17 липня 1968 року у Лондоні відбулася прем'єра знаменитого «бітлівського» мультфільму

Повнометражний анімаційний мальований фільм Yellow Submarine давно вже став класикою жанру, але на початку свого створення нічого такого не обіцяв. Почнемо з того, що, як це нерідко буває з успішними роботами, бітли спочатку не хотіли в ній брати участь. По-перше, вони вже мали досвід, коли їхні пісні та їх самих у вигляді мультиплікаційних зображень, які їм не подобалися, використовували в мультсеріалі The Beatles. По-друге, вони збиралися в модну тоді в хіпповських колах Індію вчитися у гуру Махаріші. Але коли їм повідомили, що озвучуватимуть намальованих Джона, Пола, Джорджа та Рінго будуть не вони, а професійні актори, і вони можуть їхати до своєї Індії, справа залагодилася.

Сюжет Yellow Submarine не дуже оригінальний для повнометражного мультфільму - у чарівній країні під назвою Pepperland з'явилися якісь сині шкідники, які заморозили все навколо, включаючи оркестр «Клубу самотніх сердець сержанта Пеппера». (Саме так називається «бітлівський» диск Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band, який за версією авторитетного музичного видання Rolling Stones є найкращим альбомом усіх часів). Юний Фред вирушає у жовтому підводному човні на пошуки музики, яка прожене шкідників, зустрічається з The Beatles, які погоджуються йому допомогти і т.д. Злегка абсурдна (як, втім, і весь сюжет мультфільму) ідея з жовтим підводним човном належить Рінго Старру, який завжди був найвеселішим з «бітлів» і обґрунтував свою пропозицію так: «У підводний човен можна запхати все, що завгодно».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Говорячи про музику до цього знаменитого мультфільму, зазвичай забувають про іншу його складову – анімаційну. Адже робота режисера Джорджа Даннінга та художника Хайнца Ейдельмана виконана у найкращих традиціях психоделічного мистецтва 60-х років. Це якийсь поп-сюрреалізм, що відображає сприйняття світу західною молоддю того часу, що не дивно – Ейдельман був художником-сюрреалістом, заробляв на життя як дизайнер та ілюстратор популярного молодіжного журналу та не мав досвіду роботи у мультиплікації.

У цьому його полягала у даному разі і його перевага, оскільки Ейдельман ставив перед групою, що працювала над мультфільмом, завдання, які раніше анімації не застосовувалися. Можливо, саме тому майже всі головні творці «Жовтого підводного човна», який став одним із найкращих мультфільмів в історії кіно, у подальшій своїй роботі до такого успіху й близько не підійшли. Багато хто, крім, звичайно, The Beatles.

Фото: Twitter