рік в США вийшли ще два фільми, що повністю змінили жанри, в яких вони були зняті. «Хрещений батько» - гангстерської саги, а «Кабаре» - мюзиклу. Що характерно, в світовому кіно першість у всіх цих трьох жанрах безроздільно належала США, причому вони поступово згасали (приблизно сорок років без розвитку будь кого вб'є). І хоча Європа якось намагалася внести в їх оновлення свій скромний внесок, його ніхто, крім самих європейців, не помічав. У тому числі і тому, що європейцям в тому ж поліцейському бойовику не вистачало органічності. Наприклад, Жан-Поль Бельмондо в ролі поліцейського виглядав на екрані не як реальний поліцейський, а саме як «Бельмондо в ролі поліцейського».

А ось Джин Хекмен в ролі поліцейського детектива виглядає саме як нью-йоркський коп, безоглядно азартний у своїй полюванні на злочинців. Саме цікаве тут в тому, що як це часто буває в історії кіно, відкриття цього образу відбулося випадково. 35-річний режисер Уільям Фрідкін збирався зняти поліцейський бойовик в стилі французької «нової хвилі», тобто «під репортаж», з натурними вуличними зйомками, що рухається камерою і т.п.

Але при цьому Хекмен був останнім актором, якого Фрідкін хотів бачити в цій ролі. Дивним чином він чомусь вважав, що головного героя повинен зіграти Пол Ньюман, не розуміючи, що це буде, як і в випадку з Бельмондо, «Ньюман в ролі поліцейського». Крім того, у Ньюмана зовсім інші псіхофіческіе дані, ніж у Хекмена, і зараз, згадуючи фільм, просто неможливо собі уявити злегка іронічного голлівудського красеня (згадаємо, наприклад, «Аферу», де він грав в парі з ще одним голлівудським красенем Робертом Редфордом) в цій ролі.

Ще одним кандидатом на роль «Папая» (головного героя фільму прозвали так за його капелюх) був Стів Маккуін, і він підходив для неї набагато більше, ніж Редфорд. Але Маккуїна, знову ж таки, було легко впізнати, та до того ж він зіграв аналогічну роль роком раніше у фільмі «Булліт» - так що відмовився сам, не бажаючи повторюватися. Тобто, що буває рідко, актор виявився розумнішим за режисера (в якості виправдання Фрідкіна додамо - молодого режисера).

Але вся справа тут в тому, що зіграй цю роль зразок вже не краси, як Ньюман, а суворої мужності, як Маккуїн, це було б повторенням пройденого. А ось те, що азартного практично до божевілля (недарма він в кінці фільму випадково в сцені переслідування, стріляючи навмання, влучає в колегу) копа зіграв Хекмен із зовнішністю бухгалтера, стало відкриттям. І актор, якого Фрідкін дуже не хотів брати на роль, отримав за неї «Оскара».

Ну і, звичайно, ніколи не буде забута сцена погоні на автомобілі, яку, хоча минуло рівно 50 років з дня нью-йоркської прем'єри фільму, яка відбулася 7 жовтня 1971-го року, так ніхто і не зумів перевершити. До речі, не виключено, що саму ідею такої погоні Фрідкін запозичив у вищеназваного «Булліта», але у нього вийшло крутіше.

Фото: Twitter